На висоті понад дві тисячі метрів над рівнем моря, де повітря стає прозорішим, а думки – простішими, зупинилася молитва. Без пафосу. Без зайвих слів. Лише тиша, небо і серце, яке шукає Бога. У ці благословенні травневі дні чергова група паломників із Рівного здійснила незабутню подорож на Святу Гору Афон.
Це місце, де небо ніби спускається до землі, де кожна хвилина – поза часом.
Прочани, зі слів протоієрея Василя Рудніцького, молилися перед чудотворними іконами, спілкувалися з афонськими подвижниками, жили в монастирях і несли в серці одне велике прохання: «Господи, будь із нами».
Та справжнє випробування чекало вище – на самій вершині Афону. Суворий підйом, вітер, каміння, виснаження – і тиша. Та, що гучніша за будь-які проповіді. Саме там, де «закінчується» земля і починається Небо, рівняни звершили свою найпростішу і найчистішу молитву. Ніхто не говорив зайвого. І не треба було.
«Паломництво – це не просто мандрівка. Це духовна висота, яку кожен проходить сам. Зі своїми сумнівами, надіями, болями й подяками», – розповідає протоієрей Василь Рудніцький, керівник паломницької служби «Метеора», що діє при Свято-Воскресенському кафедральному соборі в Рівному.
Як народилася «Метеора»
Ідея створення паломницької служби «Метеора» визріла в серці рівненської громади ПЦУ задовго до цієї мандрівки. Після епідемій, турбулентних подій і життєвих випробувань усі ми потребували чогось більшого за буденність – єдності, тепла, молитви.
«Ми побували в багатьох святинях, чули настанови від священників і монахів, і зрозуміли: час ділитися з іншими тим світлом, що зібрали в серцях», – каже отець Василь.
Саме для цього і створена паломницька служба – як духовна родина, як платформа єднання, обміну досвідом, як спільне нагадування про те, що справжнє – завжди поруч. Паломники діляться історіями, свідченнями, фотографіями й глибокими думками на сторінках у Facebook. Бо кожна така подорож – це не лише про місця, а й про зміни всередині.
Паломництво, що змінює
Люди повертаються з Афону виснаженими, але сильнішими. Обпечені сонцем, але зігріті благодаттю. Той, хто стояв на вершині Святої Гори, вже не буде таким, як раніше. Бо побачити світ зверху – це не лише про краєвид. Це про іншу перспективу на життя.
«Наше завдання – зробити ці духовні мандрівки доступними для кожного, хто шукає Бога. І навіть якщо хтось не може вирушити в подорож фізично, ми готові нести цю атмосферу у віртуальному просторі: через тексти, відео, спогади», – зазначає отець Василь.
Паломництво – не втеча, а повернення. До себе. До Бога. До тихого голосу, який давно кликав. І, можливо, саме цей досвід стане для когось новим початком.
Василь БУСЬКО
Читайте також: Музика для Перемоги: на Рівненщині композитори об’єдналися заради ЗСУ