fbpx
Побачила в очах лікарів не співчуття, а банкомат

Побачила в очах лікарів не співчуття, а банкомат

Діліться інформацією з друзями:

В лікарню не варто йти без грошей. Мало хто потрапляє в лікарню з власної волі, а отже в піднесеному настрої. У більшості випадків людина в цьому закладі – у пригніченому стані. А коли наштовхується на черству байдужість лікарів, то впадає у відчай. Подібну ситуацію нещодавно пережила на власному прикладі.

Уявіть собі таку картину, коли ви приходите і бачите людину, яка ледь дихає, а лікар вам каже: забирайте хворого додому, бо ми нічого не зможемо зробити. Адже, якщо він, мовляв, помре в лікарні, то нам доведеться тоді розтин робити. Що ж, можливо, в цьому і є якийсь сенс. Але це ще не все.

Вартість транспортування важкохворої людини

Вам колись доводилося транспортувати лежачого хворого? Не просто лежачого, а без свідомості? Ви не можете просто викликати таксі і завезти хворого додому. На питання, чи може швидка допомога лікарні завезти хворого, лікар дасть вам візитку служби транспортування лежачих хворих. Вартість послуги в цій службі коштує 4000 грн. Дорого? Звичайно.

Натомість коли ви спитаєте у медсестри тієї ж лікарні, у тому самому відділені, про послуги транспортування, то почуєте зовсім іншу інформацію. Виявляється, в лікарні є обладнана машина для транспортування саме важких хворих, в тому числі і лежачих. Оплатити потрібно лише вартість бензину, і в цьому конкретному випадку це коштувало 80 грн! Відчуваєте різницю?

Звичайно, це авто треба було почекати близько трьох годин, але при такій різниці у ціні можна і почекати. Причому молодший медперсонал привіз каталку, допоміг перенести людину з ліжка і так само допомогли перекласти в авто. (Щиро дякую медсестрам та санітаркам за людяність). Коли привезли до під’їзду, то водій дав спеціальні ноші, щоб хворого занести у багатоповерховий будинок.

Ви вірите, що лікар, який запропонував візитку приватної служби транспортування важко хворих, не знав про існування такої послуги у лікарні?Р

Реальність медичної канцелярії

Та найбільшого душевного болю завдав навіть не інцидент з доставкою хворого додому.

Зважаючи на фактично безнадійний стан хворого, логічно було б, аби приїхав попрощатися ще з живим батьком його син, який нині служить в ЗСУ. Але для цього потрібна довідка від лікаря про стан батька, отримати яку виявилося не так просто.

Бо і лікар, і заввідділеням вперто не погоджувалися давати довіку про стан хворого, якого вони відправляли додому помирати. Спитаєте чому? Я й сама не могла зрозуміти, поки вони самі не сказали: «Ви хочете забрати його (мого чоловіка) з армії за допомогою довідки?».

Ось тут у мене вже нерви здали і емоції взяли гору. Так, на лікаря і на завідуючого я кричала. Бо побачила в їхніх очах не співчуття, а банкомат, який рахує гроші.

Вже пізніше дізналася, що такі довідки продають. Хоча нікого ні в чому не звинувачую і не підозрюю, бо особисто від мене ніхто нічого не вимагав. Може, вони, лікарі, і чудові спеціалісти – не вдалося переконатися. Але люди – так собі. В цьому випадку їм потрібно було лише виконати свою роботу – зафіксувати у довідці стан хворого, який перебував у них у відділені.

Заради справедливості треба сказати, що довідку вони все ж таки видали. Син встиг застати батька живим. Батька не стало, а його син, провівши тата в останню дорогу, повернувся на війну.

Пішовши добровольцем у березні 2022-го в тероборону, з літа того ж року боронить Україну на південно-східному напрямку. Захищає нас усіх, у тому числі й згаданих лікарів (прізвища не називаю, нехай Бог буде їм суддею) урологічного відділення Рівненській центральній міській лікарні, які так цинічно додали всій його родині душевного болю.

Наталя ЯГУЩИНА