По газону потрібно ходити, бігати, стрибати, і що частіше – то краще!

Потяг містян до соковитого газону, що прикрашає не тільки міські парки, а й власну ділянку перед будинком або на дачі, в Німеччині спостерігається з 60-х років минулого століття. Це констатує професор Вищої школи Гайсенгайма (Hochschule Geisenheim University – HGU) Мартін Бокш (Martin Bocksch), якого студенти жартома охрестили “професором газонних наук”. Ось уже майже тридцять років він займається своєю улюбленою темою – газонами.

Своїм чималим досвідом, новими ідеями й новітніми досягненнями в цій галузі він, звісно, ділиться зі студентами, а також консультує всіх, хто має намір втілити в життя мрію про ідеально зелений газон.

Газон – посівний або рулонний?

“Бездоганно підстрижений газон – ознака добробуту, адже всю необхідну для їжі городину вже давно можна купити в супермаркеті за рогом, вирощувати її на власному городі більше нема потреби”, – пояснив професор Бокш в інтерв’ю DW. Замість того, щоб гнути спину, трудячись у саду чи на городі, на власній присадибній ділянці можна влаштувати собі справжній відпочинок – позасмагати або погратися з дітьми.

За словами Бокша, дедалі більшу популярність здобуває вже готовий до укладки, так званий рулонний газон. Свою назву цей вид газонів завдячує тому, що для транспортування знятий шар дерну згортають у рулони. Такий вид газону вже за кілька тижнів готовий до експлуатації й милуватиме око своєю соковитою зеленню впродовж найближчих 20-30 років, а то й довше, пояснює експерт.

“І це цілком реально, якщо дотримуватися “золотих правил” догляду за газоном”, – запевняє професор Бокш, котрий також є членом Асоціації виробників рулонного газону Німеччини (Deutscher Rollrasenverband – DRV). Якщо вирішено закласти посівний газон (він набагато дешевше рулонного) потрібно, по-перше, вибрати правильне насіння рослин. Краще використовувати готову суміш, у Німеччині вона складається з таких трав, як плевел багаторічний, тонконіг луговий і костриця червона. Тонконіг присадкуватий придатний для затінених ділянок, а костриця очеретяна витримує навіть посушливі періоди. По-друге, слід бути терплячим: ходити по ньому можна буде через 4-6 тижнів.

Однак головне – засіявши або уклавши готовий газон, його потрібно старанно поливати. Рулонний газон – потрібно рясно зрошувати, впродовж двох-трьох тижнів, краще ввечері. Зрошувати посівний газон доводиться ще частіше: в сонячні дні двічі-тричі на день. І, по-третє, важливо дати траві підрости (до 10 сантиметрів), перш ніж косити її вперше.

Газонознавство – ціла наука

Однією з головних помилок занадто завзятих садівників Мартін Бокш вважає передчасну вертикуляцію газону. “Навесні цю процедуру слід проводити лише після четвертої-п’ятої стрижки газону, і робити це не дуже глибоко – поверхня має залишатися зеленою!” – застерігає експерт. Починати (як і закінчувати!) садовий сезон краще зі скарифікації, тобто вичісування граблями, аерації (проколювання шипами) газону, видалення гілок, листя і розрівнювання земляних “слідів” активності кротів, дощових черв’яків і птахів.

Газон – те саме, що живий організм, якому потрібно повноцінне харчування: оптимальний варіант – комплексні добрива, що містять необхідні елементи. Азотні добрива (для росту) і магній (він потрібен для утворення хлорофілу) – запорука зеленого листя (особливо навесні), фосфор допомагає росту коренів, а калій – вбирати вологу, що особливо важливо в холодну пору року.

“Золоте правило” професора Бокша – “5 х 5”, тобто по 5 грамів кожного компонента добрив на квадратний метр газону п’ять разів на рік. Влітку рекомендується мульчувати газон скошеною травою, але на зиму цього робити не варто, попереджає експерт.

Висота моріжка під час стрижки травника залежить від його призначення. Найбільш широко поширений “дачний” газон, що витримує дитячий тупіт і сімейні пікніки. Висота трави такого газону – не нижче 4-5 сантиметрів, на футбольному полі вона – близько трьох сантиметрів, трава ж чисто декоративного газону не вище двох. “У спеку траву краще залишати вищою, а подеколи можна дотримуватися “правила однієї третини” – тобто стригти траву не раніше, ніж вона виросте на третину”, – радить Мартін Бокш. Регулярна стрижка газону газонокосаркою будь-якого типу допомагає траві рости здоровою і яскраво-зеленою, наголошує він.

Висота трави “дачного” газону – не нижче 4-5 см, на футбольному полі вона – близько трьох сантиметрів, трава ж чисто декоративного газону не вище двох

Якщо ж моріжок втрачає блиск, набуваючи сірувато-синього відтінку, йому явно бракує вологи. Поверхневий полив газону в такому разі не зарадить, а поливати потрібно доти, доки ґрунт не зволожиться мінімум на 15 сантиметрів і робити це краще ввечері або вночі, адже волога в цей час доби поширюється рівномірніше.

Бур’яни та інші шкідники

Брак світла, добрив, занадто коротка стрижка або тривала посуха ускладнюють зростання трави, “прокладаючи” шлях бур’янам. Мох, приміром, з’являється там, де багато тіні, занадто утрамбована поверхня, надмір вологи або нерегулярний покіс трави. Після обробки гербіцидами (що не завжди доцільно) мох можна спробувати вичесати граблями. Але нерідко ці ділянки газону доводиться замінювати або засівати наново. Те ж саме доводиться робити й з іншою напастю – сніговою цвіллю (тифульози), яка з’являється найчастіше в пору золотої осені й холодної ранкової роси.

Поширені бур’яни – кульбаби, подорожник, маргаритки, грицики або чортополох – видаляють, як правило, вручну, бажано до цвітіння рослин. А найкращий метод уникнути появи та розмноження бур’янів, це регулярний догляд за газоном (стрижка, полив, добрива). А якщо вони все ж з’являються, з’ясувати причину й усунути її, рекомендує експерт з газонів. Крім того, зеленому килимку обов’язково потрібне навантаження: по газону потрібно ходити, бігати, стрибати, і чим частіше – тим краще, запевняє Мартін Бокш. Тоді й кроти докучатимуть набагато рідше.

Останні роки видалися напрочуд посушливими, тож не виключено, що в недалекому майбутньому на наших газонах буде рости стійкіша до подібних стресових ситуацій трава. “У 2003 році в міському парку Гайсгайма я несподівано виявив тропічну іноземку, нетипову для європейських газонів: там зеленіла так звана Бермудська трава, (свинорий пальчастий або пальчатник. – Ред.), – посухостійка, але водночас і морозостійка трава, вона виживає там, де інші види не витримують”, – згадує професор Бокш. Але стійка й витривала трава має й оптичну ваду: за низьких температур вона впадає “в сплячку”, змінюючи зелений колір на непривабливий бурий.

Джерело DW