Найбільшою цінністю Рівненської фабрики нетканих матеріалів, як часто полюбляє повторювати її керівник Богдан Гапяк, є трудовий колектив.
І це не дивно, адже чимало з нинішніх працівників «нетканки» пропрацювали на підприємстві по десять, двадцять, тридцять і більше років. Саме люди сприяють утвердженню фабрики в ролі лідера вітчизняної легкої промисловості. Одним із таких спеціалістів, безумовно, є заступник генерального директора підприємства Михайло Ганджук, який днями відзначив свій 60-річний ювілей.
Михайло Григорович народився на Поділлі, закінчив Київський політехнічний інститут і за розподілом почав свою трудову діяльність у Рівному. Тривалий час він працював на Рівненському радіозаводі. Спершу конструктором, пізніше – начальником цеху. А у 90-их роках – головним механіком на підприємстві «Укрбурштин». І от уже понад 20 років свого життя ювіляр віддав рівненській «нетканці», де пройшов шлях від головного метролога до заступника директора.
Найбільшим досягненням Михайла Григоровича на підприємстві є, беззаперечно, робота з модернізації та впровадження нових технологій виготовлення нетканих матеріалів на лінії з виробництва армованих геотекстилів, лінії з виготовлення термоскріплених нетканих матеріалів, модернізації лінії з виробництва голкопробивних матеріалів. Завдяки модернізації головних виробничих ліній, якою безпосередньо займався Михайло Ганджук, «нетканка» і стала потужним сучасним підприємством. Адже після проведення модернізації фабрика суттєво розширила асортимент продукції, почала випускати новітні неткані матеріали, які затребувані в багатьох галузях української промисловості – будівельній, меблевій, швейній, взуттєвій. Ювіляр продовжує твердо тримати руку на пульсі усіх технологічних процесів на підприємстві і активно розробляє нові програми реконструкції та технічного переоснащення діючого виробництва.
Варто зауважити, що Михайло Ганджук не тільки професіонал своєї справи, а ще й зразковий сім’янин, батько, дідусь. Майже 40 років він прожив у шлюбі з дружиною Лілією, котра, до речі, також багато років працює на «нетканці». Михайло Григорович виховав двох дітей, а тепер уже дітям допомагає виховувати онуків, яких у ювіляра троє.
Шістдесят років – це вік, коли можна і потрібно ділитися життєвим досвідом з колегами по роботі, друзями, рідними. І це залюбки робить ювіляр. Та й ділитися є чим – знань і мудрості Михайлові Григоровичу не бракує.
Олександр СУБОТ