«Ми вашу машину вже знаємо — вона одна така, червона, з тризубом», — ці слова на блокпості біля Чугуєва Юрій Чаборай вважає найкращим компліментом. Їх чує не вперше: волонтер із Рівного регулярно їздить на Харківський напрямок і особисто доставляє допомогу військовим. Для нього це історія не про автомобіль, а про довіру, яку заробляють постійною присутністю на фронті.
Поки триває війна, для Юрія Чаборая немає перерви на відпочинок. Він особисто доставляє транспортні засоби та обладнання на передову, працює з військовими частинами й волонтерами, їздить туди, де його чекають.
Волонтерство, яке почалося ще у 2014 році
Активно допомагати військовим він почав ще у 2014 році. Тоді ж з’явився благодійний фонд «ДРУГ» — Допомога родинам українських Героїв. На початку допомагали військовим транспортними засобами й спорядженням, а переселенцям, яких тоді теж було багато, — продуктами харчування та гуманітарними речами.
Важливою сторінкою волонтерської діяльності стало будівництво фортифікаційних споруд у районі міст Дружківка — Костянтинівка. У них уперлися й не пройшли далі російські загарбники. За словами Юрія Чаборая, система укріплень стала надійним щитом для українських військових.
Перші дні повномасштабної війни
Після початку повномасштабного вторгнення його команда вже на другий–третій день долучилася до будівництва захисних споруд навколо Рівного. Також допомагали в захисті об’єктів критичної інфраструктури, включно з аеропортом. Деталей він не розкриває — війна триває.
У цей період надходило багато гуманітарної допомоги з-за кордону: спецодяг, військова форма, бронежилети, плитоноски. До збору коштів і закупівель долучалися підприємці, бізнесмени, забудовники, представники торгових марок, які працюють у Рівному.
Від спорядження — до автомобілів для фронту
Коли стало зрозуміло, що військові більш-менш забезпечені базовим спорядженням, волонтери зосередилися на транспорті. Автомобілі, системи супутникового зв’язку, Starlink, безперебійники, генератори — цим напрямком команда займається й досі.
За словами Юрія Чаборая, фонд старається завозити на фронт від 20 до 40 автомобілів на рік. Часто військові звертаються самі: збирають частину коштів, а решту допомагають дофінансувати волонтери.
Автомобілі привозять із-за кордону, ремонтують, готують до роботи в бойових умовах. У цьому допомагають партнери — СТО та дилери, які часто беруться за ремонти безкоштовно або за мінімальними цінами.
Харківський напрямок і поїздки без посередників
Близько 80 відсотків волонтерських поїздок припадає на Харківський напрямок — Куп’янськ, Вовчанськ, Чугуїв, Ізюм. Там розташовані армійський корпус і кілька бригад, у тому числі підрозділи, де служать військові з Рівненщини.
Автомобілі він часто доставляє особисто. Каже, що це принципово: не передавати техніку «десь», а бачити тих, хто нею користуватиметься.
«Я дуже люблю їздити на фронт. Бо знаєш, що тут тебе чекають. Військові готуються до таких зустрічей — хочуть щось показати, чимось похвалитися. Кілька днів поруч із ними дають неймовірний заряд енергії», — говорить він.
«Ми вашу машину вже знаємо»
Окремо Юрій Чаборай згадує прифронтові блокпости. Через них щодня проходять десятки автомобілів, завантажених технікою, обладнанням, продуктами. Військові тут несуть цілодобову службу й швидко вчаться відрізняти «своїх».
Один із таких моментів запам’ятався восени 2024 року на блокпості при в’їзді до Чугуєва. Черговий лише кивнув і сказав: «Так, ми вашу машину вже знаємо. Вона одна така — червона з тризубом на бортах».
Тоді на цей напрямок він їздив двічі на місяць. Разом із ним у дорогу вирушали кілька водіїв, а в машині завжди був мінімальний технічний запас — інструменти, акумулятор, усе необхідне для далекої дороги.
Війна дронів і відповідальність тилу
Сьогоднішню війну Юрій Чаборай називає війною дронів і порівнює її з фільмом «Матриця», який із фантастики перетворився на документальний. Водночас переконаний: незалежно від технологій, відповідальність тилу залишається.
”
Це лише одна з історій волонтерської роботи, яка триває паралельно з поїздками на фронт, ремонтами техніки та щоденною підтримкою військових.
Журналістка та медіаменеджерка з багаторічним досвідом роботи у регіональних медіа. Працює з темами соціальної політики, життя громад, комунальних рішень та створює матеріали про сучасні історії Захисників України. З 2023 року — директорка редакції газети «Сім днів» і головна редакторка сайту 7dniv.rv.ua.
У різні роки працювала редакторкою сайту, головним бухгалтером, заступницею головного редактора та управлінською ланкою видань «Сім днів» і «Літопис Заходу». Має досвід реалізації медійних та суспільно важливих проєктів у співпраці з українськими та міжнародними партнерами.