Найтяжчим на фронті для Сапера був підхід і відхід до позицій. Хоча на позиції доводилося гризти лід.
Заходила на бойові позиції на 3-4 дні, а вийшли ми на 12-й
Рівненський нацгвардієць на псевдо Сапер про оборону Авдіївки, ворогів і бойове злагодження
Військовослужбовець рівненського підрозділу Національної гвардії Вадим на псевдо Сапер – командир інженерно-саперного відділення. Він розпочав службу в лавах Нацгвардії України ще в 2016 році. Спочатку військовослужбовець проходив строкову службу в запорізькому, а потім підписав контракт з рівненським підрозділом НГУ.
Початок повномасштабного вторгнення Вадим зустрів в одному з навчальних центрів, де навчався інженерно-саперної справи. «Я був у наряді, з самого ранку нас підняли по бойовій тривозі, швидко екіпірувалися і зайняли оборону нашого навчального центру», – коментує нацгвардієць.
Після того військовослужбовець повернуся в Рівне і розпочав службу на одному з важливих державних обʼєктів. Згодом нацгвардієць пройшов бойове злагодження зі своїм підрозділом. «Ми пройшли всю загальновійськову підготовку від, а до я. Упродовж кількох місяців відточували навички з тактики, тактичної медицини, вогневої підготовки. Я проходив підготовку і навчав хлопців інженерно-саперній справі, далі ми моделювали сценарії максимально наближені до бойових», – розповідає нацгвардієць Вадим.
Торік у грудні Вадим разом зі своїм підрозділом відправився на виконання бойових завдань на Донеччину. Там військовослужбовці вели оборонні бої й несли службу на блокпостах. «Увесь час ми були налаштовані на позитив, за період проходження служби ми добре знали одне одного й були готові працювати разом. Проте під час зіткнень з ворогом доводилося по-різному, адже тактика дій ворога постійно змінювалася», – додає нацгвардієць.
Найтяжчим на фронті для нього був підхід і відхід до позицій
За словами Сапера, найтяжчим на фронті для нього був підхід і відхід до позицій, адже військовослужбовцям доводилося швидко пересуватися під артилерійськими обстрілами і скидами з дронів. «Для мене тяжким був захід на позиції, адже ти маєш швидко зорієнтуватися й уникнути ворожих загроз. Крім того, важлива фізична витривалість і стійкість».
Про перші бої військовослужбовець розповідає так: «Спочатку тебе переповнює шалений адреналін, подавляючи вогнем ворожу силу противника, ти просто автоматично змінюєш магазин за магазином. Коли звикаєш до постійних боїв, то розумієш, як краще організувати тактику дій і стрільбу», – коментує Сапер.
Найтяжче групі нацгвардійця Вадима довелося в Авдіївці
«Спочатку обстановка в зоні нашої відповідальності була відносно спокійна. Ми виявляли ворожі групи й знищували їх, потім ворог змінив тактику дій. Проте згодом ситуація різко змінилася, наша група заходила на позиції на 3-4 дні, а вийшли ми на 12-й день.
Це була дуже холодна зима, запаси води швидко закінчилися і нам довелося гризти лід. Їсти там не хотілось, пів батончика з’їв і цього тобі достатньо на півдня. Ми майже не спали, кожен тримав свій сектор, могли тільки по пів години подрімати. У групі було 3 військовослужбовців з мого відділення, нам доводилося відбивати штурми ворогів групами по 8-10 людей. Ворогів я поділяв на кілька категорій: непідготовлені або ті, які ймовірно вживали якісь заборонені речовини та йшли в наступ, співаючи пісні, навіть не намагаючись ховатися від куль, і підготовлені – вороги, які застосовували тактику малих штурмових дій. Зазвичай ці штурми проходили на світанку або пізно вночі й тривали по кілька годин, проте ми змогли протриматися і знищити чимало ворогів», – розповідає нацгвардієць на псевдо Сапер.
Сапер акцентує на важливості злагоджених дій підрозділу задля якісного та ефективного виконання бойових завдань. «Під час підготовки до виїзду ми вдосконалювали навички з тактики, військово-медичної підготовки, інженерно-саперної справи, але разом з тим навчалися взаємодії військовослужбовців. Коли ти на виконанні завдань, ти можеш розраховувати на підтримку своїх побратимів, знаєш їхні можливості й сильні сторони. Завдяки взаємодії підрозділу нам вдалося зберегти життя на полі бою», – ділиться нацгвардієць Вадим.
Марина ЗАХАРЧУК
- 19 вересня у Рівному попрощаються із Захисником Сергієм Малухіним
Сергій Малухін народився 9 липня 1981 року в місті Міас Челябінської області російської федерації. Саме там велика родина, яка виховувала п’ятьох діток, прожила до 11-річчя хлопчика, а за тим повернулася в Україну. Тут Сергій закінчив місцеву школу у селі Синів…
Читайте також: Орденом “Полеглого воїна” нагородили військового зі Здолбунівської громади