У Рівненському обласному перинатальному центрі народився хлопчик, батько якого загинув на війні ще до його зачаття. Це перший публічний випадок посмертного батьківства в Україні.
Про це повідомляє BBC Україна з посиланням на відео Рівненського обласного перинатального центру.
Мати дитини, рівнянка Наталя Гордійчук, разом із чоловіком Юрієм мріяли про дитину й пройшли обстеження у центрі репродукції «Благодар». У березні 2024 року, перед відправленням на фронт, Юрій заморозив свою сперму. У травні того ж року він загинув на Донеччині.
“Ми з чоловіком йшли до цієї вагітності понад рік. Боролися, здавали аналізи, робили все що могли. І поїхали в центр “Благодар”. Тут, він здав лабораторний матеріал” – розповіла Наталя.
За два тижні після загибелі чоловіка Наталя звернулася до лікарів. Їй повідомили, що вона може завагітніти від Юрія, якщо погодиться.
«Він мені казав, що я сильна. Тож я справлюся” – згадує жінка.
Юрій ще за життя підписав нотаріальну згоду на використання біоматеріалу.
ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення) пройшло успішно. Наталя народила сина 20 травня 2025 року – рівно через рік після смерті Юрія. Новонародженого назвали Юрчиком, на честь батька. У Рівненському перинатальному кажуть: він – «віддзеркалення свого тата-героя».
Репродуктологиня Ірина Царук підтвердила, що цей випадок – перший у їхній практиці.
«Чоловік розумів, що може не повернутися. Ми вирішили, що з етичного боку буде правильно дати Наталі шанс» – сказала вона.
Посмертне батьківство в Україні
У лютому 2024 року в Україні розгорілися суперечки навколо закону, що забороняв використання замороженої сперми загиблих військових. Після критики законодавство змінили. Тепер можливість посмертного батьківства врегульована – за умови письмової згоди.
Ці діти будуть визнані рідними дітьми загиблих з усіма правами, які передбачає законодавство.
Закон вперше передбачив можливість для громадянина розпорядитися своїми репродуктивними клітинами на випадок своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти зниклим.
У разі народження дітей, відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий “визнається батьком чи матір’ю народженої у такий спосіб дитини”.
Читайте також: Від ЗСУ до соцмереж: кому довіряють українці?