Значки лауреатів премії Михайла Дубова.

Не просто дебют: кого відзначили премією імені Дубова

Оновлено: 01.12.2025 16:38
Олег Антонюк
Олег Антонюк 01.12.2025, 14:57

Літературні дебюти сьогодні звучать по-інакшому. Це вже не про перші книжки, а про перші голоси – чесні, вразливі, впізнавані. Премія імені Михайла Дубова щороку шукає саме такі голоси. Голоси, які не шумлять, а говорять. Які не прагнуть ефекту, а залишають присутність. Цьогоріч ми впізнали нових авторів, чия література починається не з гучності – а з правдивості.

Коли література стає голосом часу, а перша книга – заявою про себе, народжується не просто дебют, а присутність. Премія імені Михайла Дубова, заснована Рівненською організацією НСПУ з ініціативи письменника Анатолія Криловця – на вшанування пам’яті поета, який умів поєднувати щирість слова з глибоким відчуттям відповідальності. Цьогоріч журі завершило роботу й оголосило імена нових лауреатів – тих, хто входить у літературу чесно, тонко і впізнавано.

Чому ця премія важлива

Михайло Дубов народився 23 листопада 1958 року у селі Красносілля Володимирецького району на Рівненщині. Він закінчив Рівненський педагогічний інститут, викладав українську мову і літературу, працював журналістом, очолював літературне об’єднання в Рівному. Писав лірику, поезію громадянського звучання і вірші для дітей. Попри коротке життя – він помер 27 січня 1991 року у віці лише 32 років – його творчість стала знаковою для Рівненщини. Уже після його смерті вийшли книги «Сонячний годинник», «Вербниця» (1991) та «Довіра» (1998).

Щоби зберегти не лише пам’ять про поета, а й дух підтримки нових голосів, у 2011 році засновано премію його імені. Вона відзначає авторів, чиї перші книги заявляють не просто про текст – а про думку, почерк, відповідальність.

Цьогорічні лауреати

У 2025 році премія присуджується у двох основних номінаціях – «Поезія» і «Проза». Імена лауреатів уже відомі.

У номінації «Поезія» перемогла Надія Гусарова (м. Нетішин) з книгою «То хоч вклонюсь талантам…». Її поезія – про чуйність і пам’ять, про вміння слухати слово й не боятись бути відвертою.

У номінації «Проза» відзначено книгу «Така, як є» Оксани Ягли (Сани Дутки) з Тернополя. Це проза без прикрас – спостережлива, правдива, уважна до життя і внутрішнього голосу людини.

Окремі особисті відзнаки голови оргкомітету Світлани Луцкової отримали:

  • Владислав Кондратюк, за книгу «Долина богів». Видання вийшло вже після загибелі молодого автора – воїна ЗСУ, який встиг залишити по собі глибокий і щирий голос.
  • Тетяна Онищук (Таня Квітень) – за поетичну збірку «Квітень», де любов до слова поєднана з внутрішнім світлом і тишею.

Подяку від журі отримає Руслан Назаришин – за авторську пісню на слова Михайла Дубова «Вже подалися журавлі…». Його робота продовжує голос поета у музичному вимірі.

Премія як міст між поколіннями

Премія імені Дубова – не про змагання і не про нагороди. Це міст між тими, хто вже сказав своє слово, і тими, хто лише починає. Це нагадування, що література – не подія, а процес, не форма, а спосіб бачити. Кожен відзначений автор – не просто дебютант, а носій чутливості, яка так потрібна в час війни, втрат і пошуку опори.

Михайло Дубов вірив у силу слова – не гучного, а правдивого. Саме так звучать і голоси цьогорічних лауреатів.

Щира подяка всім, хто долучився до проведення конкурсу та визначення переможців: Світлані Луцковій, Валентині Ярощук, Ірині Свахі, Таті Рівна та Юлії Костюкевич.

Література починається з голосу. Сьогодні ми чуємо нові.

Галина ГНАТЮК