Більш як половина українців не читають книжок. Такий результат опитування, проведеного наприкінці 2019 року компанією Research & Branding Group на замовлення порталу «Читомо». Загалом же лиш 14% опитаних розповіли, що читають практично щодня.
Сучасний читач у цифрах
За даними опитування жінки читають книжки частіше, ніж чоловіки (практично кожен день – відповідно 16% і 10% серед читачів), а молодь – частіше за осіб пенсійного та передпенсійного віку (серед них відповідно – 51% і 39% читачів). Ці висновки збігаються з результатами дослідження «Читомо» 2018 року.
(Опитування проводили у листопаді 2019 року. Участь у дослідженні взяло 1 805 респондентів у віці від 18 років з усіх регіонів України, окрім окупованих територій).
Ми вирішили поцікавитися ситуацією в Рівному. Поспілкувались з рівнянами, працівниками бібліотек та книгарень. З’ясували, що дані згаданого дослідження відображають світові тенденції. Причому такі показники існують уже не один рік, коливаючись на кілька відсотків або у бік збільшення, або ж навпаки.
– Бібліотекарі знають, що постійно звертаються до друкованих джерел на всій планеті лише 10% людей, – розповіла директорка Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки Валентина Ярощук. – Це – світовий тренд. До цих десяти відсотків додаються ще приблизно тридцять. Це ті, хто читає ситуативно з певною періодичністю (раз на тиждень чи раз на рік, – прим. авт.). Це студенти, які читають під час навчання чи підвищення кваліфікації. Є спеціалісти, які постійно мусять читати. Приміром, юристи, учителі, журналісти. Люди, які читають за рекомендацією друзів чи експертів певні твори чи визначених (популярних) авторів. А також ті, хто змушений читати за певних життєвих обставин (молоді батьки).
Тож разом маємо приблизно 40% людей, які читають. Ці відсотки захоплюють різні вікові категорії. Звісно ж, молодь читає більше (на цей вік припадає період навчання в школі та вишах), ніж люди похилого віку, які часто вже не можуть присвятити багато часу книзі через стан здоров’я. Хоча тут теж бувають винятки. У нас є читачі, які упродовж всього життя активно читали. Нині вони вже літні, не всі в змозі самі приходити до бібліотеки. Тож наші фахівці носять їм обрані книги додому.
- На Рівненщині поліцейські зафіксували 37 порушень карантину
- Школярі рівненської ЗОШ №1 навчаються дистанційно
Гаджети проти чи для читання
Не раз доводилося чути, що гаджети з’їдають наш час, натомість залишаючи порожнечу в голові та біль в очах. Звісно, той, хто гортає стрічку новин у соцмережі чи переглядає оновлення на улюбленому інтернет-ресурсі, як правило, не читає текст новини, а лише заголовок. Зрідка – кілька перших речень. Переглядає ілюстрації. Тож це не повноцінне читання, а просто отримання інформації. Так колись «читали» газети: пробігали очима заголовки.
Інша справа, якщо ви прихильник різноманітних блогів. Або ж читаєте через бази даних професійні статі чи навчаєтесь дистанційно. Коли ви бачите людину з ´аджетом, це не завжди означає, що в неї обмежене читання. Кілька років тому досить модними були електронні книжки. Це навіть було питанням престижу – мати такий невеликий пристрій, куди поміщалися сотні сторінок літератури у різних жанрах та стилях. Однак від цих ´аджетів поступово відходять, повертаючись до паперових видань. Це підтверджує і досвід торгових закладів, що спеціалізуються на реалізації друкованого слова.
– Рівняни, переважно читаючі, купують більше книг, цікавляться новинками, – розповіла менеджерка з маркетингу КП «Рівнекнига» РОР Надія Реброва. – Книга оживає попри розвиток цифрових технологій. Наші клієнти – це і школярики, і студенти, і дорослі жителі міста. Купують навчальну, методичну, науково-популярну і, звісно ж, художню літературу. Зараз особливо популярні книги з психології впливу, посібники для саморозвитку, твори сучасних авторів. Приємно, що цікавляться і шукають книги українських письменників. Нерідко купують цілими серіями.
Таке читання вимагає немалих фінансових ресурсів. Хоч і тут існують способи заощадити: хтось купує в інтернеті, інші – обмінюються книгами з друзями (буккросінг), а хтось іде до бібліотеки.
Вчитись і розвиватися
Запит читача в книгозбірнях – досить неодноманітний. Звісно ж, найбільш популярні в бібліотеці – це художня, науково-популярна та спеціальна наукова література. До речі, останні книги досить важко знайти у вільному продажі, та й не всі наукові праці сучасних та авторів минулих років, архівні матеріали, давні рукописи оцифровані. То й не дивно, що за такими джерелами знань науковці, педагоги та студенти прямують до бібліотек.
