Під торговою маркою «Щедрик» понад 30 років успішно працює на Рівненщині ТОВ ВТП «Агропереробка», створюючи якісну продукцію європейського рівня. Засновниця компанії Ольга Рудомська почала свій бізнес із нуля, пройшовши шлях від працівниці на заводі до управлінця.
«Щедрик» – це справа, народжена з любові
На ринку харчової промисловості ТОВ ВТП «Агропереробка» під торговою маркою «Щедрик» працює вже понад три десятки років. Сьогодні підприємство вражає масштабами виробництва, радує продукцією європейського рівня.
Його створила з чистого аркуша Ольга Рудомська, талановита менеджерка, господарниця. Як жінка йшла до свого великого успіху? На початку трудового шляху вона не була причетна до агропереробки – працювала в аптеці, на заводі залізобетонних конструкцій пройшла шлях від зварниці до бригадирки. Але згодом вирішила: треба починати власну справу!
Тепер її досягнення в харчовій галузі знають не тільки в Україні, а й за кордоном.
Головним помічником у бізнесовій справі для Ольги Юхимівни став її чоловік Юрій Іванович. З 2012 року для неї надійними помічниками є син Юхим і дочка Марія. Таким чином Рудомські започаткували сімейний бізнес.
Все починалося з Організації Рудомських
Про агропереробну компанію журналісту редакції газети «Сім днів» цірозповіли Ольга РУДОМСЬКА та її дочка Марія РУДОМСЬКА-ВОРОНЦОВА
– На початку 1993 року ми відкрили «Організацію Рудомських», – розповідає Ольга Юхимівна. – Через два роки – «Агропереробку», потім – «Агропродукт». У 1997 році викупили територію – 13 гектарів. Коли сюди зайшли, було голе поле. З часом тут побудували асфальтовані дороги, потужні корпуси молочного заводу та заводу з переробки ягід і фруктів.
– Продукція компанії випускається під торговою маркою «Щедрик». Розкажіть насамперед про молочний асортимент.
– Ми переробляємо 30 тонн молока на добу. Сировину нам поставляють сільськогосподарські підприємства «Шпанівське», «Укрмолпродукт», «Хлібороб», а також закуповуємо сировину в містах Дубно та Радивилів. Приватні підприємці також нам здають молоко.
Нашою візитною карткою став сир «Чеддер», який почали виготовляти за болгарською технологією. Він набув серед споживачів великої популярності. Але через те, що його стали активно підроблювати, ми перейменували на «Рівненський.Агропереробка», зробивши його авторським.
Також ми виготовляємо сири такі як Хаварті, Моцарела, Моцарела в розсолі, бринза, Адигейський, фету в олії та травах. Чому в олії? Тому що не хочемо додавати консервантів.
Молочна продукція
Далі йде молочна група: пастеризоване молоко, кефір, ряжанка, йогурти на будь-який смак – у пакетах, стаканчиках і пляшках, сметана, масло та вершки.
Зараз моя дочка разом із технологами працює над виготовленням сиру для суші.
Дуже цінний наш продукт «Сніжок». Він виводить радіонукліди, корисний для кишково-шлункового тракту. Був період, коли на деякий час припинили його виробництво. Після цього до нас почали звертатися люди: «Поверніть у продаж «Сніжок!». Якось навіть один болгарин приходив до нас і казав: «Я вам куплю обладнання, тільки випускайте!».
Взагалі, всі наші продукти цінні. Бо вони без рослинних добавок, без консервантів, у них відсутні різні домішки. У нас термостатний спосіб виготовлення продукції. Що це означає? Ми добавляємо закваску й ставимо в термокамеру на десять годин при температурі 42-45 градусів.
Коли людина знімає верхній шар сметани, через 15 хвилин виділяється сироватка. Це свідчить про те, що продукт натуральний. На жаль, люди цього не розуміють.
Фруктові наповнювачі возили з-за кордону
– Ви дуже вдало заповнили нішу в харчовій галузі, розпочавши виробництво плодово-ягідних наповнювачів. Очевидно, це було непросто зробити?
