Слово Олени Пчілки надихає юних рівнян. Кажуть, що зорі, які згасли, світять нам ще мільйони років. Люди ж, спалахнувши на життєвому небосхилі, згасають назавжди.
Та є між нас ті, що принісши у світ власну енергетику, силу віри, безсмертя ідей, віддавши все на благо інших, не згасають, а сяють вічно.
Ми, українці, – щасливі люди, бо нашу націю освітили й освятили Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Микола Лисенко, Леся Українка…
Леся Українка здивувала світ
Леся Українка здивувала світ незвичайним творчим талантом, подарувала й найніжніші слова про кохання, і «слово-крицю», й меч несхитним борцям за волю, «меч, що стина ворожі голови з плеч»…
Хто ж випестив геніальну Одержиму, допоміг її таланту розвинутися, зміцніти і розквітнути, вкритися пишним цвітом? Це, безперечно, родини Косачів і Драгоманових. Атмосфера цих родин сприяла народженню талантів. Аристократи духу, інтелігенти, патріоти своєї землі. У родині Драгоманових народилися Михайло Драгоманов і Ольга Петрівна Драгоманова – в майбутньому мати Лесі Українки.
Ольга Петрівна – це одержима подвижниця на ниві українства, на ниві національного відродження. У «часи глухонімії» вона знімала «полуду з очей сліпців». Ця невсипуща трудівниця, як бджілка, збирала перлини українського слова, записувала народні пісні, легенди, перекази, казки, збирала зразки вишивок, залучала до співпраці дітей.
«Без національного самопізнання нічого не буде», – говорить Олена Пчілка устами одного з персонажів повісті «Світло добра й любові». У родині Косачів шанувалося все українське. В автобіографічних листах-нотатках вона писала: «В дітей мені хотілося перелити душу і думки. І з певністю можу сказати, що се удалося. Не знаю, чи стали б Леся й Михайло українськими літераторами… Власне, я «наважила» і завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою, щоб вони змалку пізнавали її якнайбільше».
Літературний доробок Олени Пчілки
Величезний літературний доробок Олени Пчілки. Це спадщина, яка ще недостатньо вивчена та поцінована.
Уже в дев’ять років Ольга здійснила свій перший переклад. У 1876 році виходить її дослідницька праця «Український народний орнамент», згодом – «Українські колядки», збірка поетичних перекладів «Українським дітям», у 1884 році – збірка поезій «Думки-мережанки». Ідеалом мужності й незламності для поетеси був Тарас Шевченко.
Перші прозові твори Олени Пчілки з’явилися друком у 80-х роках: «Пігмаліон», «Забавний вечір», «Світло добра і любові», «Маскарад», «За правдою», «Товаришки», драматичні твори: «Світова річ», «Злочинниця», «Отрута», «Дві чарівниці»… Дуже багато Ольга Драгоманова писала для дітей: «Весняний ранок Тарасовий», «Кобзареві діти», «Сон мрія, або Казка зеленого гаю». Авторка неодноразово писала: «Діти – се наш скарб».
Іван Франко високо оцінив твори Олени Пчілки про життя української інтелігенції. Вагомий вклад Ольги Драгоманової й у розвиток української публіцистики та літературної критики.
Олесь Гончар писав: «Величезний доробок Олени Пчілки, багато ще не вивчено. Ми перед нею у боргу».
Згадують Олену Пчілку на Рівненщині
З повагою згадують Олену Пчілку на Рівненщині, яку вона з дітьми неодноразово відвідувала. Волинь зачарувала письменницю, а захоплення красою природи, щирістю і безпосередністю людей вилилися у рядки:
Волинь незабутня, країно славутня!
У пишній красі ти красуєш!
Здавен твою бачу українську вдачу,
Здавен мою душу чаруєш!..
У 2007 році вулицю, на якій знаходиться школа за числом 6 м. Рівного (нині гімназія), названо іменем Олени Пчілки. Вирішили створити у школі музей. Почали збирати по краплинці матеріал про життя і творчість Ольги Петрівни Драгоманової, активно підтримали ініціативу вчительки української мови і літератури адміністрація школи та управління освіти, зокрема К. Сичик, Н. Будько, М. Жовтан.
Музей Олени Пчілки
Музей Олени Пчілки став виховним центром. Тут проводяться читацькі конференції, літературні ігри, конкурси виразного читання творів Олени Пчілки, літературні вечори.
Понад десять років працює група екскурсоводів, яку нині очолюють дев’ятикласник Ілля Подік і президент школи восьмикласник Назар Луцов’ят. Активними екскурсоводами є Ерік Андрійчук, Валерія Беднарська, Марта Потерайко, Михайло Попович. Вони збирають матеріали про життя і творчість Олени Пчілки.
Валерія та Марта здійснюють художнє оформлення експозицій, подарували музею свої власні картини. Восьмикласник Матвій Чалик виготовив не одну книжку-саморобку за творами Олени Пчілки, а випускниця школи Олена Метельська сприяла популяризації музею в українській філателії.
Музей працює постійно. Систематично проводяться зустрічі з відомими людьми міста, випускниками школи, учнями інших шкіл, мешканцями вулиці Олени Пчілки.
Нещодавно в музеї зустрічали випускника школи Андрія Калязіна, який отримав тяжке поранення під Кремінною, лікується, але знайшов час і зустрівся з екскурсоводами й учнями. Андрій високо оцінив роботу музею та представлену композицію «Народ мій є, народ мій завжди буде!» Учні задавали воїну багато запитань, ділилися своїми здобутками, досягненнями. На згадку сфотографувалися.
Зустрічей проведено багато, кожна залишає в душах дітей незабутнє враження. Школярі щасливі, що можуть долучитися до популяризації музею, що здійснюють пошукові експедиції, зібрані матеріали оформляють у нові й нові експозиції. У переддень 175-річчя від дня народження Олени Пчілки відбудеться у стінах музею ювілейна конференція.
Ольга Драгоманова закликала дітей до співпраці: «Годі діточки, вам спати!» Свою любов до України, її народу, надбань культури прагнула перелити в дитячі душі.
Слово Олени Пчілки надихає юних рівнян
Геніальні люди минулого надихають на здобутки юних сьогодення. Екскурсоводи, учні гімназії за числом 6 щиро відгукуються на заклик письменниці.
Слово Олени Пчілки живе й надихає юних, пориває до високих верховин.
…Не треба похвали
Твоїм пісням, твоїм думкам.
Немов зоря з ясного неба,
Вони піввіку сяють нам»
Олена Пчілка, «До Кобзаря»
Лідія НАКОНЕЧНА, керівниця музею Олени Пчілки при Рівненській гімназії №6
- У ДТП з мотоциклами на Рівненщині травмувались неповнолітні
Про подію у селі Олександрове Зарічненської ТГ на спецлінію 102 другого листопада близько 22 години повідомили медики. На місці події слідчо-оперативна група виявила на дорозі два мотоцикли із характерними для ДТП пошкодженнями та сліди крові на асфальті.
Читайте також: Одужати бійцям на Рівненщині допомагають собаки