Скоро буде рік, як у Рівному точаться запеклі дискусії довкола ідеї обладнання деяких міських котелень котлами, що працюють на альтернативному паливі. Минулого четверга на сесії Рівнеради вкотре обговорювали це питання. Однак, як і в попередні рази, міські обранці, не дійшовши згоди, не ухвалили жодного рішення.
Тим часом в Україні на біопаливі працює більш як тисяча котелень. Серед них є рекордсмени світового рівня. Так, у древньому Кам’янці-Подільському, що на Хмельниччині, біопаливо використовує вже кілька котелень. Саме туди вирушив журналіст «7 днів», аби на власні очі побачити, що там і як.
Протягом останніх п’яти років у 100-тисячному Кам’янці-Подільському переводять котельні на тверде паливо – пелети із соломи, деревних трісок, соняшнику і качанів кукурудзи. Торік почала працювати нова біоТЕС, яка для виробництва електроенергії і тепла використовує відходи сільського та лісового господарства. Ця станція може безперебійно забезпечувати теплом і гарячою водою 190 житлових будинків, 3 дитячі садки та 5 шкіл. І що напевно найголовніше – це суттєво зменшує споживання газу.
Генеральний директор тамтешнього комунального підприємства «Міськтепловоденергія» Валерій Гордійчук розповідає, що місто зменшило використання газу приблизно на 60 відсотків, а це майже 15,5 мільйона кубометрів блакитного палива. Та найважливіше те, що запуск твердопаливних котлів і теплоелектростанції дозволяє Кам’янцю-Подільському стати енергонезалежним містом.
– Ось перекриють газову магістраль, то ви прибіжите до нас грітися,– посміхаючись, каже Валерій Григорович.
Мешканці Кам’янця-Подільського мають гарячу воду цілий рік, що для багатьох міст є справжньою розкішшю. Ще й, крім того, електроенергія, яку виробляють з біомаси, реалізується за «зеленим» тарифом – 12,4 євроцента/кВт-год.
– Валерію Григоровичу, коли у вас розпочався перехід на альтернативні види палива?
– Наприкінці 2014 року ми запустили першу в Україні котельню, яка працює на твердих видах палива, через два місяці – ще дві котельні на пелетах. Наразі у місті функціонує чотири котельні на пелетах із соломи, трісках та інших видах твердого палива, ще чотири котельні – на змішаному паливі.
Взагалі відмовитися від газу місто не може – є котельні, які працюють лише на газі. Але якщо, не дай Боже, газ вимкнуть, то мешканці міста не замерзнуть.
– Чули, що ви використовуєте тріски з Рівненщини. Скільки рівненського біопалива ви споживаєте?
– Із Рівненщини ми використовуємо відходи деревообробного виробництва – кору з берези. Тріски справді возили від вас, але вже не возимо, знайшли набагато ближчі варіанти. Ще в нас є завод з переробки кукурудзи. Там ми закуповуємо десь до 1,5 тисячі тонн качанів, причому за смішною ціною – 10 гривень за тонну. Вони нам віддають їх як на утилізацію. Але ми додаємо качани до трісок, і вони становлять приблизно 30 відсотків паливної суміші.
– Яка добова витрата палива для міста в опалювальний сезон?
– Щодня ми використовуємо до 200 тонн палива. Взагалі нам потрібно мати 5-добовий запас палива, а на опалювальний сезон – близько 30 тисяч тонн. Ось зараз, наприклад, маємо майже 3 тисячі тонн запасу палива.
– А які твердопаливні котли встановлені в котельнях?
– Різні. Є в нас і дуже давні котли, яким років по 60. Це були газові котли, а ми їх переробили під тверде паливо. Є і нові.
– А як контролюються у вас викиди від роботи котелень?
– Звичайно, при кожному запуску котлів нас перевіряє незалежна лабораторія. Ретельно контролюємо і якість палива, яке спалюється. Адже показник роботи котла – це калорії, які він виробляє. А якщо буде спалюватися неякісна сировина, то і ефективність теплоагрегату буде низька.
Наші працівники постійно їздять у різні країни і переймають досвід. Нещодавно були у Фінляндії, де побачили дуже цікаву для нас річ. Фіни монтують на своїх котельнях спеціальні установки, які вловлюють гарячий газ, що виходить в атмосферу, повертають його у котел і економлять на цьому до 40 відсотків палива. У нас є вже з ними домовленість про грант, який вони нам нададуть для встановлення такого акумулюючого агрегату на нашій новій ТЕС.
– Якою була реакція громадськості, коли ви переходили на біопаливо?
– На початку роботи твердопаливних котлів мешканці міста непокоїлися. Тому ми оприлюднювали експертні висновки про екологічність роботи котлів, проводили Дні відкритих дверей, на які запрошували всіх охочих і екологів.
Знаєте, мене завжди засмучує такий факт. Чому в європейських країнах підприємства, які використовують альтернативні види палива, отримують дотації, а у нас їх ще й обкладають додатковим податком?
Наостанок нашої розмови Валерій Гордійчук резюмував:
– У чому суть справи (заміна газу на альтернативні види палива – авт.)? Не так в економії від використання твердого палива, як у відмові від дорогого газу. Я розумію це так: якщо ми замість газу закупили на 115 мільйонів гривень твердого палива, то ці гроші залишилися в Кам’янці-Подільському (де ми його спалювали), на Рівненщині чи Житомирщині (де ми купуємо тверде паливо). Одне слово, у нас, в Україні, а не віддали їх в Росію. І ці гроші використовують українці, а не росіяни. І навіть якщо ціна твердого палива буде вищою, ніж за газ, це все одно може принести країні набагато більше користі.
А тепер щодо поширених міфів, які стосуються використання твердопаливних котлів.