– Коли ми відкрили молочний завод, фруктові наповнювачі привозили з-за кордону. Згодом вирішили, що їх будемо виготовляти в себе. Але перед цим я та мої технологи їздили переймати досвід до Німеччини. У 1999 році вийшли першими на український ринок з фруктовими наповнювачами для морозива і йогуртів. Найбільшими клієнтами наповнювачів є «Вацак», харківський «Хладопром», «Ашан» та інші.
Після фруктових наповнювачів пішли далі – почали виготовляти сиропи, також першими в Україні!
Робити погану тушонку не будуть
– «Агропереробка» з початку повномасштабної війни розробила серію унікальних м’ясних консервів. У чому їх унікальність?
– Коли почалася повномасштабна війна, ми розпитували: «Що треба, куди треба?». Обласна адміністрація нас занесла на платформу, ми зареєстрували КВЕД і почали з м’яса курячого, яловичини й свинини робити тушонку в півлітрових банках. До речі, зі свинини та курки – у власному соку. Виготовили більше 600 тисяч банок вищого ґатунку. Але не проходили за ціною – вона була вищою від продукції нижчої якості інших виробників. Тому залишки тушонки, в яких закінчувався строк реалізації, продали з 30-відсотковою знижкою, по собівартості. Тепер чимало наших споживачів просять: «Відновіть її виробництво!» Але ми вагаємось. Робити погану тушонку, додаючи туди невідомо що, я не буду.
Ці смачні тушонки відправляли нашим захисникам. Взагалі, ми багато допомагаємо нашим Збройним силам. Але, зауважу, я не є волонтером і на цю тему не буду говорити.
Якість продукції – понад усе
– Багато споживачів відзначають високу якість вашої продукції. З цього приводу звертаються і до нашої редакції, щоб висловити вам подяку.
– Для нас якість продукції – понад усе! Тому продукцію кожні три роки сертифікують німці. У січні цього року ми підтвердили свої сертифікати ISO 9001 та HACCP. Він стимулює людей.
Останній раз була делегація з Болгарії. Я пригостила їх крем-сиром у стаканчиках. Наші гості казали, що такого смачного сиру в Європі не пробували!
Сімейна команда
– Мій чоловік Юрій нині займається садівництвом. Я рада, що до нас прийшли працювати діти. Вони з 14 років вчилися заробляти гроші, знають їх ціну. Син Юхим успішно займається зовнішньоекономічною діяльністю. Вихід на закордонні ринки для нас має важливе значення.
Дочка Марія має дві вищі освіти – закінчила факультет журналістики, а згодом факультет міжнародного бізнесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Її діяльність багатогранна – це і реклама, це і розробка асортименту продукції. До речі, одного року вона зробила дуже великий прорив – розробила 53 нових види продукції за 12 місяців! А ще запустила цех з випікання бездріжджового хліба – натурального, виключно на заквасці та виробництво випічки з наших продуктів.
Кадровий голод
– Щоб бути лідером у харчовій галузі, треба мати кваліфікованих спеціалістів. Ви готуєте кадри безпосередньо на місці чи до вас приходять з навчальних закладів?
– Кадри приходять до нас з навчальних закладів. Ми також їх вчимо. Вже приблизно 40 чоловік підготували. Вони стали гарними спеціалістами, фахівців цінуємо, для них допомогти придбати близько 10 квартир. У цілому склався стабільний колектив. Є люди, котрі працюють від початку заснування підприємства.
На жаль, нині багато вакансій не заповнені, відчуваємо кадровий голод. Тому що з початку війни виїхало за кордон багато жінок, чоловіки пішли служити в армію. Сьогодні є проблема з бухгалтерами. Той, хто з них попрацював за кордоном, каже: «Там усе спрощено, бухгалтерський облік вести легко, а в нас, навпаки, все закручено». Не вистачає також електриків, водіїв. Не можемо знайти навіть вантажника.
– Ви є великим платником податків до бюджетів усіх рівнів. Можете озвучити, скільки коштів вносите в скарбницю?
