Рівненщина під час війни зберегла роботу лікарень, шкіл і соціальних закладів, підтримує армію та дала прихисток близько 45 тисячам переселенців. Голова обласної ради Андрій Карауш пояснює, як розподіляють бюджет у 2,3 млрд гривень, на що йдуть кошти у воєнний час і які виклики для області залишаються найгострішими.
Ключові тези
• Бюджет області під час війни — 2,3 млрд грн
• Область утримує понад 80 лікарень, шкіл і соцзакладів
• На підтримку армії спрямовують понад 10% бюджету
• На Рівненщині знайшли прихисток близько 45 тисяч переселенців
Як область працює під час війни
– Андрію Петровичу, окресліть зону відповідальності обласної ради під час війни – за що ви відповідаєте персонально, а за що – голова обласної військової адміністрації.
– Під час воєнного стану в наших повноваженнях фактично нічого не змінилося. Окрім однієї функції – затвердження бюджету перейшло до військової адміністрації. Всі інші функції місцевого самоврядування ми продовжуємо виконувати.
Головна з них – це управління комунальними підприємствами і майном обласної ради. В нас налічується понад 80 активно діючих установ. Це надкластерні лікарні, заклади освіти і соціального захисту, спеціальні школи, геріатричні і психоневрологічні інтернати, спортивні школи олімпійського резерву, драмтеатр, філармонія, театр ляльок, музеї, обласні бібліотеки.
Виконуємо представницькі функції, які завжди були в органу місцевого самоврядування. Регулярно проводимо сесії, де розглядаємо широке коло питань, як-от зміни до статутів, погодження програм розвитку, орендні відносини по спільному майну, погодження і контроль фінансових планів підприємств, виконання ними бюджетів, господарські питання, лісокористування, земельні питання, які відносяться до спільної власності територіальних громад області.
Обласна рада є і політичним органом. Тому на сесіях часто розглядаємо і приймаємо політичні питання – різні звернення, які хвилюють жителів області, виборців, депутатів обласної ради.
На Рівненщині під час воєнного стану структура влади збереглась максимально така, як і в мирний час. Ми тісно співпрацюємо з обласною військовою адміністрацією щодо витрачання коштів платників податків Рівненщини, активно залучені до процесу бюджетоутворення і бюджетовитрачання.
– Обласна рада формує бюджет, а затверджує його обласна військова адміністрація, так?
– І в мирний час бюджет формував Департамент фінансів обласної державної адміністрації. Він збирає запити від комунальних закладів, включає всі субвенції, які йдуть з державного та інших бюджетів і таким чином формує збалансований фінансовий документ.
Під час воєнного стану для пришвидшення певних процесів, пов’язаних з витратами на оборону, які мають закритий режим, ці повноваження передані в обласну військову адміністрацію.
Бюджет 2,3 млрд грн: головні пріоритети
Спроможності обласного бюджету невеликі, він складає 2,3 млрд грн.
– Домінуюча частина коштів спрямовується на оборону?
– Не зовсім так. У першу чергу обласний бюджет призначений для функціонування багатьох сфер діяльності – освіти, медицини, культури, соціального захисту населення. Це чотири блоки найбільших витрат.
Фінансування освіти включає: доплату вчителям, стипендії учням профтехосвіти, харчування школярів, енергоносії, капітальні видатки. Повністю утримується з обласного бюджету соціальний захист.
Ми платимо за енергоносії медичним установам, бо Національна служба здоров’я кошти їм не відшкодовує.
Здійснюємо співфінансування по державних субвенціях. Тобто дофінансовуємо з нашого бюджету видатки на шкільні автобуси, харчоблоки, укриття. Торік, приміром, закупили для навчальних закладів 38 автобусів.
Підтримка армії: гроші і допомога напряму
Мають високу питому вагу видатки на оборону. Ставиться вимога, щоб на цей сектор спрямовувалося не менше 10% бюджетів обласного, міського і територіальних громад, Ми цей показник навіть перевершуємо.
Спектр витрат на оборону різний – пряма фінансова допомога військовим частинам, участь в загальнонаціональних та загальнообласних програмах безпеки, які стосуються захисту кордону, об’єктів критичної інфраструктури, логістики.
Основну увагу приділяємо Оперативному командуванню «Захід», яке безпосередньо опікується безпекою нашої області і в частинах якого служить переважна більшість рівнян.
– Голова обласної ради їздить у прифронтові райони до наших Захисників. І не з пустими руками. Що везете?
– Чесно кажучи, ми не все афішуємо. Ще на початку повномасштабної війни я зі своїми заступниками прийняли рішення, що будемо допомагати армії автомобілями. Їх купуємо нашим рівненським хлопцям за власні кошти. За їх запитами ми вже доправили на фронт три десятки машин.
Як працює депутатський корпус під час війни
– Як ви оцінюєте роботу депутатського корпусу?
– Обласна рада складається з 64 депутатів. Мене радує те, що за час війни ніхто з них не виїхав за кордон, не покинув свій округ, місце проживання. Серед них є більш активні і не дуже, є конструктивні і неконструктивні. Але загалом Рівненська обласна рада за весь час воєнного стану, за 1426 днів (розмова відбувалася 19 січня, – прим. автора) працює в робочому режимі. Ми збираємося на сесії, проводимо засідання відкрито, з трансляцією.
У раді зберігається конструктивна більшість, максимально підтримуються всі рішення. Звичайно, є деякі питання, особливо кадрові або ті, які стосуються мисливських угідь, де можуть бути дискусії. Але загалом рада дуже добре справляється.
