У Гощанській бібліотеці відбулася презентація роману Алли Рогашко «Містеріум» – поєднання реальності, магії та музики.
Коли я читаю текст якогось автора чи авторки, то мимоволі звертаю увагу на стиль, стилістику, орфографію та пунктуацію. Це професійне, газетярське, що виробилося впродовж десятиліть.
Сукупність прийомів у використанні засобів мови, манера словесного викладу, властиві рівненській літераторці Аллі Рогашко, між іншим, музикантці за фахом, приваблюють, хвилюють, збуджують, викликаючи велике зацікавлення до її творчості. Ніколи не зміг би так написати, а тим паче осилити специфіку теми. Ніби володію українською, ніби знаюся на ній, рідній, а все-таки журналіст не митець. Я на нижчому щаблі. Письменницький талан жінки вже давно (у доробку ж сім романів!) підніс її значно вище, у сливе захмарну просторінь.
Цьому посприяла ще й іпостась літературної редакторки. Бо лише людина з таким інтелектуальним потенціалом здатна виправляти та відповідно оформляти тексти. А мова прозаїкині направду емоційна, образна, стилістично багата. Її епітети, метафори й гіперболи захоплюють. Її порівняння приємно дивують. Учитайтеся: «натхнення вам і любові – всередині та довкола», «а на довершення того вечора – розкішний теплий захід сонця. Перед похолоданням – як бальзам», «ти вмієш упіймати емоцію», «розмиті часом образи дворян Ленкевичів», «містерійні блукання позачассям у затишному колі»…
Про останнє, до слова кажучи, і йшлося на зустрічі з літераторкою, яка відбулася в Гощанській центральній бібліотеці. Ведуча, завідувачка відділу обслуговування та інформаційних технологій Алла Чабалець, тоді сказала:
«Ми поринаємо у світ, де музика має силу відчиняти двері між світами, де давня Гоща набуває містичних барв, а кожна сторінка дихає таємницею».
Сторінка книжки, звичайно. Бо Алла Рогашко презентувала того дня свій 336-сторінковий «Містеріум». Роман писався впродовж чотирьох років. Писався вечорами, ночами, під музику. Перепліталися реальність, магія, сни.
«Не можу пояснити всього цього», – зізнається письменниця.
Задум же народився десятиліття тому. Поштовх дала стара світлина, що її якось уздріла рівнянка. Певніше, вразив погляд дівчинки на ній. Схожа історія перекочувала в рукопис.
Відтак була понадрічна пауза: твір чекав на гощанські враження. Після відвідування старовинної садиби Ленкевичів і такого ж парку довкіл неї жінка знову взялася за перо. Посприяли таємничість, містика палацика, котрі надзвичайно захопили. А ще – навдивовижу цікаві розповіді двох Валеріїв – краєзнавця Бейлаха та історика Скоцика. Вони додали нових містичних мотивів. Зокрема Рогашко по-своєму намалювала образи братів Ленкевичів, Октавії Валевської, її фаворита Олександра Злотницького. Наше містечко для авторки – теж персонаж книжки: третя частина, що охоплює три величенькі розділи, має назву «Гощанські містерії». Одночасно селище – місце творчої сили прозаїкині.
«Містерія почала творитися саме тут, – згадувала вона пізніше. – І це зрозуміло, бо садиба Ленкевичів міцно оповита магічним шлейфом, занурившись в який, я написала ще дві третини роману. Я блукала вкупі зі своїми персонажами – вигаданими та реальними – і не тямилась від піднесення. Якби не мої поїздки до Гощі, «Містеріум» був би зовсім іншим».
Літераторка впевнена: цей твір – для шанувальників таємничого та загадкового, неочікуваного й позачасового, для прихильників магії, що стирає межу між реальним та ірраціональним, і нелінійних сюжетів. Він – про силу духу та вади душі, про дружбу й родинний зв’язок, про вірність та шляхетність, підступність і зраду, таємні змови та приховані секрети, парадокси й логічну закономірність. А ще – про справжнє кохання та музику, котра надихає й дозволяє перетинати час та простір. І все це оповите магією. Магією містеріуму, що, наче коловорот, затягує у свій вир.
А ось відгук на роман однієї із читачок:
«У книжці багато минулого та зовсім трішки сучасності. Тут лунають композиції П’яццоли, а герої гуляють історичним Рівним і Львовом. Помітно, що письменниця старанно вивчала архітектуру українських міст ХІХ сторіччя, радилася з експертами, досліджувала минувшину. Присутні й любов, і подорож міжчассям. А фінал змусить вас додумати свій варіант розвитку дальших подій».
По-своєму відгукнулися на новий твір Алли Рогашко присутні на презентації роману.
Валерій Бейлах торкнувся теми паранормальних явищ, теософічного вчення Олени Блаватської, а затим додав майже по-філософському:
«Містеріум» – не історичний роман про наше містечко. Це письменницька уява авторки. Гоща ж кінця ХІХ століття її просто надзвичайно надихнула. І ще. Там, де є щось величне, але покинуте, завжди залишається незаспокоєна елементарна сутність».
А Валерій Скоцик, уважаючи книжку рівнянки донедавна відсутнім пазлом у сприйнятті історії селища, якого нам так довго не вистачало, назвав її першим художнім твором, через котрий червоною ниткою проходять історичні мотиви Гощі.
«Це наша минулість, покладена на роман, – образно резюмував дослідник. – Тому сьогоднішня гостя бібліотеки – історична постать для громади. На такий крок досі не наважувалася жодна людина».
Цим, власне, і завершилася зустріч із письменницею. До речі, уже друга за ліком.
Юрій КУЗЬМІН,
провідний бібліотекар Гощанської центральної бібліотеки.
Читайте також: Гощанська ДЮСШ стала чемпіоном Рівненського району з футболу серед юнаків