Панельну дев’ятиповерхівку, що на Ювілейній, 3 у Рівному, з рештою будинків не сплутаєш. Вирізняється вона не лише зовні, але й усередині. Перше, що спадає на думку, коли все оглянеш: «Які ж вони молодці! Тепер гнати й не догнати їх, щоб зробити у своєму будинку такий лад!» А минуло лише три роки, як мешканці самоорганізувались і стали справжніми господарями своєї висотки. Про труднощі, успіхи та набиті гулі журналістці газети «7 днів» розповів голова ОСББ «Ювілейна, 3» Євген ПУПИШЕВ.
– Ваш будинок зовні нічим не відрізняється від новобудов. Розкажіть, будь ласка, про свою дев’ятиповерхівку.
– Згідно з технічним паспортом будинок зданий в експлуатацію ще 1978 року. Це була панелька з централізованою системою опалення на чотири під’їзди зі 144 квартирами. На першому поверсі одну трикімнатну квартиру вивели із житлового фонду й облаштували там магазин «Патріот». Ще за радянських часів дев’ятиповерхівку обклали плиткою, яка під впливом часу і негоди почала облітати. Будинок був у занедбаному стані як зовні, так і всередині.
– Вочевидь, донедавна це була типова для мікрорайону Ювілейний картина?
– Так. Я народився і виріс у цьому будинку, нині там проживають мої батьки. Я ж постійно бачив безлад і безгосподарність, брудний під’їзд… Усе це мене бентежило, але бажання створити, ще й очолити ОСББ навіть на думку ніколи не спадало. Як і решта, я обурювався і радив батькам не платити в ЖКП «Сонячне» за такі «послуги». Так думало багато людей цього будинку. Адже як треба була допомога комунальників, то була одна відписка: «Ваш будинок боргує! Ідіть до сусідів, ідіть вибивайте гроші з них, і тоді ми вам зробимо!» А якщо щось і робилося, то сяк-так.
На той час я активно займався підприємницькою діяльністю, а декотрі мої колеги вже стали головами ОСББ. Я спілкувався з ними, розпитував про все. Дізнався про переваги і можливості співфінансування важливих робіт через міські програми, які тоді реалізовувалися за схемою 30х70.
Мало-помалу і в нашому будинку знайшлися люди, які захопились ідеєю створення об’єднання співвласників. Тож 2016 року ми створили ОСББ «Ювілейна, 3», а мене люди обрали головою його правління.
Для мене особисто була дуже важливою підтримка депутата по нашому округу, заступника міського голови Сергія Васильчука. Він допомагав і в реалізації проектів, і консультував з важливих моментів діяльності ОСББ, та й по роботі з людьми. По суті, це він переконав нас усіх у дієвості та ефективності муніципальних програм.
– Євгене, а хто ви за освітою? І з якими труднощами на перших порах було найважче впоратися?
– Я взагалі не будівельник, але маю спеціальну технічну освіту. Після 9-го класу навчався на радіомеханіка в училищі № 9. Потім була армія, далі – навчання в МЕГУ за спеціальністю «фізреабілітація». Важливо було те, що мене підтримали рідні. Мама ж запевнила, що з усім впораюся, просила, щоб не переживав. Підтримали й мешканці будинку своєю довірою, добрими відгуками про мене, бо я ж зростав на їхніх очах, не раз раніше бував їм у пригоді.
Та спочатку було дуже складно переключитися з одного виду діяльності на інший. Підприємницька робота полягає у спілкуванні з людьми, але ти більш-менш знаєш, з якими клієнтами матимеш справу і що від них чекати. Тут же я опинився ніби в центрі багатолюдного кола, з якого кожен радив, що я повинен робити найперше. Спочатку зорієнтуватися було дуже важко. Перший рік дуже нервував, недосипав, бо хотів усім догодити. Та вчився володіти собою.
Навіть зараз, коли у мене вже три ОСББ, беручи слухавку, я розумію, що перш за все маю терпляче вислухати кожного. Інколи люди не усвідомлюють, що все це робиться для загального блага, що голова є своєрідною сходинкою для інвестицій у їхній будинок. Адже, щоб залучити для ремонту 70% коштів, треба добряче побігати: підготувати проектно-кошторисні документи, «облазити» весь будинок, з проектантом врахувати всі нюанси, зробити авторський і технічний нагляд, домовитися за нижчу ціну на послуги, прослідкувати за якістю робіт і так далі.
