У Нарві, на кордоні з росією, де річка розділяє два світи – вільний і невільний, відбулася подія, що стала голосом України для міжнародної аудиторії. Тут нещодавно на сцені театру Vaba Lava Narva в межах третього Міжнародного театрального фестивалю Свободи відбулася прем’єра україно-естонської документальної вистави «Хто я?».
До її створення долучився Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр, а головними виконавцями стали ветерани російсько-української війни.
Постановка створена знаною режисеркою-документалісткою Мерлою Карузо. Вона приїздила до Рівного, де протягом десяти днів слухала та записувала відверті історії п’ятьох військових. Замість художніх персонажів на сцені – реальні люди, які говорять про службу, втрати, поранення, про шлях до нового усвідомлення себе після війни.
– Життєві історії наших ветеранів цікавіші від будь-якої п’єси. Пані Мерлі вдалося майстерно об’єднати їх у виставу, яка нікого не залишає байдужим, – зазначає директор театру Володимир Петрів.
У виставі немає вигаданих діалогів чи декорацій – усе, що чує і бачить глядач, це правда. Саме так працює документальний театр, який робить свідчення очевидців силою мистецтва. Режисерка Мерлі Карузо підкреслила, що вистава народилася з правди:
– У ній немає вигаданого сюжету чи професійних акторів. Усе, що звучить на сцені, – це життя, пережите людьми.
Після репетицій у Рівному ветерани вирушили до Естонії, де два тижні презентували постановку. Виставу «Хто я?» показали чотири рази. Двічі – в рамках фестивалю в Нарві, одну з вистав відвідав Президент Естонії Алар Каріс. Третій показ відбувся для естонських військовослужбовців у Йихві, а четвертий – для естонських та американських солдатів у Тапі.
Президент Алар Каріс після перегляду вистави поспілкувався з українськими митцями та ветеранами, подякував їм за відвагу й запевнив у підтримці України.
«Це дуже хвилююче спостерігати за реакцією глядачів, особливо, коли серед почесних гостей – президент. Опісля показу особисто висловив панові Алару Карісу вдячність за прихильність до України та за підтримку всього українського народу», – ділиться Володимир Петрів.
Проєкт «Хто я?», зі слів директора Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру Володимира Петріва, важливий не лише як мистецький експеримент, а й як форма культурної дипломатії. На фестивалі, де зібралися митці з десяти країн світу, український голос звучав особливо сильно. Адже теми, на яких зосереджений «Vabaduse festival», – влада, пам’ять, ідентичність – нині для України ключові.
– У час війни мистецтво теж стає зброєю. Воно дозволяє світовій спільноті подивитись на події в Україні очима наших захисників, – наголошує Володимир Петрів.
Окрім вистав, представники рівненського театру долучилися до панельної дискусії «Україна», де йшлося про виклики українських митців у часи війни. Володимир Петрів, зокрема, поділився своїм досвідом, розповівши про функціонування українського театру у часи війни, а також модерував дискусію Рейн Ланг, міністр культури Естонії 2011-2013 років.
Після приуроченого Дню Незалежності України показу в Таллінні, постановка повернулася в Україну й увійде до репертуару Рівненського драмтеатру.
Для ветеранів цей досвід став не лише сценічним, а й терапевтичним – змогою говорити про свій біль, втрати й силу відкрито. Для глядачів – нагодою почути Україну в живому голосі її захисників.
– Якщо відверто, то я сам під час показу ледь стримував сльози. Сподіваюся, вже невдовзі рівняни теж побачать цю постановку, – зізнався Володимир Петрів.
Читайте також: Підтримка ветеранів: у Рівному підписали меморандум про співпрацю