Як рівнянин збудував одну з найбільших фабрик морозива в Україні
Рівне вже давно асоціюється з виробництвом якісного морозива. Значною мірою – завдяки приватному підприємству, яке очолює Валерій Сидорчук. Саме тут виготовляють понад сто видів холодного десерту під торговими марками «ГостинчиК» та «СвітАйс». Продукція підприємства користується стабільним попитом на українському ринку, адже задовольняє смаки навіть найвибагливіших споживачів.
Свого часу тодішній голова Рівненської ОДА Віталій Коваль, відвідавши підприємство, відзначив високий рівень організації виробництва та впровадження сучасних технологій.
Від заводу до власної справи
Свій трудовий шлях Валерій Сидорчук розпочинав на Рівненському заводі тракторних запасних частин – спершу як інженер відділу капітального будівництва, а згодом – головний інженер. Разом із командою кваліфікованих спеціалістів він створював один із промислових гігантів області.
Проте в 90-х роках минулого століття, через розрив логістичних зв’язків, підприємство почало занепадати.
«Довелося шукати нове місце під сонцем», – згадує Валерій Іванович.
Деякий час, у пошуках нових ідей, Валерій Іванович пробував себе в різних сферах підприємницької діяльності.
У 1996 році він відкрив нову сторінку у своїй трудовій біографії — викупив невелику пекарню на вулиці Будівельників у Рівному. Попри скромні умови (у приміщенні стояла звичайна сільська піч), уже перші дні принесли успіх: пекарня щодня випікала близько 300 буханців хліба. До команди Сидорчук запросив двох пекарів і технолога – виробництво швидко зростало, додалися булочки, плетінки, здоба. Згодом добовий обсяг випічки сягнув півтори тонни.
Поступово старі печі замінили на сучасні подові керамічні, а згодом підприємство освоїло і виробництво макаронних виробів.
«Тоді ми вже вийшли на зовсім інший рівень виробництва», – каже підприємець.
Солодкі гостинці від ТМ «ГостинчиК»
Ідея виробляти морозиво з’явилася цілком випадково – завдяки пораді бухгалтера. «Валерію Івановичу, в Рівному є тільки один виробник морозива, до нього влітку продавці в черзі стоять. Може й ви спробуєте?».
Так із легкої підказки почалася історія фабрики морозива Валерія Сидорчука.
«Я викупив у Луцьку старе обладнання, яке виставив на продаж ПриватБанк, – розповідає він. – Запросив технолога з колишнього Рівненського молокозаводу, вона працює зі мною донині. Як і багато інших фахівців, які стояли біля витоків нашого виробництва».
У 2000 році підприємство випустило перше морозиво у вафельному стакані. «Дівчата вручну підставляли стаканчики під фризер, – згадує він. – Так ми працювали приблизно два роки. Усе починалося буквально з нуля».
Від ручної праці до сучасних італійських ліній
Фінансування було основною проблемою – кредитів майже ніхто не давав, а ті, що пропонували, видавали під високі відсотки. Тож розвиток ішов поступово: зароблені кошти вкладали у вживане обладнання.
«Я тоді вклав у цю справу весь капітал, їздив на старенькому авто за 300 доларів. Було тяжко, але цікаво», – усміхається підприємець.
У 2003 році на виробництво завітали знайомі з Німеччини. «Вони сказали: «Ваше виробництво примітивне, але прибуткове!» І тоді я зрозумів – треба рухатися до повної автоматизації», – каже Валерій Іванович.
Кошти на оновлення обладнання вдалося знайти завдяки друзям і банківським кредитам.
«Мені довіряли, бо я завжди вчасно розраховувався. Сьогодні я допомагаю тим, хто колись підтримав мене», – зазначає він.
З часом підприємство придбало сучасні італійські лінії Teknoice. Співпраця з італійськими партнерами постійно триває.
