Шестеро воїнів повертаються додому на щиті: до Острозької громади, Вирівської, два воїни до Березнівської, і два до Костопільської.
5 листопада 2024 року від отриманих поранень, під час виконання бойового завдання в Харківській області загинув Ігор Соловянчик з села Плоске в Острозькій громаді. Герою назавжди залишиться 38 років.
“В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі. Нехай душа загиблого Героя України знайде вічний спокій…
Вічна пам’ять Герою! Герої не вмирають!
Про зустріч нашого Героя та похорон повідомимо додатково” – повідомили в Острозькій міській раді.
У Березнівську громаду надійшла звістка про загибель Харчука Олександра Васильовича, 1982 року народження жителя села Моквин, і Лафети Олександра Михайловича, 1973 року народження з села Колодязне.
У 2014-2015 роках Олександр Харчук захищав Батьківщину під час АТО.
Після повномасштабного вторгнення росіян Харчук Олександр Васильович з січня 2023 року знову приєднався до лав Збройних Сил України.
5 вересня 2023 року гранатометник батальйону морської піхоти, матрос Харчук Олександр Васильович загинув на Донецькому напрямку. Бійця чотирнадцять місяців вважали зниклим безвісти. За допомогою ДНК-експертизи вдалося розпізнати тіло полеглого воїна.
“Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, усім, хто любив та поважав Олександра Васильовича у зв’язку з непоправною втратою.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину і кожного з нас!
Про час прибуття військового кортежу та час поховання буде повідомлено додатково” – повідомили в Березнівській міській раді.
Олександр Лафета загинув під час виконання бойового завдання ще 12 квітня 2024 року. Олександр вважався зниклим безвісти. Пошуки тіла воїна тривали довгих 7 місяців.
Стрілець-санітар механізованого батальйону захищав рідну землю з листопада 2023 року.
“Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про українського воїна Олександра Лафету назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів та бойових побратимів.
Сумуємо разом, низько схиляємо голови у скорботі за нашим Захисником.
Вічна пам’ять і слава Олександру, який захищав Батьківщину і кожного з нас!
Про час прибуття військового кортежу та час поховання буде повідомлено додатково” – повідомили в Березнівській міській раді.
У червні 2024 року Абрамчук Олександр Петрович, 1974 р.н., мешканець с. Чудель, що у Вирівській громаді, добровільно пішов служити до лав ЗСУ.
На жаль, 5 листопада він героїчно загинув в стрілецькому бою біля населеного пункту Новоандріївка Запорізької області, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.
У героя залишилися брати та сестри.
“Вічна пам’ять Олександру Петровичу. Його мужність, самопожертва та відданість обов’язку назавжди залишаться в наших серцях.
Ми сумуємо разом із родиною загиблого героя та висловлюємо щирі співчуття близьким і друзям.
Зустрінемо героя “живим” коридором орієнтовно в понеділок 11 листопада 2024 року. Про час прибуття кортежу буде повідомлено додатково” – повідомили у Вирівській сільській раді.
У суботу, 9 листопада, Костопільська громада зустріне двох своїх захисників на щиті – Юрія Лешука та Миколу Цимбалюка.
Лешук Юрій Володимирович народився 16 травня 1986 року в с. Олександрівка на Костопільщині. Навчався у Пеньківській школі, працював на різних роботах, їздив на заробітки.
На службу Юрія призвали 14 лютого 2023 року. Пройшов навчання на піхотинця у Латвії. У складі 43 механізованої бригади стрілець-помічник гранатометника Юрій Лешук воював на Покровському напрямку. Восени 2023 року мав 10-денну відпустку, згодом підрозділ перевели на Куп’янський напрямок.
Улітку 2024-го Юрій одержав поранення, після лікування повернувся на бойові позиції. Старший солдат Юрій Лешук загинув 29 жовтня 2024 унаслідок обстрілу біля Степової Новоселівки на Харківщині. У воїна залишилися мама, сестра та племінники.
Цимбалюк Микола Вікторович народився 27 січня 1981 року в Костополі. Після закінчення школи №6 працював на меблевій фабриці, потім довгий час працював меблярем на приватних підприємствах. Коли почалася війна, сам пішов до військкомату, залишив заяву, що хоче служити. До війська Миколу призвали 25 серпня 2022 року. Пройшов навчання на артилериста у Великобританії.
Кілька місяців солдат Цимбалюк був під Бахмутом, потім його перевели в інженерне відділення військової частини А4728. З літа 2024 працювали на будівельних роботах у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Третього листопада 2024 Микола Цимбалюк помер від тяжкої хвороби в Іванківській лікарні на Київщині. У нього залишилися мати, син та донька.
Прощання з загиблими відбудеться 9 листопада.
- 14:20 – в’їзд похоронного кортежу в Костопіль.
- 14:30 – чин похорону у храмі Петра і Павла в Костополі.
Після завершення церемонії відбудеться загальноміське прощання на майдані Т.Г. Шевченка. Далі процесія з Юрієм Лешуком вирушить до його рідного с. Олександрівка, де після прощання воїна поховають на місцевому цвинтарі.
Миколу Цимбалюка ховатимуть на кладовищі «Нове» в Костополі.
Про це повідомили в Костопільській міській раді.
Світла пам’ять захисникам України.
Читайте також: 9 листопада в Рівному прощатимуться з полеглим Воїном