Коли більшість людей просто дивиться у вікно, щоб зрозуміти, якою буде погода, є ті, хто робить це професійно – день у день, цілодобово, з точністю до десятих градуса. Вони не просто дивляться в небо – вони його читають. Їхня робота непомітна, але без неї не обійдеться жодна галузь, від сільського господарства до авіації. Про людей, які спостерігають, прогнозують і попереджають, розповідає начальниця Рівненського обласного центру з гідрометеорології Ольга Ніколайчук.
Рівненський обласний центр з гідрометеорології або Рівненський гідрометцентр, як його називають пересічні громадяни, – це відносно невелика організація зі штатом у 80 працівників. Останні 75 років вона займає приміщення першого поверху, майже в самому центрі міста, неподалік зали органної та камерної музики, на вулиці Гоголя.
«У своєму складі ми маємо декілька структурних підрозділів, що знаходяться як у самому обласному центрі, так і в області. На перший погляд, ну і що ж тут особливого – гідрометцентр, зрозуміло ж, що мова піде про прогноз погоди і про синоптиків. А ось і не зовсім!» – каже начальниця центру Ольга Ніколайчук.
Не лише про синоптиків
«У нашому центрі працюють не лише синоптики, як думає більшість, – продовжує вона. – Ми маємо фахівців з агрометеорології, гідрології, техніків-лаборантів, фахівців-радіометристів і радіологів, спостерігачів постів спостережень за забрудненням повітря, техніків-метеорологів, авіаційних синоптиків, фахівців з гідрометеорологічного забезпечення, спеціалістів із технічного обслуговування, прийому та передачі інформації, бухгалтерів і юристів».
До складу центру входять дві метеорологічні станції – в Дубні й Сарнах, авіаметеорологічна станція цивільна (АМСЦ) «Рівне», Комплексна лабораторія спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, а також Регіональна лабораторія спостережень за станом радіаційного забруднення довкілля.
«Усі ці підрозділи та їхні фахівці забезпечують безперервний моніторинг, спостереження, контроль, а також прогнозування на території області», – наголошує керівниця.
Все почалося зі спостережень
«Перші інструментальні метеорологічні спостереження на території Рівненської області розпочалися ще в далекому 1885 році з заснування метеостанції в Дубні, де й донині вона функціонує, а цьогоріч відзначила своє 140-річчя», – розповідає Ольга Петрівна.
«У ті часи спостереження не були системними, а носили більше аматорський характер, – додає вона. – Буремний початок ХХ століття, позначений війнами, крахом імперій і революціями, дещо сповільнив розвиток мережі гідрометеорологічних спостережень. З 1919 року спостереження за погодою почали проводитись уже й у Рівному. Наступним кроком стало відкриття у 1925 році метеостанції в Сарнах. Вона також продовжує працювати і цьогоріч відсвяткувала своє 100-річчя».
Складна політична й економічна ситуація того часу призвела до перерви у спостереженнях. «З 1933 і до 1940 року метеорологічні спостереження в Рівному не проводилися, а всі дані до 1933 року зараз знаходяться в Національному метеорологічному інституті у Варшаві», – уточнює начальниця.
Чому важливі спостереження
«Чому ж так важливі спостереження і що спостерігають на метеостанціях? – каже вона. – Як відомо, погода – це стан атмосфери на певній території в певний час. Основними її характеристиками є температура і тиск повітря, швидкість і напрямок вітру, кількість, висота і потужність хмар, інтенсивність і фазовий стан опадів, вологість повітря, метеорологічна дальність видимості, температура поверхні ґрунту й обов’язково атмосферні явища».
Саме ці показники щодня фіксують техніки-метеорологи. Всі метеостанції світу працюють за єдиною програмою спостережень у фіксовані строки за міжнародним скоординованим часом (UTC) відповідно до вимог Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).
«Спостереження проводяться спостерігачем на метеорологічному майданчику, де знаходяться такі прилади, як психрометрична будка з термометрами, гігрометром і самописцями для визначення температури та вологості повітря, опадомір для вимірювання кількості опадів, анемометр – для визначення характеристик вітру, глибинно-витяжні термометри для вимірювання температури ґрунту, ожеледо-паморозевий станок для спостереження за ожеледдю чи памороззю в осінньо-зимовий період, снігомірна рейка для визначення висоти снігового покриву», – пояснює пані Ольга.
