Пандемія не лише наробила у світі неабиякого переполоху, а й змусила багатьох переосмислити сталі цінності та задуматися над звичним способом життя. Адже, як виявилося, смертоносний коронавірус вражає насамперед людей з ослабленою опірною властивістю організму.
Як захиститися від безжалісної напасті? Побутує думка, що найкращим захистом від будь-якої хвороби є імунітет, зміцненню якого сприяє спорт. Мовляв, у здоровому тілі – здоровий дух. Натомість відомий рівненський майстер східних бойових мистецтв, засновник власної школи традиційного Фудокан карате-до Віктор Сидорович переконаний, що все якраз навпаки: здоровий дух – здорове тіло. І має на це свої незаперечні аргументи.
– Вікторе Івановичу, чи справді спорт, в тому числі заняття карате-до, здатний загартувати і вберегти від усіляких недуг?
– Давайте спершу розставимо акценти над поняттям карате. Це східне бойове мистецтво має два напрями. Перший – спорт. Воно і називається спортивним карате. Другий – це спосіб життя. Тому має назву карате-до («до» – це шлях). Тобто йдеться про життєву дорогу, на якій ти розвиваєш свої задатки, уміння, навики. Врешті-решт, своє «Я». Це той путь, який ми називаємо «Пізнай себе». Іншими словами – шлях самовдосконалення. Тож карате-до за своїми якостями набагато багатогранніше і глибше в усіх відношеннях, ніж те карате, яке зорієнтоване на спорт. Тому я спортивним карате не займаюся. Натомість сповідую карате-шлях. Це для мене важливіше. Усі чомусь думають, що спорт гарантує імунітет і здоров’я. Втім, нерідко буває навпаки: спортсмени через великі перенавантаження не зміцнюють, а втрачають свій імунітет. У традиційному карате-до важливі не лише фізичні навантаження, хоча й вони, безперечно, потрібні. Усе повинно бути в міру. Головне – свідомість людини, стійкість її психіки. Якщо сила психіки і свідомість врівноважені, то людину жодна болячка чи вірус ніколи не візьме.
Тому що справжній імунітет – це не кількість антитіл у крові, а насамперед контрольована свідомістю психіка.
Саме її ми й розвиваємо на своїх заняттях. Звичайно, не нехтуючи й фізичним розвитком тіла, його сили і загартування.
Нині це – найважливіше. Адже при масовій захворюваності люди (як дорослі, так і діти), які мають врівноважену психіку і фізично розвинуте тіло, для хвороб практично недоступні. Тому порадив би батькам: якщо ви хочете, щоб ваші діти мали дієвий імунітет від усяких хвороб, подбайте, щоб вони розвивалися у вас фізично і психічно. Тобто вдосконалювали і тіло, і дух.
– Дехто з дітей, переступивши поріг додзьо, сподіваються, що вже за місяць-другий стануть маститими каратистами. Скільки насправді треба займатися традиційним карате-до, щоб оволодіти цим бойовим мистецтвом?
– Все і відразу – це згубна споживацька позиція сучасної молоді, яка не вилазить із гаджетів. Там величезний обсяг інформації, яку поверхово переглядають, не почерпнувши для себе нічого корисного. Така практика є великим мінусом для розвитку людини. Якщо ти справді хочеш розвиватися, то повинен налаштувати себе на те, що самовдосконалення – це тривалий процес. Тому наше бойове мистецтво й називається карате-до, бо «до» – це не мить, а шлях довжиною в роки. Тож якщо батьки турбуються про своє здоров’я і здоров’я своїх дітей, нехай ці роки підуть на розвиток і вдосконалення себе як особистості. А взагалі цим треба займатися постійно, якщо ти хочеш жити довго і добре.
– Виходить, що ви вчите своїх вихованців не тільки вміти постояти за себе?
– Фактично доводиться робити те, що мала б давати школа. Тобто займаюся вихованням дітей – не тільки фізичною і духовною підготовкою, а й розширенням їхнього світогляду. Я систематично влаштовую своїм вихованцям тести, питаю, що вивчають у школі, що знають із програми того чи іншого предмета, починаючи з англійської мови і закінчуючи географією і математикою. На жаль, переконуюся, що діти фактично нічого не знають. Мені доводиться виконувати роботу вчителів, пояснювати дітям теми уроків, вчити засвоювати інформацію через уміння образно мислити.
Розгром рівненського “Кардинала” у столиці
Рівнянки вдало стартували у Чемпіонаті України
Своє завдання я бачу в тому, щоб навчити дітей думати. Цього їх у школі чомусь не вчать. А при запровадженні дистанційного навчання діти взагалі втратять цю здатність. Мислити здатний навчити тільки той учитель, який чітко знає, як він може привити своїм вихованцям ці навики.
Що значить мислити? Це уміння створювати образи і оперувати ними. Нині молодь, як правило, не вміє самостійно створювати образи, бо їх пропонує Фейсбук та інші інтернетні соцмережі. Тобто діти і підлітки «споживають» все в готовому вигляді, не задіюючи власної уяви. Це дуже важливе в традиційному карате-до. Адже образи – ніщо інше, як енергія. Якщо ти вмієш створювати образи і оперувати ними, значить здатний керувати енергією і силою. Цьому я й вчу своїх вихованців. Це тривалий процес. За рік дитина його не опанує. Займається з року в рік, і ти бачиш, як вона міняється: зі слабкої людинки перетворюється на особистість, яку навіть не назвеш дитиною.
– Вікторе Івановичу, свого часу слава про вашу школу традиційного карате-до, вихованці якого не раз ставали переможцями і призерами найпрестижніших міжнародних турнірів, гриміла на весь світ. Чому ви згодом відмовилися від участі в змаганнях?
– Бо докорінно змінився мій світогляд. Як би вам пояснити простіше? Скажімо, якщо використовувати в бою те карате-до, якого я навчаю, – це дуже небезпечно для життя. Адже у традиційному карате-до одним ударом можна убити людину. Тому насамперед вчу своїх вихованців не завдавати нікому шкоди. Заняттями карате-до вони мають приносити собі лише користь. Це різні речі. Звичайно, вони володіють достатніми навиками і арсеналом технічних прийомів, щоб захистити себе чи своїх близьких. Але я їх не орієнтую на те, щоб вони утверджували свою самовпевненість. Тим більше – свою перевагу над іншими у бійках. Я їх учу, що найкращий бій – той, який не відбувся. А найкраща перемога – це перемога над собою. Відтак, я їх вчу перемагати свою лінь, щоб розвивати себе. Але ні за яких обставин не проявляти агресію.
Спілкувався Василь ГЕРУС
Постійно бути в курсі новин вам допоможе наш Telegram