Нинішні випробування не оминули нікого – ні дорослих, ні дітей. Змінили реальність, світогляд і мрії. Керівник дитячого естрадного хору Рівненського міського будинку культури «Кольорові ноти» Світлана Малько розповіла про творчість в умовах війни, історію хору та плани на майбутнє.
Якщо вже говорити про те, з чого все розпочалося, то «Кольорові ноти» Світлана Малько очолила, як сама висловилася, випадково.
Ансамбль став хором
– Почалося все із невеличкого вокального ансамблю, з яким я спершу не зовсім згодна була працювати, – зізнається керівник дитячого хору. – Але мене переконали спробувати. І ось невеличка група почала збільшуватись. Друзі привели своїх друзів, хтось іще за компанію прийшов. Ось таким чином, якось непомітно і зовсім не заплановано, але кількість учасників збільшилася до цілого хору. Щоправда, сама назва «естрадний хор» з’явилося в момент переходу до Міського Будинку культури.
Відтак, дитячому колективу «Кольорові ноти», який набирає дедалі більшої популярності, вже виповнилося 8 років. Разом з тим Світлана Малько не може певно сказати, у чому його особливість.
– Напевно, було б правильніше, якби про це розповіли мої учні чи їхні батьки, які поміж багатьох колективів міста вибирають «Кольорові ноти», знаходять контакти й приводять своїх діток до нас. Від себе можу лише сказати, що наш хор відрізняється від класичного. Якщо раніше (та подекуди й зараз) це було об’єднання різновікових дітей, які займалися одночасно, маючи один для всіх репертуар, то в нашому випадку – це різновікові групи, які займаються паралельно. А останнім часом стало цікаво поєднувати, тобто вибрати одну пісню на дві, на три групи. Взаємодія і спільна творчість. Тому в цьому, мабуть, є якась певна нотка самобутності.
Особливість «Кольорових ноток»
Втім, особливість «Кольорових ноток», яка помітно виділяє дитячий хор поміж інших колективів, не тільки у методиці викладання співу. Світлана Малько у своїй роботі не робить ставку на гучні тріумфи у престижних творчих конкурсах. Вважає, що вже сам гарний виступ на концерті, фестивалі чи конкурсі – це вже неабияке досягнення передусім діток. Адже декому вдається перемогти себе самого.
– Є дітки, скажімо, які приходять у колектив, маючи проблеми з вимовою або й заїканням, – каже керівник хору. – І те, що спів допомагає подолати їм подолати ті чи інші вади, – для них неабияке досягнення. Та головне, що повіривши у себе, вони впевненіше почувають себе у житті. А творчі успіхи, повірте, нікуди не дінуться.
Війна, звісно, позначилася на заняттях хору та виступах, але не змінила підходи Світлани Малько до методів викладання.
– У нас не зменшилася кількість виступів чи конкурсів, – розповідає керівник дитячого естрадного колективу. – І нехай деякі конкурси та поїздки не такі, як були раніше, але вони є. Та для мене не так важливі концерти, а, скоріше, – настрій дітей, Бо не з чужих слів знаю, що це впливає на всю подальшу роботу і навіть на звучання того ж голосу. Стараюсь бути обережною з дітьми, уникати якихось гострих тем. Навіть пісні дуже вдумливо підбираю: якщо це патріотична тематика, то точно не про сум і біль, а про надію і віру в перемогу! Дітям потрібно дарувати натхнення, за яке вони віддячують щирими посмішками.
Нові виклики
Отож, Світлані Малько доводиться долати сьогодні нові виклики. І треба віддати їй належне, що доволі успішно справляється з нинішніми випробуваннями.
– Якщо хтось вважає, – говорить вона, – що керівник хору – це людина, яка лише займається викладанням вокалу й ось такою яскравою творчістю, то насправді – ні. В якійсь певній мірі стаєш дизайнером, психологом для дітей. Вони ростуть і деякі підліткові моменти також даються в знаки. Тому стараюсь інколи почитати відповідну літературу, щоб знати, як правильно вирішити ту чи іншу ситуацію. А ще не варто скидати зі шальок спілкування з батьками. Трапляються всякі питання (організаторські, навіть юридичні та медичні, які трапляються під час поїздок. Без викликів не буває, але я вчуся працювати з ними.
Прищеплюючи дітям любов до прекрасного, надихаючи їх на мрії, Світлана Малько сама не втрачає віри у кращі часи. Виношує плани й задуми.
– У мене давня мріє, яка поки що не реалізована, – ділиться керівник хору «Кольорові ноти». – Це про можливість виступу нашого колективу в супроводі оркестру, тобто, живих музичних інструментів. Це одне із моїх бажань. Сподіваюся, воно здійсниться.
Валерія МАРТИНЮК, студентка НУ «Острозька академія»
Читайте також: Майстриня з Донеччини виготовляє в Рівному іграшки Перемоги
- Автономність MacBook: на скільки вистачає батареї у різних моделяхАвтономія MacBook: тривалість роботи від акумулятора в різних моделях.