Відсьогодні, 30 січня, правила оформлення спадщини під час воєнного стану будуть змінені.
30 січня 2024 року в Україні набудуть чинності одразу два закони – №3449-IX та №3450-IX, які змінюють процедуру отримання спадщини в Україні.
Про це повідомляють журналісти.
Новації спадкування, ухвалені Верховною Радою 8 листопада 2023-го, вносять зміни в Цивільний кодекс у частині оформлення спадщини і в Закон про нотаріат, і пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.
Місце і час. Ключові зміни в законі у оформленні спадщини у 2024 році
Спадщина — це перехід прав та обов’язків від людини, яка померла — спадкодавця, до іншої особи — спадкоємця.
Зміни в процедурі оформлення спадщини, що вводяться з 30 січня, стосуються у першу чергу статті 221 Цивільного кодексу – визначення місця відкриття спадщини.
До повномасштабного вторгнення місце відкриття спадщини визначалось як місце проживання спадкодавця на момент смерті. А якщо ця інформація була невідома, тоді визначалось як місце перебування основної спадщини – нерухомого майна.
Юридична логіка виходила з того, що за законом спадкова справа має бути одна, незалежно де розміщене спадкове майно. І місце відкриття спадщини є місцем проведення усієї спадкової процедури.
Проте з початком війни мільйони людей мігрували в інші регіони, з’явилися тимчасово окуповані регіони. У перші місяці війни законодавці намагались врегулювати питання місця відкриття спадщини. Один з перехідних варіантів було, наприклад, рішення про те, що це буде місце, де подасть заяву на спадкування перший спадкоємець.
Скажімо, спадкодавець проживав у Харкові, а спадкоємець відкрив справу про спадщину у Трускавці, куди він переїхав під час війни. Тоді й інші спадкоємці змушені були підтягуватись на Львівщину до остаточного нотаріального рішення.
Фактично людям дозволили відкривати справу про спадщину у будь-якого нотаріуса на території України, незалежно від того, де спадкодавець помер.
Утім, виникало багато незручностей в учасників спадкування. Адже навіть кредитор міг у будь-якому куточку країни відкрити справу про майнові права і тоді усі процедурні моменти мали бути ухвалені саме у цього нотаріуса.
Як пояснив адвокат, керівник судової практики ЮК “RIYAKO&PARTNERS” Микола Максимов, сьогодні закон повертає стару норму, до вторгнення РФ в Україну.
Спадщина, заповіти, шлюбні договори: які нотаріальні послуги найпопулярніші серед українців
“Повертається процедура спадкування, яка була до війни: особа може подавати заяву до нотаріуса, який знаходиться у тому ж регіоні, де було останнє місце проживання померлого. Проте у випадку, якщо смерть настала на окупованій території, або в районах, де ведуться бойові дії, у такому разі спадкоємець може подати заяву і обрати будь-якого нотаріуса на території України”, – пояснив адвокат.
Таким чином закон упорядкували діяльність нотаріусів, яким було ускладнено дотримання правових процедур. “Нотаріус у іншому регіоні змушений довго чекати на нотаріальні запити, також за таких умов непросто проводити технічну інвентаризацію спадкового майна”, – пояснив Максимов.
Водночас майно, що підлягає спадкуванню, може мати прописку в інших регіонах, і навіть закордоном. Тоді його майбутнє має вирішуватись за законом тієї країни, де воно зареєстроване, зазначив адвокат.
З 30 січня, якщо людина помирає у Харкові, але у неї є майно у Києві, Одесі, майнова справа оформляється у нотаріуса в Харкові, просто спадкоємці збирають документи, а нотаріус оформляє остаточно право на спадщину.
Строк здійснення права на спадкування
Інша зміна, також пов’язана із введенням воєнного стану, стосується строків здійснення права на спадкування.
“Раніше після смерті людини у спадкоємця було визначено 6 місяців для прийняття спадщини. На початку війни цей строк збільшили до 10 місяців. З 30 січня його знов повернули до 6 місяців. Але з уточненням: у разі якщо особа померла під час воєнного стану і державна реєстрація смерті проведена пізніше, ніж через один місяць після її смерті, строки для прийняття спадщини обчислюються не з моменту фактичної смерті, а з моменту реєстрації смерті державними органами”, – пояснив фахівець.
За його словами, є велика кількість людей, які померли в Маріуполі чи інших містах на тимчасово окупованих територіях, проте їхні спадкоємці звертаються до нотаріуса і не можуть обгрунтувати дату смерті: людина, наприклад, ще рік тому померла, але формально родичі не встигли завести спадкову справу.
“Таким людям закон йде назустріч: термін вираховується з моменту внесення факту смерті в в записах ДРАЦС. Це дуже важливо, оскільки у разі пропуску 6-місячного строку особа не може оформити спадщину. Їй доводиться добиватись цих прав через суд”, – наголосив Максимов.
Процедура оформлення спадщини, якщо спадкоємці за кордоном
Спадкоємець, що проживає за кордоном і бажає прийняти спадщину, має особисто подати відповідну заяву на спадщину. Згідно з Цивільним кодексом України, цей документ має бути нотаріально засвідчений підписом нотаріуса країни перебування. Залежно від наявності міжнародних договорів між країною перебування та Україною, спадкожмцю може знадобитися проставлення апостилю – спеціального штампу, що засвідчує дійсність підписів.
