Стало відомо про загибель двох захисників з Рівненщини, яких раніше вважали зниклими безвісти – Дмитра Касянчика і Тараса Іванишина.
За результатами ДНК-експертизи стало відомо про загибель молодшого лейтенанта Дмитра Касянчика з Вараша, який вважався зниклим безвісти з 20 червня 2022 року. Того дня він виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Тошківка Луганської області.
Дмитрові було лише 26 років.
Народжений 11 березня 1996 року, він навчався у Вараській гімназії, закінчив Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», здобувши диплом магістра за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Водночас пройшов підготовку на військовій кафедрі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського за спеціальністю «Кібербезпека та програмне забезпечення автоматизованих систем».
З початком повномасштабного вторгнення Дмитро без вагань став на захист країни. Служив командиром взводу у складі 129-го батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони міста Києва. З перших днів Великої війни брав участь у захисті столиці та її околиць. Після деокупації Київщини продовжив виконувати бойові накази й гідно нести службу на сході України.
Родина Касянчиків зазнала найтяжчого болю — обох її синів забрала війна. У серпні 2023 року загинув брат Дмитра — Ігор. В одну родину війна вдарила двічі. Батьки втратили обох синів, єдину опору і надію…
Про це повідомив міський голова Вараша Олександр Мензул.
Костопільська громада попрощається зі своїм захисником Тарасом Іванішиним.
Майже два роки тому зниклий безвісти на полі бою Тарас Іванішин повертається додому на щиті. У понеділок, 16 червня, Костопільська громада віддасть шану своєму полеглому воїну й проведе його в останню земну дорогу.
Тарас Іванішин народився 24 червня 1984 року в Костополі. Навчався у школах №2 та №8, закінчив Костопільський будівельно-технологічний коледж. Працював на різній роботі, їздив на заробітки. Захоплювався байкерським рухом. Мріяв створити сім’ю і мати дитину, розпочав ремонт своєї оселі, але закінчити не встиг – почалася війна. Тарас одразу пішов до військкомату, де стояла велика черга охочих. Йому спочатку відмовили, сказали чекати.
На службу Тараса Іванішина призвали у липні 2022 року. Двічі його забирали на збірний пункт, і двічі після співбесід, на яких він казав, що хоче служити і захищати країну, повертали додому. Утретє повістка прийшла на початку січня 2023-го. Після проходження медкомісії Тарас Іванішин у лютому 2023 року став до лав ЗСУ і склав присягу.
Спочатку проходив підготовку у навчальному центрі, потім його приписали до десантно-штурмової бригади й перекинули у Миколаївську область, потім – у Дніпропетровську. Під час навчання Тарас здобув фах водія, а також пройшов на місці курси бойових медиків й одержав сертифікат. Числився водієм десантно-штурмового відділення.
У червні 2023-го його підрозділ перекинули на Запорізький напрямок фронту. Рідним Тарас телефонував часто, та про своє перебування на «нулі» батькам не сказав.
Перший бойовий вихід у складі штурмової групи відбувся всередині серпня. День виходу з позицій Тарас назвав своїм другим днем народження, казав, що не знає, як вцілів, але обійшовся легкою контузією. Невдовзі був другий бойовий вихід.
Увечері 10 вересня 2023 Тарас зателефонував і повідомив, що йде на бойове завдання. «Чекайте і моліться за мене», – були його останні слова.
За кілька днів, не маючи жодних повідомлень від сина, мама Тараса Марія Іванішина звернулася до ТЦК з заявою. І одержала повідомлення, що її син, солдат Тарас Іванішин, 11 вересня 2023 року зник безвісти на полі бою біля села Вербове Запорізької області. Невдовзі ця територія була окупована.
Тараса розшукували, як могли: розпитували побратимів, через соцмережі шукали будь-яку інформацію, але нічого конкретного про зниклого знайти не вдалося. Тож була надія, що повернеться, може, у результаті обміну полоненими.
Після одного з останніх повернень тіл загиблих військовослужбовців до рідних Тараса зателефонував слідчий з ГУНП в Черкаській області і повідомив про збіг ДНК-профілю одного з тіл з ДНК батьків Тараса Іванішина. Повторний аналіз підтвердив збіг. 5 червня 2025 року Головне управління Нацполіції в Черкаській області винесло постанову про ідентифікацію тіла Тараса Іванішина, загиблого 11 вересня 2023 року.
У понеділок, 16 червня 2025 року, Костопільська громада прощатиметься зі своїм захисником.
Поховають Тараса Іванішина на кладовищі «Нове» в Костополі поряд з іншими воїнами Небесного легіону.
Про це повідомили у Костопільській міській раді.
Вічна пам’ять і слава Героям!
Читайте також: На війні загинув захисник зі Здолбунівської громади