У приміщенні самої метеостанції розташовані також прилади для вимірювання тиску й баричної тенденції, приймальні частини автоматизованих систем. «Спостереження проводяться безперервно, – каже вона. – Всі результати заносяться у спеціальні метеорологічні книжки й одразу передаються в міжнародну базу даних».
Найменше станцій – найбільша відповідальність
«На жаль, наша область має найменшу кількість станцій в Україні, і це певним чином впливає на прогнозування небезпечних і стихійних явищ, – зізнається начальниця. – Для порівняння: в сусідній Волинській області шість метеостанцій, на Житомирщині та Хмельниччині – по п’ять, у Тернопільській – чотири».
Більшість метеорологів мають фахову освіту й постійно підвищують кваліфікацію. «Загалом, робота дуже цікава, але вимагає великого обсягу знань і вмінь. У нас працює 17 техніків-метеорологів, семеро з них мають допуск до обслуговування авіації. А головною книгою будь-якого метеоролога є «Настанова гідрометеорологічним станціям і постам», – говорить вона.
Прогноз – це поєднання досвіду й технологій
«Без якісних спостережень не буває якісного прогнозування, – пояснює керівниця. – Прогнозуванням займається наш відділ метеорологічних прогнозів АМСЦ «Рівне». Вся робота синоптика проходить із минулого в майбутнє. Перед тим, як скласти прогноз, потрібно зрозуміти, що було вчора і що відбувається сьогодні».
Синоптики аналізують карти спостережень, супутникові дані, аерологічні діаграми, математичні моделі. «Для успішного прогнозу потрібно знати й розуміти закономірності атмосфери та місцевий ландшафт. Найкращий прогноз можливий лише за участю і машини, і фахівця», – каже пані Ніколайчук.
Щодня до 11-ї години черговий синоптик складає прогноз для області та міста Рівне на кілька днів наперед. У разі небезпеки – випускається штормове попередження з рівнем небезпеки: жовтим, помаранчевим або червоним.
«Сьогодні в нашому центрі працює сім синоптиків – усі з вищою освітою і великим досвідом. Їхні прогнози можна почути в ефірі «Радіо Трек» і знайти на наших офіційних сторінках у соцмережах», – каже вона.
Клімат змінюється на очах
«Кліматичні зміни – це вже не теорія, а факт, який ми спостерігаємо щодня, – продовжує Ольга Ніколайчук. – Температура зростає протягом року, особливо взимку і влітку. Якщо раніше зима була сезоном морозів і хуртовин, то тепер нагадує пізню осінь або ранню весну. У 2022–2024 роках кліматична зима зі стійким переходом через нуль градусів так і не настала. Минулорічна зима прийшла лише 3 лютого».
«Ми фіксуємо менше морозних днів і більше спекотних. Вересень майже став ще одним літнім місяцем, осінь тепер приходить із запізненням на два-три тижні. Частіше трапляються різкі перепади температур і стихійні явища – від заморозків до смерчів і крупного граду. Такі травневі заморозки, як цього року, не пам’ятає навіть старше покоління синоптиків», – розповідає керівниця.
Попри всі виклики, головним завданням залишається прогнозування і попередження небезпечних явищ. «Моніторинг відбувається цілодобово, – додає вона. – Ми завжди напоготові».
Від погоди залежить урожай
«Від зміни клімату страждає не лише людина, а й рослинний світ, – говорить Ольга Ніколайчук. – Спостереженнями та аналізом впливу метеорологічних умов на ріст і розвиток сільськогосподарських культур займаються наші фахівці-агрометеорологи. Дослідні ділянки розташовані по всій області».
Вона детально пояснює: «Ми спостерігаємо за озимими зерновими – пшеницею, житом, ріпаком, яровими культурами – ячменем, пшеницею, вівсом, а також за кукурудзою, гречкою, горохом, соєю, льоном, картоплею, цукровим буряком, багаторічними травами та плодовими деревами. Фіксуємо фази розвитку, стан посівів, густоту, пошкодження шкідниками й хворобами, визначаємо запаси продуктивної вологи. Також спостерігаємо за станом зимуючих культур».
