У зв’язку із війною в Україні було організовано телемарафон “Єдині новини” задля проведення інформаційних етерів та протидії російській пропаганді. Медійники називали телемарафон “інформаційною ППО” або “телерадіодивом”, адже такий досвід — це вперше і не тільки в Україні.
Проте зараз марафон новин викликає все більше сумнівів про свою актуальність та доцільність. На це вказує рейтинг переглядів “Єдиних новин”. “Рейтинг телемарафону тримається на рівні 13-15%”, — зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю “РБК-Україна”.
Телемарафон “Єдині новини” почав свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Він об’єднав державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (згодом його замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Метою телемарафону було забезпечити національний та міжнародний огляд ситуації в Україні та інформувати про події, які трапилися в результаті вторгнення.
Канали, які взяли участь у марафоні, поділили між собою час етеру на шестигодинні слоти.
Телемарафон “Єдині новини” став найбільшим проєктом в історії українського телебачення та медіа.
“Інформаційне ППО” або “телерадіодиво” — саме так називали цей етер медійники у “Детектор медіа” на початку його існування.
У перші місяці великої війни, марафон, безперечно, був важливим і доречним, також великим досягненням є об’єднання комерційних, державних і суспільних телеканалів України.
Однак вже на десятому місяці роботи, у грудні, марафон почав супроводжуватися значною критикою.
Низька якість телемарафону
Рівень телемарафону “Єдині новини”, який претендує на звання головного та найнадійнішого медіа в Україні, за професійними критеріями є недостатнім, адже більшість учасників марафону постійно й грубо порушують чимало стандартів журналістики. Загальна якість марафону погіршилася за майже всіма показниками (крім хіба що найменш відповідального стандарту оперативності).
“В січні-березні цього року в телемарафоні журналісти порушували стандарти в середньому більш як по 34 рази на етерну годину. Найбільше порушується стандарт відокремлення фактів від думок, що робить контент телемарафону значною мірою суб’єктивним. Величезна кількість порушень стандарту достовірності. І це в марафоні, де ведучі не втомлюються обіцяти глядачам “тільки перевірену” інформацію”, — стверджує медіатренер та медіаконсультант Ігор Куляс.
Порушення стандартів інформаційної журналістики, так чи інакше впливають на зміст інформації. Ігор Куляс також вважає, що в марафоні, який є для багатьох українців чи не єдиним джерелом інформації в надзвичайних умовах війни, журналісти мали б відповідальніше ставитися до своєї роботи.
Майданчик для політичних фігур
Відповідно до регулярних моніторингів профільного видання “Детектор медіа”, який від створення марафону підраховує та класифікує журналістські порушення у телемарафоні, загальна кількість піару, переважно політичного, значно збільшилася у період з жовтня до грудня 2022 року, порівняно з першим півріччям роботи марафону.
Середня кількість піару у блоках цього мовника, контрольованого Офісом президента, зросла більш як удвічі: було 1,05 проявів на годину, стало 2,22. В етерних блоках «Ради» сконцентрована половина піару в марафоні загалом. Про це йдеться у підсумках четвертого кварталу 2022 року.
“Телеканал “Рада”, наприклад, свого часу нарізав щоденні відеозвернення президента на дрібні шматочки і кожний подавав як окрему “новину” причому по кілька разів за етер. Але ж навіть з усього, що каже пан президент у відеозверненні, далеко не все є насправді новиною”, — розповідає медіаконсультант.
Дуже цікаво, що найпопулярнішими персонажами в телемарафоні були і є клерки з президентського Офісу: Андрій Єрмак, його радники та заступники. Активно цитованими і згадуваними є інші представники влади і провладні політики. І навпаки рідкісними — представники опозиційних до влади політичних сил. Симптоматичним є те, що в якості спікерів від профільних комітетів парламенту, зазвичай, в етерах телемарафону стають саме “слуги народу”, хоча в будь-якому комітеті представлені всі фракції парламенту.
Ігор Куляс зазначає, що важливим фактором є і те, що телемарафон майже ніколи не згадує тематику, яка так чи інакше є не зручною для чинної влади. Відтак, не потрібними стають і критики влади в цій тематиці.
“Тож при формальному дотриманні балансу думок в окремих темах (в яких аргументи критиків влади не є необхідними), глобально в телемарафоні баланс думок є надмірно порушеним на користь представників чинної влади”, — пояснює він.
Загальна кількість піару в марафоні зросла з 0,43 проява на етерну годину до 0,67.
Зниження рейтингу переглядів
За результатами дослідження березня 2022 року марафон на різних каналах привернув увагу близько чверті всіх телеглядачів. Зараз неможливо визначити, яка саме аудиторія дивиться марафон на телебаченні, оскільки дані про телевізійну аудиторію більше не публікуються з кінця березня 2022 року. Але за словами Олександра Ткаченка, рейтинг телемарафону тримається на рівні 13-15%.
“У перші тижні великої війни він був єдиним постійним джерелом офіційної інформації. «Офіційна» не обов’язково значить якісна, правдива і повна, але тоді відбувалося дуже багато подій, які напряму стосувалися практично всіх громадян; люди хотіли знати, що коїться в країні, щоб приймати правильні рішення. Разом із цим було дуже багато дезінформації, з якою стикалися в тому числі пересічні українці, і вони шукали джерело, де можна перевірити і розвінчати фейки — цим джерелом ставав марафон.
