Компанія «4service Group» відстежує динаміку настроїв та поведінки українців, які були вимушені виїхати в Європу внаслідок війни з росією.
Нещодавно завершено дослідження, в якому взяли участь 2 307 переселенців, які наразі перебувають у 35 країнах. Результати онлайн-опитування дають зрозуміти, який відсоток українців планує повертатися додому та як виглядає їхній портрет на противагу тим, хто збирається залишитися в Європі. Крім того аналітики дізналися, скільки воєнних мігрантів вже знайшли роботу та які найближчі плани біженців у країнах перебування.
Соціально-демографічний портрет українського переселенця
Основний потік міграції з України припав на березень. Тоді кількість виїжджаючих з країни була безпрецедентно великою і супроводжувалась багатокілометровими чергами на кордоні. Зараз кількість тих, хто повертається, дорівнює тим, хто їде з України. Змінилась і географія мігрантів. Навесні тікали від війни здебільшого мешканці Київської області. Зараз їдуть переважно ті, хто живе у прифронтових зонах – Одеській, Дніпропетровській, Харківській областях. Крім того, зросла кількість тих, хто зміг виїхати з родиною і трьома дітьми. При цьому кількість жінок-біженок все одно переважає та складає 82%. Більшість воєнних мігрантів має дітей та проживали у великому місті.
Чи планують українські переселенці повертатися
Порівняно з даними квітня, у червні настрої українців відрізнялися. Кількість тих, котрі планують повернутись на Батьківщину, зменшилась. При цьому зріс відсоток тих, хто ще не вирішив та вагається. Незважаючи на це 66% все ще підтверджують свої наміри повернутися. А це – переважна більшість. Лише 2% опитаних точно визначились з тим, що не поїдуть назад до України.
Щодо тих, хто планує залишатися, то узагальнений портрет такої людини – це особи 35-44 років, які мають троє дітей та виїхали до Німеччини. Також важливим чинником залишитися є втрата роботи в Україні.
Для тих, хто планує залишитися за кордоном, найважливішим у новій країні були: наявність роботи, клімат або сприятливі соціальні умови.
Як живуть українські переселенці в Європі
Незважаючи на те, що традиційно біженцям в Європі дорікають надмірною жагою до соціальних виплат, лише половина українців насправді отримує допомогу від європейських держав. Грошові виплати та фінансову підтримку з України отримують 23% біженців.
Під час дослідження було вивчено також поведінкові особливості українців у міграції. Переселенці облаштовуються на новому місці, планують свій побут та продовжують допомагати рідним в Україні.
На момент опитування 76% переселенців вже оформили картку місцевого європейського оператора мобільного зв’язку. А також оформили медичну страховку (46%); допомагають тим, кого залишили в Україні (46%); орендували окреме житло (31%); почали вчити місцеву мову (27%); планують брати участь у житті міста або селища, де наразі проживають (26%).
Як свідчать відповіді респондентів, українці за кордоном вже активно користуються місцевими сервісами, починаючи від закладів громадського харчування і закінчуючи послугами в галузі краси. Але не низька якість сервісу, на яку біженці схильні скаржитися після життя в Україні, є найбільшим негараздом перебування в Європі.
Проблеми, з яким стикаються
Згідно з даними дослідження туга за рідними, друзями та домівкою є найбільшою складністю на новому місці. Понад 70% виділили цей пункт з-поміж інших. До труднощів емоційного характеру опитані віднесли:
- невизначеність та відсутність планів – 48%;
- стрес, депресія або інші психологічні проблеми – 45%;
- брак комунікації – 25%;
- брак інформації з інтеграційних або правових питань – 20%;
- нерозуміння соціальних або культурних особливостей іншої країни – 19%.
Також опитувані стикаються зі складнощами пошуку окремого житла, роботи та медикаментів, бюрократичними бар’єрами та відсутністю програм підтримки для біженців.
Переважна більшість респондентів зізналися, що відчувають до себе доброзичливе ставлення місцевих жителів та вдячні їм за підтримку.
Особливості працевлаштування українців за кордоном
Українські переселенці приємно вразили європейців не лише рівнем освіти та доброзичливістю, а й швидкістю пошуку роботи в Європі. За п’ять місяців третина воєнних мігрантів з України в Європі виявилися працевлаштованими. З них більше ніж половина мають роботодавця в Україні та виконують обов’язки онлайн, інша частина знайшла роботу в країні перебування.
У ході опитування дослідники виявили, що 73% респондентів мали роботу в Україні до війни. Зараз працюють віддалено лише 29%. Відповідаючи на питання про причину втрати джерела прибутку, українці відповіли:
- компанія припинила діяльність – 47%;
- власне звільнення через переїзд – 21%;
- скорочення співробітників – 9%.
Більша частина нині працюючих переселенців у Європі шукали роботу за допомогою друзів, родичів чи знайомих в країні перебування. Третині вдалося знайти нове місце праці на тематичних порталах в інтернеті. 17% респондентів звернулися безпосередньо до роботодавця, а 10% українців отримали допомогу в державній службі зайнятості.
27% українців вдалося знайти роботу за фахом в Європі. Труднощі, з якими зіштовхнулись 56% біженців під час пошуку роботи, це:
- брак потрібного досвіду і навичок (в т. ч. знання мови);
- малі діти та обмежена працездатність;
- брак вакансій за спеціальністю;
- небажання роботодавців брати на роботу іноземців.
Друга хвиля дослідження поведінки та настроїв українських біженців в Європі розвіяла стереотипи щодо українців та дала ще краще зрозуміти, що відчувають воєнні мігранти за кордоном. Вони продовжують адаптуватись до Європи, але все ще живуть з великою любов’ю та тугою за Україною, адже, задовольнивши потребу у безпеці, їм так і не вдалося задовольнити потребу у відчутті спорідненості до нового місця проживання.
https://biz.nv.ua/