Чим насправді є простір, який рівняни звикли називати «єврейкою»? Звичайна вулиця з багатоповерхівками, автостоянками і залишками старого паркану приховує кілька пластів забутої історії. Тут не побачиш надгробків чи хрестів, але саме ця земля пам’ятає все – і православне кладовище, і юдейську дільницю, й інфекційні поховання, що зникли без сліду.
На перетині памʼяті та забуття, приватного досвіду і суспільної тиші постає дослідження історика Петра Долганова. Він не лише повертає в публічний простір факти про зруйновані некрополі на вулиці Литовській, а й порушує важливі питання – як жити з тими частинами міста, які стерли з мап, але не з душ?
У Рівному відбулася презентація історичного дослідження «Простір трьох кладовищ на вулиці Литовській: ревіталізація пам’яті про етнічне пограниччя Рівного».
Автор дослідження – Петро Долганов, кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру сучасної історії імені Миколи Гаєвого (Український католицький університет), член редколегії вебсайту міжнародного часопису «Україна Модерна».
Йдеться про територію, яку рівняни неофіційно називають «єврейка» – простір, де колись розміщувалися православне кладовище Успенської церкви (також відоме як Омелянівське), юдейське кладовище, інфекційне кладовище, а також прилеглі до них вулиці. Від XVIII століття до другої половини XX століття ця частина міста була місцем пам’яті, ритуалу, відокремлення та, згодом, забуття.
У своєму дослідженні Петро Долганов простежив, як змінювалося функціональне, символічне та соціальне значення цього простору: як ці кладовища з’являлися, функціонували, зникали та як згодом витіснялися з колективної пам’яті. Особливу увагу він приділив тому, як ці місця було зруйновано – фізично і смислово – та що це говорить про міську ідентичність і сучасний підхід до пам’яті.
Дослідник порушує важливі питання:
- Як осмислювати простори, яких фізично більше немає, але вони живуть у назвах і спогадах?
- Коли і чому виникла назва «єврейка»?
- Яке місце займає така пам’ять у процесах деколонізації, які переживає українське суспільство?
Презентація викликала інтерес серед краєзнавців, істориків, представників громади та міської влади. Адже йдеться не лише про минуле – а й про те, як з ним працювати сьогодні. Чимало фактів, наведених у дослідженні, стали відкриттям навіть для тих, хто давно мешкає поруч із цим простором.
Проєкт здійснюється Центром міської історії та Агенцією економічного розвитку PPV, за підтримки Європейського Союзу.
Ця подія — важливий крок до ревіталізації історичної пам’яті Рівного, який нагадує, що кожен клаптик землі несе свою історію й потребує уваги суспільства.
Фото Марини Долганової.
Джерело: Управління культури і туризму РМР
Читайте також: Мистецький вечір «Сенси» у Рівному: музика, що говорить із серцем