Повторної русифікації не буде — аналітики пояснили фінальну версію закону про нацменшини
В Україні завершилася епопея із законом про національні меншини, від якого залежить євроінтеграція нашої країни. Президент підписав фінальну версію, яка має задовольнити всіх: представників нацменшин, західних партнерів та етнічних українців. Чому нардепи взагалі вирішили змінити закон про нацменшини і які проблемі моменти у ньому все ще лишаються — повідомляють аналітики Центру спільних дій.
З чого все почалося?
Попередню версію закону про нацменшини ухвалили наприкінці 2022-го року. Тоді іноземні й українські експерти, і самі представники нацменшин критикували рішення. Тоді нардепи недопрацювали й пропустили в законі чимало неточностей. Наприклад, можна було дублювати вивіски та вказівники мовою нацменшини у тих містах і селах, де ця нацменшина становить значну частину населення. Але як визначити, що це за міста й села — невідомо.
Попередній закон встиг набути чинності, але восени 2023-го нардепи взялися його переписувати. Депутати не кардинально змінили текст рішення, однак зробили його чіткішим. Наприклад, прописали визначення спеціалізованої книгарні нацменшин. Вирішили, що Кабмін визначатиме, чи становить нацменшина значну частину населення в якомусь місті. Дозволили в таких населених пунктах дублювати рекламу мовою нацменшини. Однак якщо якийсь підприємець на Закарпатті вирішить продублювати рекламу угорською мовою більшим шрифтом, ніж українською, це вже буде порушенням.
В Центрі спільних дій вітали це рішення, адже закон має бути чітким та однозначним. З нього представники нацменшин мають розуміти, що ж саме Україна їм гарантує. Але на цьому історія не завершилася.
Кілька «але» від Єврокомісії
У листопаді Європейська комісія оцінила старання України на шляху до Євросоюзу. Вона рекомендувала почати переговори про вступ із маленьким “але”. Щодо кількох питань європейці досі мали зауваження. Серед них — багатостраждальний закон про нацменшини.
Уряд швидко відреагував та подав новий законопроєкт зі змінами. Громадськість миттєво його розкритикувала. В Центрі спільних дій пояснили, в чому була проблема.
Фактично, урядовці вирішили зробити «гірше» і нацменшинам, і українцям. По-перше, вони дозволили використовувати мову нацменшини на рівні з українською в школах. Напевно, цій нормі аплодував угорський уряд Віктора Орбана. Але для самих представників нацменшини користі від неї небагато. Без знання української вони не зможуть навчатися в українських вишах та обіймати державні посади. Та й загалом інтегруватися за межами свого регіону.
По-друге, уряд запропонував зменшити частку української на телебаченні й радіо на користь мов нацменшин, зокрема й російської. А ще — дозволити створювати російськомовні книгарні. Десь ми таке вже бачили й повторювати точно не хочемо.
Повторної русифікації не буде
Хороша новина, на думку аналітиків, у тому, що парламентарі та урядовці відреагували на критику. Вони доопрацювали рішення і виключили з нього всі русифікаторські норми. Тепер можна не боятися нового засилля російської музики на радіо чи російських книжок на полицях книгарень.
Але є й менш приємна новина. Норма про використання мов нацменшин у школах залишилася в законі. Попри результати голосування, держава все одно має працювати над тим, щоб представники нацменшин добре знали українську. Зокрема друкувати якісні підручники та готувати вчителів. Це завдання не одного закону, а системної державної політики. Якщо вона буде ефективною й інклюзивною, виграють всі. І нацменшини, і сама держава.
Читайте також: Кортеж із загиблими бійцями прибув у Костопіль
- Трьох захисників провели на Рівненщині в останню путь
На Рівненщині востаннє зустріли трьох загиблих воїнів: Сергія Годуна, Володимира Самкова та Олександра Карпенка.
