Хоча часи вже не ті, коли публікація в ЗМІ могла резонансно вплинути на ту чи іншу ситуацію, люди все одно продовжують звертатися зі своїми бідами до газети. Скаржаться на кричущу, на їхню думку, несправедливість, байдужість чиновників, бездіяльність комунальників, різні життєві негаразди. Потрапивши у безвихідь, покладають на редакцію останню надію.
Тупикова ситуація склалася у випадку з колективною скаргою мешканців вулиці Небесної Сотні. Газета «7 днів» вже писала про це ще у вересні 2016 року в матеріалі під назвою «Нам не дає дихати і жити автостанція-крематорій»:
«Наш район, а живемо ми біля залізничного вокзалу, розташований у зоні високої забрудненості довкілля.
Через надмірне скупчення автотранспорту його можна прирівняти до «газової камери» крематорію. Тут висока загазованість і нестерпний шум від транспорту: окрім приватних автівок, це ще й міські і приміські маршрутки, легкові таксі, дизель-поїзди. Адже поряд – залізнична станція Рівне та автостанція «Залізнична».
Основним забруднювачем довкілля в нашому районі є автостанція. Якщо раніше вона відправляла в рейс 40-50 маршруток за добу, то тепер за обсягами перевезень практично не поступається центральному автовокзалу. Сюди щодня прямує більше ніж тисяча маршруток зі Здолбунівського, Клеванського, Костопільського, Млинівського і частково Дубенського напрямків. Таку кількість станція прийняти не може, то посадку водії проводять хто де може. Взимку вони прогрівають двигуни, що насичує повітря задушливим димом. А влітку нагрівається промазучений асфальт. Тоді сморід стоїть нестерпний.
Та, людоньки добрі, тут уже не Чорнобиль, а вся таблиця Менделєєва. Ми (а поблизу живуть переважно люди похилого віку, ветерани залізничного транспорту) цим дихаємо. Звідси й наша гіпертонія, онкохвороби, туберкульоз та постійне запаморочення голови. Просимо ліквідувати цей осередок, що забруднює довкілля міста. Цій автостанції зовсім тут не місце.
З повагою та надією мешканці житлових будинків, прилеглих до залізничного вокзалу».
На жаль, людям не допомогла ні газетна публікація, ні численні звернення до попереднього керівництва як міської, так і обласної влади. Тож вони знову звернулися до редакції «7 днів». Мовляв, прочитають про їхні поневіряння нинішні очільники міста й області, то, може, й відгукнуться на крик зболених душ.