– Маємо великий запит на навчальні посібники, програмну літературу, розповіла директорка обласної бібліотеки для молоді Світлана Патрикей. – Основний наш контингент – молодь від 13 до 35 років. Щороку порівнюємо статистику. За 2019 рік навіть збільшилася кількість читачів. Звісно ж, студенти та школярі не лише навчаються. Беруть і художню літературу.
А вона нині у книгозбірнях найрізноманітніша. Бібліотекарі стежать за новинками, різноманітними рейтингами та реагують на запитати читачів. Практично в усіх книгозбірнях асортимент поповнюють щомісяця. Купують, як правило, через видавництва по кілька примірників. Розповідають, що є книги, на які в бібліотеці – «черга».
– Ми дивилися статистику і підрахували, скільки зекономив читач нашого абонементу за рік. Вийшло 5-6 тисяч гривень, – підкреслила Валентина Ярощук. – Якщо в попередні роки наш «абонемент» за рік видавав 4-5 тисяч, то тепер ще тисяча додалася. Вивільняються люди читаючого віку, адже мода на читання вже була привита 30 років тому. Але люди були молодшими, працювали, тепер вони пішли на пенсію або перейшли на легшу роботу, тому мають більше вільного часу. Причому цікавляться не лише новими авторами, а й тими, кого вони пам’ятають з попереднього досвіду. Чимало творів нині перевидаються українською, тож читачі ніби відкривають їх для себе наново. Мода на читання повертається, і це дуже тішить.
Коли ми беремо нову книгу в руки, то прагнемо не просто заповнити чимось вільний час. Шукаємо спосіб відволіктися від буденності, розважитися, хочемо дати «поживу» для мозку, прагнемо знайти відповіді на непрості чи банальні питання. З книгою ми пізнаємо історію світу чи своєї вулиці, вирушаємо у подорож далекими країнами, розшифровуємо детективні сюжети чи поринаємо в світ людських взаємин. Книги – це не просто інформація. Це те, що робить нас кращими, глибшими, спонукає до змін, розвитку та росту. Тож давайте знайдемо час, візьмемо книгу і повернемось до читання.
Вікторія ІВЧЕНКО, правник, власниця кав’ярні-книгарні «Каламаріус»:
– Вважаю, що здатність читати – це найбільше благо в житті людини. Я читаю з трьох років і в дитинстві найкращим подарунком для мене була книга.
Колись у мене була мрія мати будинок, в якому стіна буде відведена під бібліотеку – стелажі під стелю, заповнені книгами. Мрія здійснилася, але трішки в іншому форматі – тепер я маю можливість її іноді давати приміряти іншим мрійникам.
Що ж дає читання? Воно навчає нас думати і розвивати уяву. Читання допомагає нам бути якщо не першими, то серед перших. Книги дарують нам розуміння прекрасного. Яким безглуздим було б наше існування, якби ми не могли ділитись інформацією крізь віки. Як юрист, я процитую Рея Бредбері: «Існують злочини, гірші за спалення книг. Наприклад, – не читати їх».
Як мама з 9-річним досвідом, на читання книг для сина я витратила достатньо часу і зусиль. І хоч мій син є яскраво вираженим математиком, всі перечитані нами книги розвинули уяву і креативне мислення, що є ще однією перевагою на користь читання. І плюс мені дуже приємно, коли мій син отримує книги в подарунок від нашої рівненської дитячої письменниці Олени Медведєвої. Просто неможливо не виділити вечір для сімейного читання такої теплої «Крамниці часу».
Наталія ГОРБАЧОВА, керівник туристичної агенції «Тайстра Тревел»:
– Читати люблю змалку. Пам’ятаю, як тато завів мене в бібліотеку в 6 років. Пам’ятаю першу книгу, яка заохотила до читання: «В країні сонячних зайчиків» Всеволода Нестайка. Я й досі фанатка творчості цього автора. І вже читаю його книги старшому синові. Обожнюю саме паперові книги. Тактильні відчуття, шурхіт сторінок… Улюблені книги, які перечитую періодично: «Ніч у Лісабоні» Ремарка, «Американська Трагедія» Драйзера, «Пані Боварі» Флобера, люблю п’єси Мартіна Макдонаха. В останні роки захоплююся бізнес-літературою. З останнього прочитаного запам’яталася книга, яку мені подарували на школі бізнесу: «Переможець» Сьюзі та Джека Велч, рекомендую. Дуже надихає та змушує переосмислити багато речей. Також надзвичайно сподобалася книга «Хто з’їв мій сир?» Спенсера Джонсона, яка мотивує бути ще більш гнучкою до змін та постійно шукати нові шляхи.
Тему досліджувала Наталія НИРКОВА
Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»