Українці, які проживають за кордоном, можуть подавати таку заяву поштою на адресу нотаріуса, зареєстрованого на території України.
Заяву слід надіслати поштовим відправленням до закінчення 6-місячного строку після смерті спадкодавця. Якщо немає можливості надіслати листа до України, слід звернутися до консульських установ України в країні перебування.
“Спадкоємець подає до консульської установи заяву про прийняття спадщини – особисто чи листом. У першому випадку засвідчувати нотаріально підпис спадкоємця не потрібно – консульство встановить особу спадкоємця та перевірить його підпис на підставі документів, що підтверджують особу”, – зазначили в Офісі омбудсмена.
Працівники дипломатичних/консульських установ можуть видавати свідоцтва про право на спадщину, засвідчувати правильність копій документів і виписок з них, справжність підпису, перекладу документів з однієї мови на іншу тощо.
У випадку місця проживання спадкодавця в іншій країні, ситуація регулюється законом про міжнародне приватне право.
Чи підлягає успадкуванню майно, знищене під час війни
Під час війни виникло таке питання, як оформити спадкування об’єктів нерухомості на непідконтрольних територіях.
Кабмін дозволив громадам самостійно подавати проєкти на відновлення до Міністерств
Проте у цьому випадку можна лише відкрити спадкову справу, а отримати свідоцтво на спадщину неможливо, зазначає адвокат.
“Навіть якщо майно вціліле, можна лише відкрити спадкову справа. А оформляти майно на окупованій території не можна. Тим більше – якщо майно було знищене – навіть якщо буде деокупована територія, майно фактично відсутнє, то у нотаріуса нема підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину на це майно”, – пояснив Максимов.
Які документи необхідні для оформлення спадщини
Для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно надати нотаріусу такі документи:
- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- заява про прийняття спадщини;
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- довідка, де зафіксовано місце реєстрації померлого, де він і з ким був зареєстрований на момент смерті;
- довідка про місце проживання спадкодавця;
- заповіт — якщо оформлення успадкування за заповітом,
- документи, що підтверджують родинні зв’язки, — якщо спадщина оформляється за законом.
Хто може претендувати на спадок
Відповідно до ст. 1222 Цивільного кодексу, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Юрособи та інші учасники цивільних відносин за законом можуть бути спадкоємцями лише за заповітом. Це стосується як держави України, так і територіальних громад, іноземних держав, іншіх суб’єктів публічного права.
Нотаріусам дозволили засвідчувати угоди з нерухомістю під час війни за довіреністю: які ще нововведення
Спадщина за законом оформляється, коли спадкодавець не залишив заповіту. У такому разі на спадок можуть претендувати родичі за ступенем спорідненості.
Спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитись від неї – у визначений 6-місячний строк.
Перша черга спадкування – це діти померлого, чоловік чи дружина, а також батьки. Другий ступінь споріднення – брати, сестри, дід, баба та онуки. Третій ступінь споріднення стосується дядьків, тіток, племінників.
Четверта черга – особи, що проживали з померлим однією сім’єю не менш ніж п’ять років до моменту відкриття спадку. П’ята черга визначає право на спадкування інших родичів до шостого ступеня споріднення включно.
Оформлення спадщини: яка вартість і строки
Час і вартість оформлення спадщини залежить від кількості об’єктів, які спадкуються, та їхнього майнового статусу.
Середні строки оформлення спадщини – 2-2,5 місяці після 6-місячного строку, якщо майно не має проблем з документами. Якщо справа потребує проведення додаткової технічної інвентаризації або втрачені документи, необхідне судове втручання, орієнтовний строк – 6 місяців.
Найбільш типові проблеми з майном:
необхідно отримати інформацію з архіву про власність;
отримати довідку з БТІ, за ким було зареєстровано право власності до 2012 року;
є арешт на майно;
є борги і спадкодавець був внесений до реєстру боржників.
У середньому, за словами адвоката, вартість оформлення спадщини коштує сьогодні від 6 до 16 тис гривень. У цей діапазон потрапляє 70% спадщин.
“Ось реальний приклад сьогоднішніх днів. Родичі спадкують чотири об’єкти: будинок і три земельні ділянки на Закарпатті. І нотаріус просить 6 тисяч гривень за кожний об’єкт, тобто 24 тис. грн. Інший нещодавній приклад – на території Харківської області спадкується будинок, земельна ділянка і автомобіль. Нотаріус оцінив процедуру оформлення спадку в 12 тис. грн”, – пояснив Микола Максимов.
Якщо житловий будинок площею 90-120 кв. м, дві машини і земельна ділянка, і оформлення проводиться день в обласному центрі, тоді вартість оформлення спадщини коштуватиме в середньому 15-20 тис. грн. У Києві така ж процедура обійдеться дорожче на 10-20%.
Читайте також: Майстриня з Донеччини виготовляє в Рівному іграшки Перемоги
- Вишивальниця з Рівненщини створила домашній музей «Етно хата»
У Вербській громаді, що на Дубенщині, є талановита майстриня, що зберігає та популяризує нематеріальну культурну спадщину, Леокадія Загальська. Леокадія Загальська продовжує справу своєї матері – вишиває картини ексклюзивною художньою гладдю.