– У минулому році були закладені кошти на фінансування капітального і поточного ремонту доріг? Адже їх стан впливає і на логістику, і на безпеку.
– Складна тема. Програма по їх ремонту фінансувалася за певним бюджетним механізмом. Як експеримент використовувалися кошти від надходжень з митниці. Невеликі суми виділялись на поточне утримання доріг без капітальних ремонтів.
Але зрозуміло, що під час воєнного стану ці ресурси були зосереджені на інших проблемних питаннях. Лише Рівненська об’їзна дорога йде окремим рядком в бюджеті Служби відновлення. Вона перебуває на завершальній стадії реконструкції і добудови. Сюди спрямовуються донорські кошти.
Дороги ніколи не були функцією обласного бюджету. Правда, перед повномасштабним вторгненням росії в Україну вони були класифіковані і розподілені на бюджети. Але ця система не запрацювала.
Які програми фінансують під час війни
– Які програми в цьому році можуть бути скорочені або заморожені через війну і дефіцит ресурсів?
– В області функціонує понад 70 активних програм. Зокрема, з обласного бюджету фінансуються програми на підтримку військовослужбовців, сімей загиблих, родин зниклих безвісти. На це передбачено в обласному бюджеті понад 480 млн грн.
Фінансується також закупівля дороговартісних медикаментів для пацієнтів з рідкісними захворюваннями. Програми більш мирного часу або не фінансуються, або мають обмежений ресурс. Головне – не їх кількість, а те, що в області зберігається функціонування всіх секторів, підтримка її мешканців. І область живе, не просідає.
Окремим рядком йде «Рівнеоблводоканал». Тарифи на його послуги не переглядалися з 2022 року. Це підприємство функціонує лише за фінансової підтримки обласного і міського бюджетів. Долучилися до співфінасування декілька громад, на території яких водоканал також здійснює свою діяльність. Це, до прикладу, Біла Криниця, Горбаків, Велика Омеляна, Гоща.
Але тут є диспропорції. Бо, наприклад, Здолбунів, Костопіль, Сарни, як і багато інших міст області, мають в два рази вищий тариф, ніж Рівне.
Міжнародна підтримка і проєкти для області
– Хто займається залученням міжнародних коштів?
– Це відбувається на рівні держави. Кошти з міжнародних фондів підтримки й відновлення йдуть в державний бюджет, а потім уже направляються субвенціями на область.
Через розбомблену, зруйновану ворогом економіку ми не можемо самостійно утримувати різні сфери нашої життєдіяльності. Тому велика подяка платникам податків Європи, Америки, які нам допомагають.
Закордонну підтримку отримують заклади профтехосвіти. Завдяки цьому заклади в Рівному, Острозі, Радивилові, Сарнах перетворилися в нові навчальні центри з надсучасним обладнанням. Тут і діти, і військові, і внутрішньо переміщені особи можуть опанувати нові професії або підвищувати кваліфікацію.
Є програми, як от Interreg NEXT «Польща – Україна 2021-2027», де ми беремо участь напряму. Вона включає прикордонне співробітництво. В минулому році діяло дев’ять проєктів саме по цій програмі, по яких підтверджено фінансування. Вже зараз по багатьох із них пройдено тендерні процедури на суму понад 9 млн. євро, і почнеться їх реалізація. Це проєкти по створенню системи моніторингу для досліджень біорізноманіття і захисту пернатих у Нобельському національному природному парку, підтримці пожежних команд в територіальних громадах, модернізації очисних споруд у Квасилові, встановлення системи знезараження води та дренажної каналізації у Рівному тощо.
Знайшли прихисток приблизно 45 тисяч осіб
– Рівненщина приймає багато внутрішньо переміщених осіб, і продовжує далі це робити. Скільки місць доступно для проживання в області?
– Рівне з перших днів повномасштабної війни почало приймати ВПО різних категорій. В тому числі підопічних психоневрологічних і геріатричних пансіонатів. Це був для нас найбільший виклик, оскільки люди, які в них перебувають, не можуть самі себе забезпечувати. Це сильно завантажило наші заклади соціальної сфери. Якщо в них до війни перебувало близько 650 осіб, то додалося ще 700 таких підопічних.
Ми приймали людей, які приїжджали групами і самостійно евакуйовувалися. Загалом через нашу область пройшло близько 90 000 жінок, дітей, чоловіків старшого віку. Зараз у нас знайшли прихисток приблизно 45 тисяч осіб.
Тепер чекаємо нову хвилю переселенців з Києва, де через ворожі удари по енергетиці склалася дуже складна ситуація з опаленням, світлом, водопостачанням в багатьох житлових будинках.
Щодо надання житла внутрішньо переміщеним особам. Приміром, у Львові для них будуються цілі мікрорайони.
Я підтримую рівненський варіант, коли людині дають можливість отримати житло під пільгове кредитування. І вона соціалізується, живе серед всіх жителів.
Читайте також: Медики дали 10 порад для міцного сну: як відновити організм в умовах стресу
Журналіст із багаторічним досвідом, працює з меморіальними матеріалами про Захисників України, локальними історіями та суспільними темами. У своїх текстах поєднує документальність і уважну роботу з особистими історіями та біографіями.
Працював відповідальним секретарем журналу «Київська старовина» та головним редактором газет «Ірпінський вісник» і «Ірпінь єдиний». Автор кількох книжкових видань. Має досвід соціологічної роботи в КМІС та участі в реалізації медійних проєктів.