Директор Департаменту цифрової трансформації та суспільних комунікацій у Рівненська обласна державна адміністрація Oleksandr Polishchuk попередив земляків у себе на сторінці Фейсбук про загрозу ігнорування сигналів повітряної тривоги.
Що таке «повітряна тривога»
Я, наприклад, до кінця не розумів. Пояснили з початком війни. І хотів би поділитися з іншими. Поки сидів в підвалі під час сьомої за сьогодні повітряної тривоги, накнопав простацькою мовою, як сам розумію)
Повітряна тривога – це загроза удару з повітря. З території Білорусі російські балістичні або крилаті ракети випускають в конкретне місце десь в Україні уздовж кордону. Найчастіше по аеропортах чи по інших наперед визначених стратегічних об‘єктах.
Наша протиповітряна оборона фіксує запуск ракет і їх траєкторію, але не кінцеву точку призначення. Тобто вона може летіти над містом чи областю кудись далі. Але військові і регіональна влада зобов‘язані повідомити цивільне населення про потенційну небезпеку із повітря ті території, над якими потенційно може пролетіти ракета. Звідси і оголошення «повітряної тривоги».
Наші системи ППО більшість загроз перехоплюють. Та з різних причин – не всі.
Ворог почав навмисно руйнувати і цивільну інфраструктуру. Аби посіяти паніку та сумнів.
З такої логіки, ймовірність що ракету запрограмували, до прикладу, в якийсь житловий будинок, школу, пологовий у Рівному чи на Рівненщині – існує.
Водночас, багато стратегічних і інфраструктурних об’єктів, ушкодження яких може посприяти жаданій окупантом дестабілізації на нашій території, знаходяться поруч із житловими будинками. І це також велика загроза для безпеки їх мешканців.
Крім того, коли ППО вражає ворожу ракету, її уламки потенційно можуть потрапити на будинки. Заподіяти руйнування.
Зараз багато чути, що “втомилися ховатися під час повітряної тривоги”.
А хто може гарантувати, що триста сорокова «повітряна тривога» не виявиться реальною? Що саме ця повітряна атака не буде адресована у згадане Рівне, не омине ППО і не досягне своєї злочестивої цілі?
Врешті-решт, хто може гарантувати, що путін зовсім не чокнеться і його генерали не дадуть завдання бомбити житлові квартали?
Мораль історії: за найменшої можливості під час оголошеної «повітряної тривоги» завжди є сенс спускатись в підвал чи найближче укриття.
Недоспати. Недоїсти. Але. Краще бути сонним і голодним, проте живим і здоровим. Не просто так кажуть: береженого Бог береже.
Це не страшилка. Це нагадування про те, що за вікном – війна.
Бережіть себе. І Україну.