fbpx

Рівненська вулиця-базар живе за своїми неписаними законами

Діліться інформацією з друзями:

Зараз уже навіть важко пригадати, коли стихійні торговці облюбували собі місце на невеличкій вуличці, що веде від центрального ринку до підземного переходу на Соборній. Здається, вони тут сиділи завжди, переживши не одну «грозову хмару», що насувалася на їхні голови.

Влаштовували акції протесту, тиснули на жалість, мовляв, заробляють собі до пенсії копійчину, щоб не померти з голоду. До вивіреного засобу вдалися й цього разу, коли через пандемію коронавірусу строго заборонено будь-які вуличні базари.

Отож, кілька десятків жінок прийшли у понеділок зранку під стіни Рівненського міськвиконкому. Вони вимагали від влади дозволу на відновлення торгівлі на вулиці Базарній.

Нарікали на те, що на ринках уже торгують, а їм не дозволяють. Мовляв, вони теж мають право працювати та зароб­ляти на життя, бо більшість із них «до пенсії копійку заробляють». Принесли звернення до міської влади. До мітингуючих вийшов міський голова Володимир Хомко.

Згодом у коментарі журналісту газети «7 днів» він так розповів про спілкування з протестувальниками:

– Ранок понеділка почався з того, що до виконкому прийшли люди, які займаються несанкціонованою торгівлею на вулицях довкола центрального ринку. Сьогодні в основному були з вулиці Базарної. Але хочу наголосити для всіх: незалежно від того, чи будуть ще мітинги, чи ні, до кінця карантину несанкціонованої торгівлі не буде. Лише на ринках і лише із дотриманням правил. Від сьогодні карантин в Україні посилюється. Не через чиюсь забаганку, а тому що ситуація критична і погіршується щодня. Якщо не вжити якихось адекватних дій, то будемо мати Італію. Дуже цього не хотілося б,

– зазначив мер.

Однак аргументи міського голови протестуючих не задовольнили, і вони вирішили направити своє звернення в електронному вигляді до міськвиконкому та обласної адміністрації. Щоправда, представники ініціативної групи, які, власне, й зібрали торговців під стінами виконкому, із журналістом спілкуватися не захотіли.

Водночас самі мітингувальники розповіли, що торгівля на вулиці Базарній почалася ще «при Чайці» (Віктор Чайка був міським головою у 1998-2008 роках, – прим., ред.). Мовляв, він на словах дозволив людям там торгувати безоплатно.



Дозвільних документів немає. За торгові місця люди не платять, та й інших обов’язкових платежів (податків) теж. Власне, й торгових місць там ніколи не було. На Базарній до карантину продавали взуття, м’які іграшки, штучні квіти, дрібні галантерейні вироби. Свій крам люди виставляли на саморобних дерев’яних стелажах, розкладних столиках. Торгівля йшла досить жваво, адже тут завжди був пожвавлений пішохідний рух між ринками (центральним, речовим та так званим ринком Дикого).

Наталія НИРКОВА

Олена Нездюр, власниця і директорка ПП «Торговий центр-Д» (ринок Дикого):

– Уже були нам запити про наявність вільних місць на нашому ринку від міського управління торгівлі. Ми надавали інформацію, що можемо і готові прийняти продавців промислових товарів. Вільних місць – достатньо. Питання в іншому – ці люди на ринок ніколи не підуть. Вони звикли торгувати так, щоб об них спотикались. Щоб покупець на них просто натикався. Вони звикли торгувати на дорозі. І це є проблема вулиць Базарної, Шевченка та інших, що біля центрального ринку. Не знаю, як міська влада буде її вирішувати. Закривати очі на це не варто.

Ми давно знаємо, що люди, котрі торгують на вулиці, не підуть на ринок, хоч які їм умови не запропонуй, навіть найкращі.

Всі в один голос кажуть, що вони – соціально незахищені, але це вже тягнеться десятиліттями. Самостійно себе соціально захисти вони не хочуть. Їх усе влаштовує. Адже ринок – це відповідальність, певні правила, вірогідність втратити місце за порушення цих норм. А на дорозі – це несанкціонована торгівля. Там ніхто не перевіряє, штрафів за порушення санітарних норм не виписує. Тому їх усе влаштовує.

Постійно бути в курсі новин вам допоможе telegram-канал газети «7 днів»