Сьогодні, 17 липня, вдалося звільнити з ворожого полону ще 95 українських військовослужбовців.
Серед них 49 воїнів ЗСУ (в тому числі учасник «повітряного мосту», який добровільно зголосився на гвинтокрилі летіти на «Азовсталь», щоби допомогти заблокованим там підрозділам, та двоє з Повітряних сил), 21 нацгвардієць, 10 військових моряків, семеро з Сил територіальної оборони, п’ятеро прикордонників, двоє з Державної спеціальної служби транспорту і один оборонець із добровольчого формування територіальної громади.
Усі звільнені цього разу – чоловіки: 88 рядових та сержантів, семеро офіцерів.
Серед наших хлопців, які отримали нарешті свободу, 23 людини боронили Маріуполь (з них тринадцятеро – оборонці «Азовсталі»), 41 воював на донецькому напрямку, по дев’ятеро – на луганському та запорізькому, по троє – на херсонському та харківському.
Один зі звільнених моряків на момент початку вторгнення перебував у Київській області та одразу приєднався до оборони свого селища від окупантів у складі Макарівської ТрО. Під час надання гуманітарної допомоги мешканцям місцевої громади потрапив у полон до російських військовослужбовців-бурятів.
Чимало українських бійців, які повертаються, потерпають від наслідків поранень та мають хронічні захворювання, які потребують тривалого лікування. Більшість з них знаходилася в полоні країни-агресорки з 2022 року. Також серед звільнених є оборонець, який вважався зниклим безвісти.
Від початку повномасштабного вторгнення це вже 54-й обмін полоненими. Загалом з ворожої неволі Координаційному штабу вдалося повернути 3405 людей.
Джерело: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
Читайте також: Іще одну «Зелену кімнату» відкрили на Рівненщині
Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.