«У 2024 році ми замінили «серце виробництва морозива» – на місце старого гомогенізатора став красень італійської фірми BERTOLI, більш продуктивний і сучасний. А в цьому році, до початку наступного сезону, відбудеться заміна усіх фризерів на більш потужні», – розповідає Валерій Іванович.
Сьогодні на виробництві працює сім технологічних ліній, які виготовляють понад 100 видів морозива – від класичного у вафельному стаканчику до ескімо в шоколадній глазурі, фруктового льоду, тортів із морозива.
«Процес виробництва морозива автоматизований: суміш пастеризується, гомогенизується, охолоджується, дозріває в спеціальних ємностях, а потім через фризери надходить на лінії дозування. Морозиво на паличках виготовляється через екструдери», – пояснює підприємець.
Європейський підхід до виробництва і сировини
– Звідки до вас, висловлюючись образно, течуть молочні ріки? З багатьох господарств?
Ми давно перейшли на європейський спосіб виробництва продукції, тобто на сухі та згущені молочні продукти та масло вершкове. Оскільки працювати напряму з господарствами невигідно – труднощі з логістикою.
Основними постачальниками молочної сировини є ТОВ «Рихальський завод сухого молока», ТДВ «Рожищенський сирзавод», ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» та інші.
На підприємстві проводиться технохімічний і мікробіологічний контроль виробничою лабораторією.
Наше морозиво виготовляється згідно ДСТУ 4733, ДСТУ 4734, ДСТУ 4735 та ТУ У 142759014.015-96.
Ми пропонуємо споживачам морозиво різноманітних видів, смаків і форм фасування: морозиво у вафельному стакані, брикети на вафельному листі, ескімо в глазурі різних видів, плодово-ягідне, фруктовий лід, сорбет, у пластиковій упаковці різних форм.
Ці чинники працюють на наш авторитет. Протягом багатьох років роботи на українському ринку ми отримуємо велику кількість позитивних відгуків на продукцію та вчасно реагуємо на зауваження і побажання наших споживачів, – додає Валерій Іванович
Колись в Україні працювало понад 150 виробників морозива, нині залишилися лише великі компанії з розгалуженими дистриб’юторськими мережами. До таких належить і рівненське підприємство Сидорчука.
Продукція «ГостинчиК» постачається в більшість областей України. Доставку здійснюють 15 фірмових автомобілів із холодильним обладнанням.
Як підприємство зберігає команду взимку
Оскільки морозиво – сезонний продукт, виробництво працює з лютого по вересень. Щоб зберегти колектив у міжсезоння, підприємство налагодило виготовлення заморожених напівфабрикатів.
«Раніше, коли сезон закінчувався, людей доводилося звільняти. Це було неправильно. Тож ми вирішили створити цех, який би працював цілий рік», – розповідає Валерій Сидорчук.
Виробництво напівфабрикатів запустили на італійському обладнанні. Нині близько 70 працівників після сезону морозива переходять до виготовлення пельменів, вареників, бендериків, голубців, налисників і котлет для гамбургерів.
Загалом підприємство виробляє близько 60 найменувань продукції, варіюючи начинки та рецептури.
«Маємо сучасні автомати, але деякі процеси залишаються ручними – жодна машина не зробить голубці або не вкладе начинку у млинці так, як це роблять наші майстрині», – усміхається Валерій Іванович.
Завдяки такій гнучкій організації роботи колектив підприємства – близько 150 людей – має стабільну зайнятість упродовж усього року.
Будівельник у серці, виробничник у справі
Окрім харчової промисловості, Валерій Сидорчук реалізував себе і як будівельник.
У 2012 році він викупив старі адміністративні будівлі на вулиці Словацького в Рівному, які перебували в аварійному стані, й перетворив їх на сучасний бізнес-центр, що став справжньою окрасою міста.
– Для мене немає більшого задоволення, як бачити результати своєї праці: чи то гарну будівлю, чи то порцію смачного пломбіру. Я в душі будівельник і виробничник, – констатує Валерій Іванович.