-
Міф 1. Не буде вистачати палива для котелень.
В Україні є всі передумови для виробництва екологічного палива. У нас аграрна країна з великими обсягами вирощування культур для харчових потреб. Для твердопаливних котлів, крім трісок, можна використовувати солому, відходи виробництва кукурудзи та соняшнику, виноградну лозу.
Підприємства олійної промисловості спалюють понад 500 тисяч тонн лушпиння соняшнику.
Щороку в Україні, залежно від врожаю, виробляється від 45 до 70 мільйонів тонн соломи. При спалюванні однієї тонни виділяється близько 3 МВт теплової енергії, тобто три тонни соломи заміняють тисячу кубометрів природного газу. Солому широко використовує Данія, Австрія, Швеція, Фінляндія, Франція та інші країни Європи. -
Міф 2. Неможливо контролювати те, що (сміття чи біопаливо) спалюється в котельні.
Спалювання палива на виробництві контролюється, оскільки повне згорання означає не тільки зниження навантаження на навколишнє середовище, але й оптимальну ефективність використання енергії. Якщо паливо погане, то не буде вистачати потужностей, на яку розрахована котельня.
-
Міф 3. У холодні зими не буде вистачати тепла від твердопаливних котелень.
Кожна котельня, на якій встановлено твердопаливні котли, має резервні – газові, які починають працювати, коли не вистачає потужності твердопаливних.
-
Міф 4. У місті неможливо буде дихати через викиди відпрацьованих газів.
Актуальність розвитку «зеленої» енергетики у світі й Україні зумовлена не тільки вичерпністю і дефіцитом ресурсів традиційної енергетики, а й необхідністю зменшення екологічного навантаження на природні системи.
При використанні твердопаливних котлів, які працюють на біомасі, зменшується споживання природного газу та викиди парникових газів. У всьому світі біомаса вважається СО2 – нейтральним паливом, адже при її спалюванні утворюється двоокису вуглецю стільки, скільки було поглинуто рослинами під час росту.
Голос народу
Ми поцікавилися думкою про роботу місцевого теплопостачального підприємства у мешканців Кам’янця-Подільського. Отож, задали їм три запитання: «Чи відчули ви після початку роботи котелень на твердому паливі зміни з опаленням та гарячою водою? Що ви можете сказати про забруднення повітря в місті від викидів котелень? Як ви ставитеся до тарифів на опалення?» І ось що почули.
Василь Тарасюк:
– Що стосується тепла, то стало ліпше, якістю опалення я задоволений. Жодного разу не було, щоб сиділи без тепла. Якщо і був десь порив на теплотрасі, то швидко все виправлялося. Щодо проблем з димом чи іншими викидами, то я не відчуваю якогось дискомфорту. Більше проблем від того, що люди на своїх подвір’ях і полях палять сміття. Тарифи – як і по всій Україні.
Віталій Шатурський:
– У наших квартирах стало тепліше, завжди є гаряча вода. Я жив у Львові, там довгий час були часті перебої з подачею води. Тут же такого немає, а відколи перейшли на нові котельні і почали працювати без російського газу, то і з гарячою водою проблем нема.
Я не помічав, щоб дихати стало важче, а зважаючи на те, скільки за останні десять років з’явилося на дорогах
машин, то, напевне, від викидів автомобілів загазованість більша, ніж від котельні. Щодо тарифів, то в Україні при таких доходах людей, мені здається, вони зависокі. Але ж що зробиш?
Олена Санковська, вихователька дитячого садка:
– Наш садочок розташований поряд з підприємством «Міськтепловоденергія». У нас завжди включають тепло на два-три тижні раніше, ніж усьому місту. Тільки похолодання, то у нас відразу тепло. Задоволені і батьки, і діти, і вихователі. Адже коли всі ще мерзнуть, то ми вже гріємося. Диму в місті немає, ми задоволені.
Пряма мова
Депутат Кам’янець-Подільської міської ради, проректор Національного університету імені Огієнка Василь КОБИЛЬНИК:
– Будь-які процеси, які передбачають ризики або щось нове, завжди сприймаються з пересторогами і острахом. Дуже багато колег ставилося критично до ідеї переведення котелень на твердопаливні котли. Багато хто не вірив у реалізацію проекту, тому що були певні ризики, це було нове. Але більшість все ж мислила раціонально і підтримала проект. Напевно, чинниками, які сприяли цій ситуації, стали події на сході України, політика України щодо розвитку альтернативної енергетики та «газове» протистояння. І Кам’янець-Подільський довів усій Україні, що, за бажання, можна зістрибнути з «газової голки» і досягнути розвитку в альтернативній енергетиці.
– А чи були такі депутати, які активно виступали проти?
– Я не можу пригадати таких людей, бо тут би був для таких людей політичний дисонанс. Адже всі розуміли, що потрібно розвивати альтернативну енергетику. Були, звичайно, такі, які просто не допомагали реалізації проекту.
– Що ви можете сказати тим, хто все ж виступає проти встановлення котлів на альтернативному паливі?
– Думаю, якщо вся Європа займається пошуком нових видів альтернативного палива, а там питанням екології приділяють набагато більше уваги, то боятися цього не треба. Треба просто розумно підходити до цього питання в частині підготовки трісок та інших видів палива, налагодити логістику щодо палива. Звичайно, потрібно, щоб екологічні служби контролювали. Але сьогодні, щоб зменшити залежність від газу, треба рухатися цим шляхом. Іншої альтернативи нема. Ми всі рано чи пізно прийдемо до того, щоб розвивати альтернативну енергетику.
Світлана ПІКУЛА
Раніше ми писали:
Рішення щодо переводу рівненських котелень на тверде паливо знову відклали
У планах влади Рівного – чотири нові котельні