– Як вам вдалось організувати установчі збори? Адже, кажуть, перший крок – найважчий.
– Ця світла думка до нас прийшла під кінець весни. Тому збиралися ми біля будинку. За травень я підготував усі реєстраційні документи, а 1 червня провели перші збори. Також копію документів заніс у ЖКП «Сонячне», на балансі якого перебував будинок. Перед цим зняли всі електропоказники і видали технічний паспорт на будинок і ліфти.
– Цікаво, ЖКП ремонтувало будинок перед передачею на баланс ОСББ?
– Із цього приводу я звертався до ЖКП. Ми навіть організували незалежну експертну оцінку будинку, перед тим як його забирати на свій баланс. Експертизу проводив фахівець, який на таку діяльність мав відповідну ліцензію. Про всяк випадок усе задокументував у фотокартках. Бо, як прийшов у ЖКП, мені відразу згадали за 37 тисяч гривень боргу. Я ж не хотів підставляти людей, щоб їм не довелось, сплачуючи за послуги ОСББ, ще й борг перед ЖКП гасити. При цьому мені довелося стати союзником ЖКП «Сонячне», щоб вибивати ці борги. Та я цього принципово робити не хотів, бо ж мої батьки теж були вимушеними боржниками. І я добре розумів, чому так склалося. Скажімо, був випадок, коли ми три дні сиділи без світла, у нас горіла щитова, а комунальникам діла до нас не було. Хоча, думаю, проблема з проводкою є по всьому Рівному, бо нам житловий фонд дістався переважно ще з радянських часів.
– Якою була заборгованість по вашому будинку, коли ви його брали на свій баланс?
– Заборгованість становила 37 тисяч гривень на загальну площу 7346 квадратних метрів, на яку нараховується квартплата. Та після створення ОСББ люди відразу побачили результат.
По-перше, я вирішив, що півроку працюватиму безоплатно: хотів показати, як я працюю, завоювати авторитет. А коли вже мешканці побачили, який я в роботі, на загальних зборах мою зарплату затвердили. Відповідно відразу поліпшилася ситуація зі сплатою внесків на управління будинком. Тим часом ЖКП, незважаючи на те, що термін позовної давності три роки, не подав на боржників до суду, а передав матеріали колекторам, які й досі дзвонять до людей.
– Тож вам вдалося зламати стереотипне мислення мешканців багатоповерхівки?
– Так, спочатку було дуже багато скептично налаштованих людей, мовляв: «Я бачив, як там створили, а тепер тільки гроші деруть!» Тож я взявся за роботу із власним стартовим капіталом і найперше у всіх під’їздах поміняв освітлення, встановив прожектори. Люди відразу відчули зміни, бо ЖКП ніколи навіть лампочки не вкручувало. До того ж змінилось споживання електроенергії. Раніше лампочки на одній сходинковій клітині «їли» енергію по 300 Ват. Це стільки, як нині споживає три під’їзди.
Наступним важливим проектом став ремонту даху. Адже як йшов дощ, то у нас замикало проводку, особливо страждали верхні поверхи, де люди вночі мусили підставляти відра. Плюс ліфт вимикало. Ми в ЖКП не раз зверталися, але ремонти проводили так, аби лише рахувалося. Дах за якийсь час знову протікав. Усе робилося на швидку руку і з неякісних матеріалів.
Ми ж перекрили покрівлю з підкладочними матеріалами, зробили стяжку, парапети, застосували не скловолокно, а поліестер. Підрядник на свою роботу дав гарантію 10 років. При цьому, коли утепляли фасад і трохи пошкодили дах, він усунув усі проблеми за свої кошти. А ще підрядник, який виконував роботи із заміни труб холодного, гарячого водопостачання та опалення, запропонував нам збудувати лавки, або щось зробити для благоустрою. Приємно, що є підрядники, які можуть щось ще й додатково запропонувати.
Також підрядник, який виконував роботи по першому проекту, збудував кабіну для смітника (обшив контейнери металопрофілем). На той час ще ніхто таких не мав. Тож до нас приїжджали її фотографувати. Також не входили в проект козирки балконів над дев’ятим поверхом, які підрядник полагодив зі своєї ініціативи.
