Залишилося небагато часу до Різдва Христового – свята, яке традиційно вабить покоління українців не лише своєю знаковістю й урочистістю, а й очікуванням неповторного святкового дійства. У КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» Рівненської обласної ради відбулася творча лабораторія Жива спадщина, присвячена різдвяному фольклору Рівненського Полісся.
Автентична спадщина Рівненського Полісся
Різдвяний фольклор Рівненського Полісся – це самобутній пласт української традиційної культури, що поєднує давні уявлення наших предків з християнською символікою та зберігає багато архаїчних рис. Оскільки Полісся довго залишалося відносно ізольованим регіоном, саме тут краще збереглися давні мелодії, відчутні язичницькі мотиви – сонце, місяць, зорі часто виступають як живі істоти.
Колядки та щедрівки на Рівненщині також менш канонізовані, ніж в інших частинах України. Автентична спадщина в регіоні величезна, і до цих пір не вся досліджена.

Авторитетні дослідники традиційної культури
Доповідачами на творчій лабораторії стали авторитетні й компетентні дослідники традиційної народної культури:
- Віктор Ковальчук – Заслужений працівник культури України, керівник Етнокультурного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді, етнограф і фольклорист;
- Тетяна Васечко – Заслужений працівник культури України, керівник зразкового аматорського фольклорного ансамблю «Намисто» будинку культури села Городок;
- Раїса Цапун – Заслужена діячка мистецтв України, доцент РДГУ, керівник фольклорного гурту «Джерело» та фольклорного тріо «Ярина», етнограф, фольклорист;
- Юрій Ковальчук – провідний методист обласного центру народної творчості, керівник зразкового дитячого гурту традиційного поліського співу «Ранкова роса» Рівненського ліцею №28, етнограф, фольклорист.

Від теорії до практики
Спікери говорили про успадкування різдвяно-новорічної обрядовості дітьми та молоддю, колядки в житті кожної дитини, досвід збирання, популяризації і відтворення колядок та щедрівок та зимову обрядовість Рівненського Полісся.

Переконливим підтвердженням того, яких результатів можна досягти, якщо вкладати у справу свого життя душу, стали виступи молодіжного фольклорного гурту «Веснянка» та фольклорного гурту «Джерело». Всі колядки та щедрівки, які виконали молоді таланти, – автентичні, зібрані керівниками колективів і студентами у творчих експедиціях.

Поспішати, поки є час
На щастя, є ще в області старші люди, які пам’ятають давні оригінальні колядки й щедрівки, знають різдвяно-новорічні обряди. Треба поспішати до них, записати все, що вони пам’ятають, аби зберегти автентичний пісенний і обрядовий фольклор для майбутніх поколінь.

Культура як зброя проти ворога
«Війна внесла корективи у наше ставлення до нематеріальної культурної спадщини. Ми гостро відчули, що нашу історію, нашу культуру й ідентичність – це найголовніше, що намагається знищити ворог. Багато чого з традицій ми втратили, але багато й жевріє. Ми повинні роздмухати з жарин велике багаття гордості за нашу древню історію, яке горітиме в наших серцях і душах. Хай народна культура, різдвяно-новорічний фольклор напередодні свят єднає нас і робить сильнішими», – завершила останнє в цьому році засідання лабораторії Жива спадщина директор обласного центру народної творчості Ірина Рачковська.
Нагородження переможців конкурсу
Перед початком роботи лабораторії відбулася церемонія нагородження переможців обласного онлайн фестивалю-конкурсу відео-портретів культури територіальних громад Рівненщини «Мистецьким перевеслом боронимо свій край».
На завершення творчої лабораторії Жива спадщина всі учасники разом заспівали колядку «Нова радість стала».

Фото: Оля Герасимчук і Євген Вʼюн.
Джерело: КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР

Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.
