У Рівному попрощаються з Героями Андрієм Ничипорчуком та Артемом Тітковим.
Андрій Ничипорчук народився 4 липня 1992 року в селищі Рокитне, що на Рівненщині. Навчався у місцевій школі, згодом вступив до Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу за спеціальністю «Фінанси і кредит», а у 2013 році закінчив Львівську комерційну академію, здобувши ступінь бакалавра. З 2020 року разом з дружиною проживав у Рівному.
З дитинства Андрій вирізнявся активністю, щирістю та готовністю допомогти іншим. Разом із дружиною був залучений до волонтерської діяльності, допомагав переселенцям, підтримував військових. Працював у банку згодом зварювальником, займався оздоблювальними роботами, брався за різну фізичну працю.
Андрій Ничипорчук був справжнім другом, люблячим чоловіком, турботливим сином, добрим, чуйним, щирим. Завжди прагнув змінити країну на краще, був активним у громадському житті, організовував заходи, підтримував ініціативи.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Андрій не залишився осторонь. Вже 25 лютого 2022 року долучився до добровольчого формування, яке займалося патрулювання вулиць та чергування на блокпостах. А в грудні того ж року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Служив у десантно-штурмових військах. Під час служби здобув офіцерське звання, став лейтенантом, командиром розвідувального взводу. Разом зі своїм підрозділом боронив Мар’їнку на Донеччині. 13 листопада 2023 року під час одного з бойових виходів зник безвісти. Понад 19 місяців дружина Андрія вела активні пошуки. Лише зараз тіло Героя вдалося повернути додому для гідного прощання.
У Героя залишилися дружина та мама.
На жаль, 31-річний лейтенант Андрій Ничипорчук загинув захищаючи Батьківщину 13 листопада 2023 року на Покровському напрямку.
Артем Тітков народився 25 листопада 1990 року в місті Хабаровськ (Росія). У ранньому дитинстві разом із родиною переїхав до Рівного, де й минули його шкільні та юнацькі роки.
Навчався у 12-й школі, а згодом – у Рівненському професійному училищі №1, де він здобув спеціальність маляра-штукатура. Пройшов строкову військову службу. Працював у різних організаціях – зокрема, у молокозаводі, аптеці «Медсервіс», магазині «Антошка», а також виїжджав на заробітки за кордон. Був працьовитим, ніколи не боявся роботи, завжди брався за будь-яку справу сумлінно.
У червні 2023 року Артема мобілізували до лав Збройних Сил України.
«Він був дуже товариським, завжди простягав руку допомоги, не залишався осторонь чужої біди. Для мене він – найкращим батьком нашої дитини, добра і щира людина», – згадує дружина Юлія.
«Він говорив небагато, але завжди повторював: “Не хвилюйся, мамо, все добре”. Ніколи не жалівся, гордився своїм підрозділом, дуже дружив з побратимами. Мріяв про життя після війни. Був єдиним моїм сином… Любив збирати гриби, був цілеспрямованим, роботящим і сильним», — ділиться мама загиблого захисника.
З листопада 2024 року Артем вважався зниклим безвісти. На жаль, старший матрос Тітков Артем загинув під час виконання бойового завдання 22 листопада 2024 року, лише зараз тіло Героя вдалося повернути для гідного прощання.
У загиблого Героя залишилися мама, дружина та син.
Прощання з Артемом Тітковим та Андрієм Ничипорчуком відбудеться у суботу, 21 червня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійна служба проходитиме у Свято-Покровському соборі, а поховання – на кладовищі «Нове».
Джерело: Рівненська міська рада
Читайте також: Володимирецька громада втратила чотирьох захисників України