Представник ГУР МО проти заборони МП. Проти ухвалення законопроєкту виступали представник ГУР МО Євгеній Шевченко та піп з РПЦ Дмитрук.
У вівторок, 20 серпня, Верховна рада прийняла в цілому законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій. Згідно з ним російська церква в Україні має припинити свою діяльність. За документ проголосували 265 народних депутатів.
Детальніше про це повідомляють журналісти Суспільного.
Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування, написав Железняк та оприлюднив таблицю голосування.
Не підтримали закон 4 нардепів від фракції “Слуга народу”, 17 — від фракції “Платформа за життя та мир”, 7 депутатів “Відновлення України” та 1 позафракційник.Четверо парламентарів утрималися, з яких — 3 “Слуг народу” та 1 від фракції “Відновлення України”. Представник ГУР МО проти заборони МП. Серед тих, хто виступав проти ухвалення цього законопроєкту представник ГУР МО Євгеній Шевченко та піп з РПЦ Дмитрук.
Що передбачає закон
Закон про регулювання діяльності релігійних організацій має унеможливити діяльність церков, які керуються державою, яка здійснює агресію проти України, тобто — Росією.
Релігійні організації, які підозрюються в співпраці з Російською православною церквою, будуть перевірятися відповідною експертною комісією. Її має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення — ДЕСС видасть припис церкві на виправлення ситуації.
Релігійним організаціям після рішення комісії дадуть 9 місяців, щоб порвати зв’язки з Росією. Якщо зв’язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.
Що кажуть в УПЦ?
Митрополит Української православної церкви (УПЦ) Климент у коментарі Суспільному назвав закон дискусійним. Та зазначив, що УПЦ не підкоряється жодним центрам в Україні та за кордоном, а лише Київській Митрополії.
“УПЦ завжди діяла в межах правового поля. Якщо це правове поле дає їй можливість оскаржувати речі, які порушують права і свободи громадян України, можливість вільно сповідувати релігію, порушують свободу совісті, то звісно тоді потрібно все робити для того, щоб в юридичний законний спосіб відстояти фундаментальне, конституційне право на свободу совісті і релігійне переконання”, — відповів Климент на запитання, чи планують оскаржувати закон.
- 2024-й для Квасилова був складним, але й продуктивним
Кінець року – це час традиційного підбиття підсумків, аналіз того, що планувалося зробити, що вдалося і що не вдалося. Про те, яким був 2024-й, що минає, для Квасилова, – з перших вуст старости селища Віти Кисільової.
Читайте також: Заборона хресної ходи та посилення охорони об’єктів — рішення Ради оборони області