8 лютого, за ініціативи МКІП відбулася нарада з шрифтовими дизайнерами, на якій обговорили обрання нового шрифту для офіційної державної документації. Розглядалися вже розроблені раніше, але не поширені в діловому письмі українські гарнітури.
«Завдання зі створення широкої палітри українських національних шрифтів є дуже актуальним. Мета проста — оновити шрифт для ділових документів органів влади, зокрема, наказів, розпоряджень, законів тощо. Зараз таким шрифтом є Times New Roman, але ми б хотіли щось своє — більш національне і сучасне», — наголосив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Йдеться про вже розроблені шрифти, доступні для вільного використання. Державні кошти на розробку гарнітур не виділятимуться.
Учасники зустрічі зазначили, що наразі в Україні є щонайменше чотири готових шрифти, розроблені українськими дизайнерами, які підійдуть для використання в офіційних документах.
За підсумками наради, фахівці вирішили сформувати широкий список пропозицій за двома групами: ділові шрифти для текстів, а також шрифти для заголовків — для декоративного оформлення офіційних документів.
Надалі експерти оберуть дві-три найкращих гарнітури та запропонують їх органам державної влади. У разі прийняття пропозиції щодо оновлення шрифту для оформлення офіційних державних документів, він може поширитись і на все ділове мовлення в країні.
Нагадаємо, що 18 вересня за участі МКІП відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Учасники зустрічі запланували створити банк українських шрифтів та відмовитися від використання російських.
Джерело: МКіП
Читайте також: Домашні ароматизатори, які покращать атмосферу в оселі
Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.