У Львові теж перейменують вулиці

Група львівських науковців вимагає перейменувати понад 30 вулиць у Львові, названих на честь російських культурних і суспільних діячів, а також ті вулиці, назви яких стосуються російських топонімів.

З такою пропозицією ініціативна група звернулась до Львівської міської ради, передає Zbruc. До ініціативної групи увійшли літературознавець Данило Ільницький, історик Ігор Петрій, політолог Тарас Радь та директор Дому Франка Богдан Тихолоз.

«Звертаємося до Львівської міської ради з пропозицією щодо перейменування вулиць м. Львова, названих іменами російських діячів, — на честь видатних постатей української історії та культури, позаяк в умовах військового вторгнення Російської Федерації в Україну топоніміка міста і його культурний простір загалом вимагають системної та повної дерусифікації та деколонізації», — йдеться у зверненні. Водночас розпочався збір підписів авторитетних львів’ян під цією пропозицією.

Перелік вулиць, які пропонується перейменувати та аргументація від ініціативної групи, чому це слід зробити:

• вул. Абхазька — названа на честь одного з регіонів Грузії, на території якого створено невизнане проросійське державне утворення;
• вул. Боткіна — названа на честь Сєрґєя Боткіна, російського медика, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Брюллова — названа на честь російського художника Карла Брюллова, який не мав жодного стосунку до Львова і дуже опосередковано пов’язаний з Україною. Брюллов був одним із учителів Тараса Шевченка та одним з ініціаторів його викупу з кріпацтва, однак цього, на нашу думку, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
• вул. Венеціанова — названа на честь російського художника Алєксєя Венеціанова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Врубеля — названа на честь російського художника Міхаїла Врубеля, який не мав жодного стосунку до Львова і лише частково пов’язаний з Україною;
• вул. Герцена — названа на честь Алєксандра Герцена, російського письменника і публіциста, «батька російського соціалізму», який не мав жодного стосунку до Львова. Дослідники стверджують, що Герцен був одним із небагатьох представників російської інтелігенції, який прихильно ставився до ідеї української державної незалежності, однак цього, на нашу думку, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
• вул. Глінки — названа на честь російського композитора Міхаїла Глінки, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Дагестанська — названа на честь одного з регіонів Росії;
• вул. Жуковського — названа на честь російського поета Васілія Жуковського, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Ковалевської — названа на честь російського математика Софії Ковалевської, яка не мала жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Козланюка — названа на честь українського радянського письменника Петра Козланюка, який був головою Львівської організації радянської Спілки письменників України, а у 1952−1954 рр. головою виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих. Уважаємо, що вулиці Львова не повинні мати імена радянських функціонерів і носіїв комуністичних ідей. Натомість пропонуємо повернути вулиці назву, яку використовували у 1946−1966 рр. — Маріупольська, з метою вшанування героїзму оборонців міста і трагедії його цивільних мешканців;
• вул. Комарова — названа на честь загиблого у 1967 р. космонавта Владіміра Комарова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Короленка — названа на честь російського письменника Володимира Короленка, який не мав жодного стосунку до Львова. Попри те, що він мав українське походження, народився і помер в Україні, Короленко був людиною російської культури, його літературний і публіцистичний доробок входить саме до російського канону;
• вул. Коряцька — названа на честь одного з корінних народів Росії;
• вул. Курильська — названа на честь одного з регіонів Росії;
• вул. Лобачевського — названа на честь російського математика Ніколая Лобачевського, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Мельничука — названа на честь Степана Мельничука, заступника командира «Червоної дванадцятки» — більшовицького загону, який складався з комунізованих галичан і був перекинутий з УСРР для проведення пропагандистської та диверсійної роботи. Попри складність і неоднозначність політичного становища Галичини на початку 1920-х рр., вважаємо присутність імені більшовицького диверсанта на мапі міста недоречною;
• вул. Мендєлєєва — названа на честь російського хіміка Дмітрія Мендєлєєва, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Некрасова — названа на честь російського письменника Ніколая Некрасова, який не мав жодного стосунку до Львова і лише опосередковано пов’язаний з Україною;
• вул. Орельська — названа на честь одного з міст Росії;
• вул. Павлова — названа на честь російського фізіолога Івана Павлова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Перова — названа на честь російського художника Васілія Перова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Рилєєва — названа на честь Кіндрата Рилєєва, одного з керівників повстання декабристів 1825 р., який не мав жодного стосунку до Львова і практично не мав стосунку до України. Історики відзначають його українофільські погляди, однак цього, на нашу думку, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
• вул. Россі — названа на честь російського архітектора італійського походження Карла Россі, який був автором багатьох будівель у Санкт-Петербурзі та не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Самарська — названа на честь одного з міст Росії;
• вул. Сєченова — названа на честь російського фізіолога Івана Сєченова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
• вул. Таманська — названа на честь одного з регіонів Росії або на честь Таманської дивізії, яка брала участь у німецько-радянській війні. Можна прийняти версію, згідно з якою найменування вулиці пов’язане з козаками, які переселилися на Кубань і заснували перші поселення саме на Таманському півострові. Однак на нашу думку, для вшанування історії Кубанської України на мапі Львова цілком достатньо вулиці Кубанської, яка, до того ж розташована далі від центру міста, ніж Таманська;
• вул. Толстого — названа на честь російського письменника Льва Толстого, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом. Попри його належність до класиків світової літератури, слід відзначити, що у Львові майже нема вулиць, названих на честь рівнозначних представників літератур інших країн, і присвоєння вулиці імені Толстого було покликане виключно бажанням прив’язати Львів до російської культурної спадщини;
• вул. Чайковського — названа на честь російського композитора Петра Чайковського, який не мав жодного стосунку до Львова і був опосередковано пов’язаний з Україною, насамперед через походження, але цього, на нашу думку, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
• вул. Чехова — названа на честь російського письменника Антона Чехова, який не мав жодного стосунку до Львова. Його українське походження і належність до класиків світової літератури не викликають сумнівів, однак слід відзначити, що у Львові майже нема вулиць, названих на честь рівнозначних представників літератур інших країн, і надання вулиці імені Чехова було покликане виключно бажанням прив’язати Львів до російської культурної спадщини;
• вул. Чуваська — названа на честь одного з регіонів Росії;
• вул. Шеремети — названа на честь Петра Шеремети, командира «Червоної дванадцятки». Як і у випадку зі Степаном Мельничуком, вважаємо присутність імені більшовицького диверсанта на мапі міста недоречною.