Нещодавно Верховна Рада подолала вето президента України та схвалила із врахуванням його пропозицій проєкт закону №7731 щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Проєкт закону №7731 про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань було зареєстровано у Верховній Раді ще 5 вересня 2022 року.
Про це повідомляє РБК-Україна.
Що змінює закон
Згідно з пояснювальною запискою, проєкт закону №7731 було розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні трудових відносин для захисту національних інтересів в умовах збройної агресії проти України.
“В умовах війни необхідно створювати нові рамки для того, щоб роботодавці могли забезпечувати безпеку підприємства. Особливо це актуально для підприємств критичної інфраструктури. В ухваленому законопроєкті ми прописали такі умови, за яких Кабмін зможе розробити правила звільнення роботодавцем осіб, якщо розслідування виявило факти, що можуть зашкодити підприємству чи країні”, – пояснив член комітету ВРУ нардеп Тарас Тарасенко.
За його словами, розроблені урядом детальні правила обов’язково будуть погоджуватися з Асоціацією роботодавців України та профспілками.
Законопроект пропонує внести низку змін до Кодексу законів про працю України.
Частину 1 статті 40 “Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця” – доповнити пунктами 13 і 14 такого змісту:
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України
- невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу
При цьому у статті 142 “Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про дисципліну” йдеться про те, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Вони затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути й положення про дисципліну.
Доповнити частину 1 статті 46 “Відсторонення від роботи” й надати роботодавцям право відсторонення працівників від роботи за умови:
- появи на роботі в нетверезому стані
- появи на роботі у стані наркотичного або токсичного сп’яніння
- відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони
- проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури
- в інших випадках, передбачених законодавством
При цьому відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених законом України “Про правовий режим воєнного стану”.
Статтю 142 (після частини першої) документ пропонує доповнити двома новими частинами такого змісту:
- складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією
- встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим
У Верховній Раді уточнили, що в цілому законопроектом пропонується обов’язкове введення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для держави та на об’єктах критичної інфраструктури.
Ці правила передбачатимуть:
- надання працівниками інформації про наявні у них зв’язки з фізичними особами на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України
- зобов’язання працівників не розголошувати інформацію з обмеженим доступом
Згідно з прикінцевими положенням, закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування – 27 вересня 2024 року (крім пункту 2, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування).
Тим часом Кабінет міністрів повинен:
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність до закону
- забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом
Читайте також: Використання відпусток у 2024 році: що змінилося?