У школі дітей вчать, здавалося б, усього. Та мало з того, що реально знадобиться у повсякденному дорослому житті. Вони, скажімо, знають, як розв’язати складні алгебраїчні рівняння. Натомість зовсім безпорадні, коли треба сформувати сімейний бюджет. Звідси – безпросвітні фінансові кризи, родинні скандали, а інколи й драми. Отож, на переконання засновниці Академії фінансової грамотності Ольги ІГНАТЬЄВОЇ, вмінню мудро розпоряджатися грошима дітей треба вчити з раннього віку.
– Усі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли успішними та щасливими, уміли користуватися грошима, – каже Ольга Ігнатьєва. – Але задумуються про це здебільшого тоді, коли діти йдуть у самостійне життя. Особливо коли їдуть вчитися в інше місто і залишаються без звичної батьківської опіки. І, як це не прикро, та дуже часто замість того, щоб радіти дитячим успіхам, батьки змушені вирішувати проблеми дітей. Бо вони, бува, то в когось позичили гроші, то загубили, то залізли в якісь незрозумілі шахрайські схеми або взяли кредити, віддавати які змушені батьки.
– Отож, постає логічне запитання: коли ж потрібно говорити з дітьми про гроші?
– Відповідь однозначна: тоді, коли дитина достатньо свідома, щоб щось сприймати. Тут важливий ще один момент: дитина, щойно народившись, починає зчитувати з батьків їхню поведінку. Тому батькам треба звертати увагу на те, що і як вони роблять. Якщо вчать дитину одного, а самі чинять по-іншому, позитивного результату досягти вкрай важко. Потрібно власним прикладом показувати дитині, як їй чинити.
Отож коли дитина підросте і йде до школи, саме час задуматися про те, щоб навчати її розпоряджатися своїми особистими коштами, які ми називаємо кишеньковими грошима. Нехай це будуть невеликі гроші. Але саме вони стануть хорошим інструментом, який допоможе дітям самостійно розбиратися в цінності речей.
Та давайте спершу з’ясуємо, що таке кишенькові гроші. Це кошти, які даються дитині на регулярній основі (мається на увазі в один і той самий день тижня) однією й тією ж сумою на її потреби. Спершу даємо дитині гроші на один день, коли вона, скажімо, іде в школу. Відразу зауважу, що їх не треба плутати з тими, що ви даєте дитині на булочку, проїзд чи похід класом у кінотеатр чи екскурсію. Це гроші, які даються на особисті витрати дитини. На те, що вона захоче. Дитина має зрозуміти, що вона за ці гроші може відразу щось купити, або назбирати на щось більше.
– Скільки давати грошей на так звані «кишенькові» витрати?
– Сума кишенькових залежить від фінансових можливостей сім’ї, віку дитини і її потреб, а також сформованих правил соціального оточення, в якому і перебуває дитина. Скажімо, дітям віком 8-9 років на особисті витрати можна давати – 25/35 грн (в день по 5 грн), 10-11-річним – 50/70 грн (в день по 10 грн), 12-15-річним – 75/105 грн (в день 15 грн), 16-17-річним – 125/175 грн (в день 25 грн). Батьки повинні розуміти, що кишенькові гроші для дітей – це своєрідний інструмент тренування. Розпоряджаючись власними коштами, діти напрацьовують навики управління грошима, їх розподілу за пріоритетами на необхідне і бажане. Вони вчаться розподіляти кошти на певний часовий період. Наприклад, з понеділка по п’ятницю. Та головне, що відбувається виховання внутрішньої свободи і відповідальності.
– Цікаво, як ви вчили розпоряджатися грошима своїх дітей?
– Перший досвід давати кишенькові гроші був із сином 15 років тому. В той час кишеньковими коштами вважалося те, що дитина наколядувала, що їй подарували на день народження, решта з покупок у магазині і навіть гроші на обіди в школі.