За все це ми взагалі нічого не платили. А підрядник, крім усього, допоміг нам навести лад на горищі: найняв людей, які вичистили дах від не придатної для використання скловати і великої кількості голубиного посліду. До слова, досі стає моторошно, коли пригадую ту картину: на розпеченому від сонця горищі люди працювали в протигазах; пил від скловати навіть через одяг в’їдався в шкіру. Багато робітників цього просто не витримували.
– Виходить, вам просто щастило на хороших людей?
– Так. При цьому всі ці проекти вартісні, навіть незважаючи на те, що 70% відшкодовує місто, плюс фонд Держенергоефективності. Для декого і дві тисячі гривень – сума непідйомна, навіть якщо її розбивати на частини.
– У вашому будинку багато пенсіонерів проживає?
– У багатоповерхівці на Ювілейній, 3 багато пенсіонерів. У 36 трикімнатних квартирах живуть одинокі пенсіонери, а плата нараховується на квадратні метри квартири. Відповідно до чинного закону про ОСББ (стаття 20) всі суми плати за реконструкції, капітальні ремонти нараховуються на загальну площу. Тож, якщо в протоколі є зазначена загальна площа будинку, від неї нараховується оплата. Знаю про практику в інших ОСББ, де були втілені в життя недобросовісні проекти, і потім люди казали: «Ось дивися, тут така стаття про ОСББ, а ти порушив цей закон, відповідно протокол твій не має ніякої юридичної сили!» Тож, аби уникнути таких моментів, відразу всім пропоную ознайомитись із законом і передбаченими правилами нарахування оплати за загальну площу. І тоді не буде людей-паразитів, які користуються всіма благами за рахунок інших.
– Який з найбільших проектів уже вдалося реалізувати?
– Безумовно, утеплення будинку. Це найбільший проект з усіх, які ми реалізували, втілили 2018 року. До цього у підвалах і на горищі поміняли всі труби: каналізацію, водовідведення, опалення, гаряче і холодне водопостачання. Тож тепер усі стояки в нас перекриваються. Із цим проблем тепер взагалі немає.
У заплановані енергозберігаючі заходи входила заміна вхідних дверей і вікон, а також утеплення фасаду. Вартість проекту відповідно до експертизи з виготовленням документів становила 4 мільйони 111 тисяч гривень.
Фінансування проводилося через банк, тому голова правління ОСББ має бути людиною з хорошою кредитною історією. На це дуже важливо зважати ще на етапі вибору голови об’єднання співвласників, щоб через якусь помилку минулого не постраждав увесь будинок. Інакше він зможе працювати лише по муніципальних програмах, але не зможе взяти кредит. А це ж також інвестиції в ОСББ.
Утепленням фасаду ми вирішували три важливі питання: ефективність теплоізоляції, обробку швів і те, що плитка вже не буде відпадати. Для цього акумулювали дуже великі кошти. Якби ми просто збивали ту плитку, то будинок втратив би зовнішній вигляд. Обробка одного метра шва (підрядники надають такі послуги з висотних робіт) коштує близько 100 гривень. А в нашому будинку налічується близько 7 км швів. Тож ми це все об’єднали в один проект. Заодно і зовнішній вигляд суттєво змінили.
Звісно, були люди, які однозначно виступали проти цих робіт, довелося десь четверо зборів провести суто по цьому проекту.
– У вас вже не одне ОСББ. Що спонукало вас взяти на свої плечі додатковий тягар?
– Так, у мене вже три ОСББ. Після «утеплення» наш будинок виглядає як своєрідний білборд. Люди, проходячи повз, бачать, як змінився будинок, природно, хочуть і у своїх будинках таких змін. Тож цього року я взяв під свою опіку сусідній будинок, на Ювілейній, 5.
А наприкінці серпня до мене звернулися мешканці з Макарова, 28. У них були конфлікти з попереднім головою ОСББ. Спочатку вони запросили мене до себе лише провести збори, оскільки я добре знаю процедуру обирання секретаря тощо. Я їх підстрахував. Натомість вони запропонували мені очолити правління ОСББ. Скажу відверто, я не відразу погодився. Чому? Зайшовши у під’їзд, оцінив, наскільки в ньому чисто. Для мене це показник ментальної готовності мешканців до самоорганізації.
