У робочому кабінеті Михайла Гриневича, директора Лютинської гімназії, сталася подія, яка може здатися буденною, але насправді є справжнім святом для справжнього квітникаря – зацвіла сансевієрія.
Коли заходиш до кабінету директора, одразу звертаєш увагу на те, що це не просто робоче місце – це справжній зелений оазис.
На підвіконнях, полицях, навіть на робочому столі ростуть десятки кімнатних рослин. І серед них – зірка сьогоднішнього дня: сансевієрія з ніжними білими квітками.
“В моєму робочому кабінеті зацвіла кімнатна рослина сансевієрія, або, як називають її в народі – «щучий хвіст» чи «тещин язик»! – радіє Михайло Нестерович. – Цвіте ця кімнатна рослина досить рідко, тому доглянути й побачити її квітку – просто цікаво, це як нагорода за вашу працю”.
Магія «тещиного язика»
Сансевієрія справді особлива рослина. Люди вважають її загадковою і є переконання, що тримати її в будинку важливо і корисно. За народними повір’ями, вона поглинає всі сварки, скандали й негаразди в сім’ї.
“Зрозуміло, що вона любить гарний ґрунт, досить багато води для поливу, уважний догляд, але зате виростає висока і могутня, з цікавими природними зеленуватими орнаментами на кожному довгому своєму листку, – розповідає директор. – Ця візерунчата плямистість складає враження постійного цвіту, тому сансевієрія завжди постійно прикрашає вашу оселю”.
З дитинства – до квітів
Звідки у суворого на вигляд директора така ніжна пристрасть до рослин?
“Це, мабуть, із дитинства, – усміхається Михайло Нестерович. – Як тільки почав ходити до школи, мене зачаровували квіти – ті самі нагідки, мальви, чорнобривці. А вже коли сам почав працювати в школі, то квітникарство стало частиною шкільного життя”.
Він переконаний, що людина має в собі потяг до краси. Все живе хочеться не просто зберегти, а й примножити.
“Давайте уявімо клас без квітів – сірий, без емоцій. А тепер додаймо барви, зелень, доглянуті рослини – і це вже зовсім інший простір, – пояснює свою філософію директор”.
200 саджанців для гімназії
Квіткове захоплення Михайла Нестеровича має цілком практичне втілення. Кожної весни він у своїй гімназії розводить кімнатні квіти й заохочує це робити учнів та вчителів.
“Для цього купляю ґрунт, горщики, розсаду. Цієї весни вже висаджено близько 200 саджанців. Я їх доглядаю, і це для мене і радість, і заспокоєння, – ділиться досвідом керівник закладу. – Потім усі ці квіти поповнюють зелені насадження в кабінетах і коридорах гімназії”.
Квіти як терапія і виховання
Для директора квіти – це не тільки краса. Це й терапія, і виховання естетики, і спокій, і навіть інше повітря в класі.
“Коли діти бачать, що все це робиться з любов’ю – вони самі починають ставитися і до простору, і до життя уважніше” – переконаний Михайло Нестерович.
Буває навіть, що особливим квітам він дає імена, якщо вони чимось виділяються. Але головне, підкреслює директор, – доглядати з любов’ю.
Інші «захисники» оселі
Окрім сансевієрії, є чимало інших кімнатних рослин, які за народними повір’ями вважаються «захисниками» дому:
- Спатифілум («Жіноче щастя») – приносить гармонію в сімейне життя, любить розсіяне світло та помірний полив.
- Алое вера – захищає від негативної енергії, притягує здоров’я. Як сукулент, потребує рідкісного поливу та яскравого світла.
- Фікус – символ стабільності та захисту, сприяє фінансовому добробуту. Любить стабільність і не переносить частих переставлянь.
- Герань – потужний захисник від негативу, її аромат заспокоює та створює затишок.
Мудрість зеленого світу
“Зверніть увагу і пам’ятаймо, – підсумовує Михайло Нестерович, – за поширеними думками серед людей, сансевієрія може налагодити спокійне і комфортне життя у вашому домі!”
Можливо, секрет успіху директора Лютинської гімназії саме в тому, що він розуміє: справжнє керівництво – це не лише адміністрування, а й створення атмосфери, де кожен може розквітнути, як ті самі улюблені квіти в його кабінеті.
І коли в кабінеті директора зацвітає «тещин язик», це не просто ботанічне явище – це символ того, що навіть у найсуворішому діловому середовищі завжди є місце для краси, турботи та любові.
Василь ГЕРУС
Читайте також: У Гощі презентували 10-томник «Реабілітовані історією» про репресованих мешканців Рівненщини