Я ж давала синові гроші на проїзд, на обіди і ще трохи на його особисті витрати. Мій син був дуже ощадливим і зекономлені кошти відкладав на депозитний рахунок. Він сам купив телефон, частково оплатив вартість велосипеда (іншу доклали ми з чоловіком). А ще син замовив в інтернеті ігровий ноут за бажаними характеристиками, бо я, як мама, не розуміла, для чого переплачувати за ігрові прибамбаси.
Який з цього висновок? Результат фінансового виховання сина мені сподобався. Адже він зміг купити бажані речі за власні гроші, а відкладення на депозит допомогло зрозуміти смак накопичення. Втім, проаналізувавши власний досвід, помітила допущені помилки. Хаотична видача кишенькових і відкладення на депозит були без мети, і син на емоціях вирішував, що хоче купувати.
– Отож, внесли у свою «науку» корективи.
– Так, досвід із донькою був зовсім інакшим. Нині кишенькові – то гроші, які даю дитині на регулярній основі як її особисті кошти. Без прив’язки до необхідних витрат. Головне у цьому процесі давати гроші у визначений день, на визначений період регулярно. Спочатку на один день, потім раз на тиждень, а пізніше – раз на місяць. Завдяки такій системі донька натренувала навички не витрачати всі гроші відразу, навчилася заощаджувати на свою мрію, розподіляти кошти до наступної дати отримання, розраховувати свої витрати, а не просити у батьків на дрібниці та подарунки для друзів.
Мені особливо приємно, коли донька купує або дарує грошові подарунки. На весілля брата вона подарувала 500 грн і сказала, що це внесок у сімейний бюджет нової родини. Їй всього 12 і я впевнена, що набуті фінансові корисні звички стануть для неї хорошим фундаментом фінансового благополуччя.
Який можна зробити висновок з усього сказаного? Що регулярна видача дитині кишенькових допомагає їй розвинути навички планування, розподілу грошей на визначений період і готує її до дорослого життя, коли стипендія чи заробітна плата виплачується один раз на місяць. Натомість навики розраховувати і планувати витрати та подарунки із власних кишенькових формує у дитини особисту фінансову відповідальність.
– І насамкінець. Які практичні поради дали б нашим читачам?
– Поділюся тими, що перевірила на власному досвіді. А саме.
Порада 1. (Для дітей 8-11 років). Щоб навчити дитину рахувати здачу в магазині, використайте таке правило: дитина купує за свої кишенькові гроші бажану річ (шоколадний батончик, чупа-чупс, кіндер-сюрприз). Якщо вона самостійно і правильно вирахує решту, то подаруйте їй цю покупку. Тобто поверніть витрачені гроші. Цінність у тому, що дитина розумітиме: рахувати власні гроші дуже вигідно!
Порада 2. Навчіть дитину записувати свої витрати. Якщо її записи відповідатимуть отриманим кишеньковим (дохід зійдеться із витратами), то нагородіть дитину премією. Якщо ж не зійдеться, то штрафні санкції вартуватимуть розміру неспівпадання в сумі. Тобто наступного разу видайте кишенькові за мінусом суми, яка не зійшлася.
Порада 3. (Для дітей 12-17 років). Відкрийте дитині розрахункову картку і скидайте на неї кишенькові. Навчіть дитину робити звіт витрат по банківській карті. Тоді всі оплачені покупки онлайн відображатимуться у банківському додатку.
Порада 4. Навчіть дитину користуватись мобільним додатком для записів особистих фінансів. Зробіть спільний марафон з вивчення можливостей додатку і оголосіть нагороду за найефективніше його використання протягом місяця.
Порада 5. (Для батьків). Завжди залишайте дитині право на помилку в записах і контролі витрат. У дитячому віці такі помилки слугують за корисні уроки. Не дорікайте дитині за невдачі та створіть для неї якомога більше можливостей брати відповідальність за свої вчинки у фінансових справах. Нехай вашими помічниками в цьому процесі стануть запитання: «Чому ти вважаєш цю покупку вигідною для тебе? Ти задоволений своїм вибором? Як би ти вчинив, якщо б у тебе був шанс змінити цю ситуацію?»
Спілкувався Василь ГЕРУС