Уже три роки, як мене поглиблено цікавлять важливі для ОСББ питання: водовідведення, сантехніка, утеплення фасадів, застосування сучасних будівельних технологій. Не так давно я був у Мюнхені і помітив, що ментально ми дуже відрізняємося від німців. Для себе відзначив, що ми більше сконцентровані на тому, щоб зробити максимально комфортні, навіть шикарні умови перебування у себе вдома: дорогі ванни, сантехніка і тому подібне, натомість за дверима у нас може валятися сміття.
Німці ж у цьому плані зовсім інші. У них нерухомість коштує дорого, але ремонти максимально скромні. Вони не носять дорогих шуб, зате вкладають кошти в зручну інфраструктуру навколо, в сантехніку, парковки, обладнання. Я не бачив там двірників: приїхав автопилосмок, зібрав усе листя, і все. У нас постійно забивається зливна каналізація, тому після зливи вода стоїть на дорозі, не маючи можливості стікати. А підтоплений асфальт поступово руйнується, від цього й жахливі дороги. Там же у стічних колодязях встановлені такі собі відерця (повністю в дірках), в які збирається листя, дрібне гілля, пісок. Після зливи їх просто виймають, очищають і вставляють назад – вся система працює бездоганно. У нас же як було за радянських часів побудовано, так і є. А щоб замінити, треба руйнувати всю стару систему.
– Напевне, зі створенням ОСББ у вашому будинку і мислення мешканців змінилося?
– Безперечно. Ментальність людей дуже помінялася. Люди, які з власної кишені заплатили за утеплення фасаду, за труби, за вікна, вже не будуть мовчати, коли бачать, як хтось якусь шкоду робить. Нині вони більш об’єднані, знають одне одного і відразу реагують на сторонні звуки: виходять, запитують, дзвонять до мене, щоб з’ясувати, чи я в курсі цих робіт.
От перед початком опалювального сезону сантехніки спускали на горищі повітря з системи, то мешканці відразу почали до мене дзвонити: «Женю, це ти людям сказав, щоб вони щось робили на горищі? Бо тут хтось ходить!» Вони миттєво реагують, бо труби, спускні клапани, шарові крани і, власне, проведення робіт коштує чималих грошей, які вони заплатили з власної кишені, тож дорожать усім цим і виявляють свою небайдужість.
– Євгене, ви не жалкуєте, що не відважилися на створення ОСББ раніше?
– Дуже жалкую. Бо знаю, що в Рівному вже є будинки, в яких ОСББ майже всі роботи провели, навіть встановили ІТП (тепловий пункт з кліматичною установкою), що дозволяє заощаджувати. У нас теж непогано, ми все зробили супер. Але нам потрібно ще розібратися з об’єктами підвищеної небезпеки, оскільки від ЖКП дісталися ліфти вже із закінченим терміном експлуатації.
– Запитаю ще про таке: всі свої кроки ви звіряєте на зборах з людьми чи можете приймати самостійно важливі рішення по будинку?
– У нас статутом передбачені члени правління, ми діємо на підставі статуту. Тож навіть дріб’язкові питання обґрунтовую в нашій групі у вайбері, слухаю думки мешканців. Тобто спільно вирішуємо, що саме маємо купити, а тоді вже купуємо.
– Що сьогодні можете сказати тим людям, які ще навіть не задумуються над створенням ОСББ?
– Люди повинні змінити свої погляди на життя, забути про радянські часи і той соцзахист, бо цього вже ніколи не буде. Раджу не гаяти часу, а об’єднуватися всім співмешканцям, бо сам голова ОСББ лад у домі не наведе. Натомість участь у муніципальних програмах допоможе ліквідувати в будинку найбільш проблемні ділянки. Однозначно ви лише виграєте від цього.
Також зважайте на те, що невідомо, допоки ці програми будуть діяти. Адже з кожним роком зростає кількість ОСББ, які хочуть брати участь у міських програмах співфінансування. При цьому зважайте, що змінюються умови співфінансування, дорожчають матеріали. І, що не менш важливо, тільки створивши ОСББ, мешканці будинку мають можливість тримати на контролі кожну копійку.
Спілкувалась Оксана ПИЦЬКА