Вітчизняним виробникам знову «підклали свиню». Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підвищила для промислових підприємств тариф на електроенергію.
Причому, зі слів співвласника Рівненської фабрики нетканих матеріалів Богдана ГАПЯКА, як це часто буває, без попередження і «заднім числом». Такий крок, на його переконання, неодмінно спричинить ефект доміно, який зачепить усі сфери нашого життя.
– Економічна криза через світову пандемію коронавірусу лише набирає обертів. Тому важко прогнозувати, коли вона закінчиться, – каже Богдан Гапяк. – Зважаючи на таку непередбачувану скрутну ситуацію, європейські держави намагаються всіляко підтримати свого виробника, аби не допустити колапсу в економіці. Наприклад, у конкурентів нашої фабрики – європейців, та й навіть у росіян, – ціни на електроенергію падають. А в Україні навпаки – ростуть. Причому такими темпами, що тарифи незабаром перевищать докризовий рівень. Для вітчизняної економіки це ніщо інше, як удар нижче пояса. Адже основна складова собівартості продукції, візьмемо для прикладу нашого підприємства, окрім сировини є саме електроенергія. Відтак такі непомірні тарифи ставлять нас перед вибором. Або нам доведеться закладати збільшену ціну електроенергії у вартість продукції, а відтак робити її дорожчою за імпортну, і, як наслідок, втрачати ринок збуту і банкрутувати. Або ж змушені працювати у збиток, в результаті чого знову ж таки банкрутувати.
– Про яке саме підвищення тарифів іде мова?
– Тариф на електроенергію протягом одного місяця зросте десь на 60 відсотків. Якщо бути точним, то електропостачальне підприємство 2-го вересня повідомило керівництво «нетканки», що внаслідок прийняття Постанови НКРЕКП від 30.07.2021 №1227 ціна для споживачів за електроенергію з 1-го серпня збільшилася з 3,22 грн (з ПДВ) за кВт (з урахуванням вартості послуги з розподілу) до 4,275 грн (з ПДВ) за кВт. Тобто нам допишуть приблизно 700-800 тисяч гривень, що мимоволі призведе до значних втрат фабрики. Адже вартість електроенергії уже закладена в ціну реалізованої продукції. Більше того, у нас є постійні довгострокові контракти, які ми вже підписали з відповідною ціною. Як нам тепер бути? Інша сторона каже, мовляв, у нас же контракт – продавайте за обумовленою ціною.
– Чим усе це може закінчитися?
– Такі зміни мають ефект доміно. Це означає, що найближчим часом зростуть ціни. Подорожчання торкнеться всіх і кожного. А все через те, що НКРЕКП фактично створює порочне коло. Одне із завдань Нацкомісії – знайти баланс на ринку електроенергії. А те, що зараз відбувається, дестабілізує ринок. Коли тариф на електроенергію зростає, промисловість, яка забезпечує 60% її споживання, починає скорочувати виробництво. Відповідно, споживання падає, а разом з ним – і доходи енергетиків. Що в такій ситуації робить НКРЕКП? Знову підвищує тариф. Так і замикається коло. Отож, шлях веде в нікуди: виробництво скорочується, споживання електроенергії зменшується. Тоді знову змушені підвищувати тарифи, що призводить до нової кризи економіки. І страждають від цього всі – і промисловість, і енергетики.
Державі не варто перекладати тягар відповідальності на промисловість. Це призведе до зворотнього ефекту. В тому числі й для держави. Кожна гривня, яку заберуть у промисловості, це гроші, недоотримані державним бюджетом у вигляді податків. Коли підприємства почнуть закриватися, втрата буде не тільки пряма – у податках і зборах, а й соціальна: за рахунок збільшення кількості безробітних, соціальних платежів по безробіттю тощо. І в підсумку за кожну гривню підвищеного тарифу держава заплатить на порядок більше.
– І невже нікому до цього діла немає?
– «Нетканка» звернулася з відповідним листом до керівництва області, щоб спільними зусиллями вплинути на ситуацію. Наприклад, надіслати звернення депутатського корпусу та очільників регіону до НКРЕКП, Кабміну і Президента. Втім, на нього поки що немає ніякої реакції. Якщо нічого не зміниться, спробуємо об’єднати принаймні підприємців, яких також торкнулися зміни тарифів на енергоносії. Адже проблема стосується не тільки «нетканки» чи виробників, а й суспільства в цілому.
Спілкувався Василь ГЕРУС