– Протягом кількох років я отримую відзнаки кращого платника податків Рівненщини. Наведу цифри. Ми сплачуємо щомісяця податку на додану вартість від 500 тисяч до 1 мільйона гривень, податок на доходи фізичних осіб становить у межах 380 тисяч гривень, військовий збір – 450 тисяч. Досить великі податки. Такі в умовах війни не повинні бути. Хоча розуміємо, що живемо в складний час, треба допомагати фронту.
Агропереробна галузь – це золота жила України
Нам треба не вивозити за кордон сировину, як це, до прикладу, роблять зернотрейдери чи лісівники, які вагонами гонять за «бугор» ліс, а продавати готовий продукт. Це дозволить створити тисячі нових робочих місць.
– Що б ви порадили людям, які хочуть відкрити власну справу, але не наважуються?
– Завжди можна знайти причину, щоб не відкривати бізнес. Сьогодні кажуть: війна! Але не було війни, був ковід, перед цим – перебудова. Скажу так: зараз золотий час для бізнесу з дуже вигідними економічними умовами. Зараз є кредитні програми 5-7-9, яких раніше не було, є гранти. Для бізнесменів – непочатий край роботи.
Не відкривають власну справу і через те, що немає, мабуть, впевненості, сили волі. Простіше поїхати за кордон і жити на соціальну допомогу.
Я починала свій бізнес з кредитування у 520 процентів! Ризикувала? Звісно! Виробничу базу побудувала, взявши кредит під 24 відсотки річних у валюті.
Дочка працює над розширенням компанії
Зараз моя дочка підготувала документи на грант – для розширення приміщення молокозаводу, оскільки воно вже тісне. Хочемо побудувати новий майданчик, запустити цех з виробництва сиру, багатьох інших видів продукції.
Розповідь продовжує пані Марія:
– За кордоном добре розвинута культура сімейного бізнесу. Я цим надихнулася. Коли перебувала у Франції, заходила в сімейну пекарню, де глава родини випікає хліб, його дружина стоїть за прилавком, діти – офіціанти. У багатьох європейських країнах сімейний бізнес передається від батьків до дітей і налічує 150-200 років!
В Україні, на жаль, ця культура не набула поширення. Бізнес з часом або закривають, або продають чи в гіршому випадку віджимають. Батьки, які мають гроші, відправляють своїх дітей за кордон. Від цього тільки втрачає наша держава.
Те, що я стала в «Агропереробці» частинкою сімейного бізнесу – мамина заслуга, її підтримка і розуміння. Нині сімейному бізнесу Рудомських – більше 30 років, а ми хочемо, щоб він працював понад 300 років! Батьки повинні бути впевнені, що справа їхня не пропаде, її продовжуватимуть спадкоємці. Їм не доведеться продавати це зразкове агропереробне підприємство, якому вони присвятили все своє життя.
– Приємно було дізнатися, що нещодавно торгова марка «Щедрик» отримала золоті й срібні медалі. Ви знову підтвердили, що є кращими!
– Наш «Щедрик» взяв участь у престижному всеукраїнському дегустаційному конкурсі «Favorite Food&Drinks 2024-осінь». Його особливість у тому, що для оцінки якості та присвоєння балів використовувався найбільш неупереджений метод – сліпа дегустація. Приємно констатувати, що ми отримали золото в трьох номінаціях: сік гарбузовий з мʼякоттю та цукром, сік яблучно-морквяний з мʼякоттю та цукром стерилізований, пюре «Яблуко». Срібло отримали за томатну пасту і за Тімонад Чай Журавлинний.
Це не просто медалі, це визнання нашої виключної натуральності, найвищої якості, щоденної праці та відданості справі.
Адже агропереробка під торговою маркою «Щедрик» – це більше, ніж просто виробництво. Це справа, народжена з любові до української землі та турботи про кожного з вас. Тому дякуємо, що обираєте нас!
Василь ЗАКРЕВСЬКИЙ
Читайте також: Вже 18 виробників Рівненщини доєдналися до програми «Національний кешбек»
- Надто дороге тепло: як зекономити на опаленні
Батареї ледь теплі, а рахунки за них приходять космічні. Фактично з року в рік під час опалювального сезону багато хто з нас стикається з одними й тими ж проблемами. Отож актуальності не втрачає питання, яким чином можна зменшити платіжку та,…