Але поступово інтенсивність подій значно знизилась, загроза на більшості території країни зменшилась (за винятком періодів восени і взимку, коли були ракетні удари по електроенергетичній інфраструктурі). Люди налагодили життєву рутину, в якій для більшості перегляд цілодобових новин не передбачений”, — зазначає голова Незалежної медійної ради, медіаексперт Отар Довженко.
Він також наголошує, що у квітні 2022 року частина каналів припинили трансляцію марафону і повернулися до показу розважального контенту. Це призвело до того, що люди поступово почали повертатись до перегляду цих каналів, бо життя іде, і мозку хочеться розрядки. Коли люди більше, довше і частіше дивляться фільми і розважальні шоу, а не новини — це досить нормальний стан.
Доцільність телемарафону
Доцільність телевізійного контенту залежить від того, для кого він призначений.
Влада та Офіс президента може використовувати обмеження контенту на каналах для зручного контролю над інформацією, що поширюється.
“Для влади і зокрема для Офісу — це дуже зручно, бо набагато легше в той чи інший спосіб контролювати контент одного каналу, ніж 6-7. Якщо це робиться з метою обмежити витоки секретної інформації, — то це позитивно. І справді, в умовах воєнного стану влада могла б ввести жорстку воєнну цензуру, але не зробила цього, обравши такий “лайтовий” варіант обмеження телеконтенту. А от якщо влада користується цим для того, щоб обмежити не зручну для себе інформацію, — це дуже недобре”, — стверджує Ігор Куляс.
Для каналів може бути доцільним обмеження контенту, особливо у випадку, коли вони отримують бюджетні кошти за виробництво телемарафону, тим більше, що немає як такого ринку реклами.
Але для глядачів марафон — не є доцільним, оскільки вони не мають альтернативних джерел інформації. Крім того, він може не забезпечити об’єктивну картинку, що відображає поточну ситуацію.
Вплив на журналістику
Всі журналісти працюють на своїх власних телеканалах та службах новин, виконуючи завдання керівництва.
Отар Довженко вважає, що використання їхньої роботи в межах марафону не мало б дуже сильно впливати на їхню професійну свідомість. Знову ж таки, якщо з часом марафон стане синонімом державної пропаганди, це може змінитися в гірший бік.
Як зміниться становище журналістики в Україні, є надзвичайно важливим у контексті складної політичної та економічної ситуації, яка склалася в країні. На жаль, війна, економічна криза та режим воєнного стану створюють умови для того, щоб влада контролювала інформаційні потоки і боротьби з російським інформаційним впливом.
“У таких умовах журналісти мусять іти на певні компроміси, і на позір немає нічого страшного в цьому, поки вони не передбачають політичної цензури, необхідності поширювати неправдиву інформацію, замовчувати щось важливе для суспільства тощо. Але все це, на жаль, було в історії України (і без воєнного стану) і може повторитися. І тоді журналістам доведеться приймати набагато складніші етичні рішення”, — зазначає медіаексперт.
Крім цього, економічна ситуація також має великий вплив на журналістику. Зменшення кількості приватних грошей на медіаринку та залежність від державного бюджету може призвести до того, що кошти отримуватиме не той, хто найкраще виконує свою роботу, а той, хто найкраще задовольнить забаганки влади. Це буде проблемою, якщо журналістика перейде на службу до влади, каже Отар Довженко.
Таким чином, становище журналістики в Україні залежить від багатьох чинників, і на жаль, багато з них є негативними.
Вплив на суспільство
Згідно з висловлюванням Отара Довженка, на початку російського вторгнення марафон задовольнив життєво важливі потреби суспільства та телевізійників. Проте з часом ситуація в країні стабілізувалась, дезінформації стало менше, і марафон став задовольняти насамперед потребу влади в тому, щоб каналізувати інформацію та контролювати телебачення, яке є наймасовішим традиційним засобом масової інформації.
“Хто звик отримувати новини лише з телевізора, тепер не мають альтернативи, а марафон, на жаль, часто змальовує не дуже адекватну інформаційну картину, м’яко кажучи”, — коментує Ігор Куляс.
Як наслідок, у суспільства утворюється одна єдина пропагандиська точка зору, до того ж телемарафон має досить низький рівень якості, звертаючи увагу на недотримання журналістських стандартів.
Також через адаптацію та зменшення кількості подій у телемарафоні часто повторюється одне і теж.
Одноманітність марафону підштовхує глядачів частіше звертатися до інтернету, соцмереж та неофіційних телеграм-каналів.
“Якщо він залишиться на роки, ймовірно, він стане стаціонарним явищем в українських медіа, чимось на зразок великого державного телебачення, яке поступово втрачатиме довіру і асоціюватиметься з пропагандою. Аудиторія почне більше довіряти альтернативним джерелам інформації — в тому числі неформальним, на зразок телеграм-каналів.” — зазначає медіаексперт.
Телемарафон “Єдині новини” вичерпав себе, в ідеалі його потрібно припинити. Слід дозволити приватним та суспільним медіа створювати власні новини на своїх каналах. Натомість залишити лише один телеканал державної власності — «Рада» — на якому буде транслюватися весь контент з марафону, включаючи новини, студійні розмови, інтерв’ю та документальні фільми. У такому випадку в марафон матиме одну прозору редакцію з публічними правилами і засадами редакційної політики та одну зрозумілу сітку мовлення.
Але за словами Олександра Ткаченка, телемарафон «Єдині новини» на українському телебаченні триватиме до перемоги у війні з Росією.
Варто користуватися різноманітними офіційними джерелами інформації, не обмежуйте себе тільки телемарафоном.
Олена Кулаковська