«Фахівці нашого сектору складають прогнози агрометеорологічних умов, вегетації культур і їхньої врожайності. Ми готуємо декадні агрометбюлетені, оперативну інформацію, місячні огляди, підсумки сільськогосподарського року та щорічники. Нині в нашому центрі цю роботу виконують п’ять агрометеорологів», – додає начальниця.
Повітря, вода, радіація
Окремий підрозділ установи – Комплексна лабораторія спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища. Вона працює з 1977 року і має два сектори: спостережень за забрудненням атмосферного повітря та за забрудненням поверхневих вод.
«Наші фахівці відбирають і аналізують проби повітря у трьох стаціонарних пунктах Рівного, – розповідає Ольга Ніколайчук. – Ми визначаємо концентрацію пилу, діоксиду сірки, окису вуглецю, оксиду азоту, сірководню, фенолу, фтористого й хлористого водню, аміаку, формальдегіду».
«Інший сектор виконує діагностичний моніторинг поверхневих вод басейну Прип’яті, а також річок Дністра й Дунаю. Ми визначаємо концентрації забруднювальних домішок у воді. Щотижневу інформацію про рівень концентрації речовин по місту Рівне можна знайти на наших офіційних сторінках у Telegram і соцмережах Facebook та Instagram», – додає керівниця.
Радіаційний контроль
«На цьому перелік видів спостережень, які здійснює наш центр, не закінчується, – продовжує Ольга Ніколайчук. – Регіональна лабораторія спостережень за станом радіаційного забруднення навколишнього природного середовища є невід’ємною частиною нашої структури з 1989 року».
«Наші техніки-радіометристи проводять аналіз проб атмосферних випадінь на сумарну бета-активність із 19 пунктів спостереження в дев’яти західних областях України – в зонах впливу Рівненської та Хмельницької АЕС. Лабораторія збирає, аналізує та узагальнює дані про радіоактивне забруднення довкілля на території Рівненщини, формує банки даних щодо забруднення радіонуклідами ґрунтів, води й повітря», – зазначає вона.
Люди, які все тримають
«Не можна не згадати наших незамінних спеціалістів технічного обслуговування та автоматизованого прийому й передачі інформації, – каже начальниця. – Завдяки їхній відданій роботі всі прилади та програмне забезпечення працюють, як годинник, а інформація вчасно надходить до адресатів».
«А один із наших колег у минулому навіть підкорив Антарктиду – став учасником української експедиції», – з гордістю додає вона.
Інформація, що рятує
Титанічну роботу зі споживачами гідрометеорологічної інформації здійснюють спеціалісти сектору гідрометзабезпечення.
«Крім договірної роботи та щоденного оформлення гідрометбюлетеня з прогнозами погоди й попередженнями, фахівці цього сектору готують режимно-довідкову інформацію, а в період весняної повені чи дощових паводків проводять консультації про фактичний та очікуваний гідрологічний режим річок нашої області, – розповідає пані Ольга. – У теплий період року вони проводять розрахунки та оцінку пожежонебезпеки на території Рівненщини».
Без бухгалтерів і ветеранів теж ніяк
«І це далеко не весь перелік працівників гідрометслужби області, – додає начальниця. — Ми ні в якому разі не можемо обійтися без наших бухгалтерів і спеціалістів кадрового забезпечення. А ще завжди з нами залишаються наші старші колеги, що давно перебувають на заслуженому відпочинку».
«Всі ми разом і є Рівненський обласний центр з гідрометеорології. Змінювалися часи, керівництво, режими, змінювалася і наша організація, а наш професійний девіз незмінно звучить: «Спостерігаємо, прогнозуємо, попереджаємо!»», – наголошує вона.
Маленький будиночок на вулиці Гоголя в центрі Рівного, де працює гідрометцентр, – ніби серце області, яке б’ється в одному ритмі з небом. І поки більшість рівнян лише запитують: «Якою завтра буде погода?», тут уже знають відповідь – бо спостерігають, прогнозують і попереджають.