Для втілення сміттєвої реформи в Рівному потрібна насамперед комплексна програма, яка детально опише всі необхідні кроки і рішення, що дозволять стати громадою без сміття. Щоб визначити, з чого починати, до Рівного запросили експертів із організації «GREEN AGE». Вони провели ретельне дослідження «сміттєвої» сфери міста та сформували так звану «дорожню карту» реформи поводження з відходами. Свої рекомендації озвучили під час депутатського дня.
На зустрічі з експертами організації «GREEN AGE» Віктором ТАРАНОМ та Артемом МИРГОРОДСЬКИМ були присутні не лише депутати Рівнеради, а й громадські активісти, працівники виконавчих органів міської влади.
Найперше про що йшлося – необхідність розробки нової міської програми поводження з відходами. Вона має бути узгоджена з відповідними регіональними та державними документами.
– Основний наголос має бути зроблений на зменшенні споживання, максимальному перехопленні та сортуванні сировини на сміттєвих майданчиках, компостуванні органіки і зменшенні захоронення, – наголосив Артем Миргородський. – За таким сценарієм живуть європейські міста. У багатьох із них рівень сортування становить 85% і більше. В Україні та Рівному, зокрема, ця цифра не перевищує 5-6%. Амбітна мета: до 2030 року змінити ці показники. Довести рівень утилізації з 95 до 30%.
Рівне генерує 95-105 тисяч тон відходів на рік. Майже всі вони потрапляють на сміттєзвалище. За оцінками фахівців, втрачені ресурси щороку на полігоні обчислюються в межах 50 мільйонів гривень. Це ті гроші, які місто недоотримало в результаті захоронення цінних компонентів на звалищі. 30 мільйонів на сировині: папір, скло, метал. І 20 – на органічних добривах, які можна було б отримати, переробивши харчові відходи.
В Україні реформа сміттєвої сфери стартувала в 2017 році. У Рівному ситуація така ж як і по всій державі: зміни відбуваються повільно. Верховна Рада так і не змогла ухвалити базовий закон. Однак на другому етапі (до 2023 року) мають бути створені регіональні та місцеві програми поводження з відходами.
– Головна ідея – перейти від захоронення до створення максимальних умов для сортування та повторної переробки, – наголосив Віктор Таран. – Якщо Рівне не створить такої власної програми до 2023 року, то хтось інший визначить, як у місті будуть вирішувати це питання. Вам доведеться керуватися програмою, яку розроблять в ОДА, – підкреслив експерт. – У цьому питанні дуже важливо заручитися підтримкою громадян, проводити інформування, просвітницькі акції. У Рівному чи не найкраще організована робота з молоддю (в трійці кращих в Україні), у школах і садочках. У вас є чудовий екоцентр при ПДМі. Це все варто розвивати.
Між тим, досліджуючи цю тему в Рівному, експерти також поспілкувалися з головами міських ОСББ.
– На їхню думку, третина рівнян уже готові сортувати, – наголосив Артем Миргородський. – Вони вважають що оператор (КАТП-1728, – прим. ред.) має закупити спеціальні контейнери. Голови підтвердили готовність максимально долучитися до інформаційної кампанії. Тобто базовий складник уже є. Ключове питання для влади зараз – визначитися, за яким принципом рухатися далі. Чи займатися цим питанням самотужки, вкладаючи кошти у необхідні оновлення, чи залучати бізнес, який готовий брати участь у сортуванні.
Щодо фінансових вкладень, то експерти наголосили на необхідності створення спеціальних майданчиків, де містяни зможуть в окремі контейнери викидати матеріали, придатні для повторного використання: папір, скло, пластик тощо. А також окремі ящики для органіки. Потрібно по 350 контейнерів для харчових та сухих змішаних відходів і приблизно 500 контейнерів для пет-пляшки і пластику. Орієнтовна вартість такого оновлення – три мільйони гривень. Потрібна також лінія для сортування.
На думку експертів, у нашому місті є бізнес, готовий до співучасті у такій модернізації.
– Місто вже сортує пет- і пластик – 15-20 тонн на місяць, скло і скляну пляшку – 150-400 тонн на місяць. Цей бізнес досить ефективний і його ресурс можна використати при запровадженні реформи або ж місто може взяти це на себе, тобто самостійно фінансувати зміни і згодом отримувати доходи, – сказав Артем Миргородський.
Експерти наголосили на тому, що реформа буде втілюватися не один рік. Але це саме те, що необхідно зробити. Крім розробки програми, фахівці назвали також і перші практичні кроки, які може реалізувати місто. Зокрема, важливо зосередитися на сортуванні. Потрібно проводити широку інформаційну кампанію, а також створити так звані «зелені острови» – кілька майданчиків у різних частинах міста, де будуть спеціальні контейнери для збору вторсировини. Так містяни, які вже готові сортувати, зможуть це робити і побачать готовність влади до змін. Крім того, варто підсилити роботу громадської станції сортування відходів, яка вже кілька років діє в Рівному. Важливо також створити станції для компостування органіки, яка нині займає до 40% усього непотребу, що викидають рівняни.
– На прикладі Львова можна побачити, що це працює, – каже Артем Миргородський. – Звісно, на початку станцію дотує місто. Але вже згодом вона зможе заробляти, продаючи органічне добриво, вироблене з харчових відходів.
Експерти зауважили також, що все одно доведеться вирішувати й питання з тарифом, адже нині він один із найнижчих в Україні. Цих коштів оператору сміттєвого ринку (КАТП-1728) не вистачить, щоб запровадити необхідні зміни.
Наталія НИРКОВА
Компетентно
Володимир ЛИПКО, начальник управління економіка міста:
– Рекомендації, які надали нам експерти, абсолютно адекватні для України і для Рівного. Візьмемо їх за основу при створенні міської програми поводження з відходами. Вона необхідна, щоб подальші дії були зваженими та ефективними. Адже раніше кроки в цьому напрямі були неузгодженими: завод збудували, ще щось робили, але результат був мінімальний. Не було єдиного чіткого механізму. Він потрібен. Наші фахівці з відділу екології розроблять програму, яка буде реалізуватися у місті Рівне. Мудрі німці кажуть, що варто 70% часу витратити на планування, щоб за 30% часу все зробити. Вважаю, що це правильний підхід.