“Патріотичний” песик у самому центрі міста Рівне привернув увагу перехожих.
Іноді, як ходиш містом, різні промовисті речі наче зумисне у вічі лізуть. В центрі Рівного біля Бістро «Аmigo», де в обідню пору людей на перекусі – не розминутися і столики поставили вже й надворі, прямує модна панночка років до тридцяти з «патріотичним» песиком на повідку. Чому так песика називаю? Та тому, що він привернув увагу багатьох людей тим, що був одягнутий у неабияку одежину – святкову вишиваночку.
Песик у вишиванці здивував перехожих
Кумедний песик з приємною мордочкою справив враження на всіх, хто його побачив. І в ту ж мить зробив таку собачу витівку, від чого людей, котрі наминали пиріжки з кавою за столиками надворі, знудило. Ті, котрі прямували поруч, зграбненько відступили. «Патріотичний» цуцик (дупка у нього передбачливо – не у вишиваночці!) наваляв чималу купку прямісінько на тротуарі, перед носом у людей. Панночка на те нуль уваги. Жодної розгубленості чи ніяковості не виявила. Шарпнула своє псяче чадо за мотузку догори, аби воно часом лапами в лайно не влізло, і пішла собі з песиком у вишиванці, як ніби нічого й не сталося. А ми, перехожі, мовчки це проковтнули. Хтось, коли буде неуважний, звісно, на лайно наступить і буде лаяти того, хто ту купку наклав. Геть не відаючи того, що це зробив такий особливий песик.
Мораль із байки чи то пак бувальщини проста, як двері. Той цуцик живе не в Англії, де навіть королева Єлизавета ходила за своїм улюбленцем з пакетиком і лопаткою.
Песик живе в Україні. Мешкає в західному регіоні – у Рівному. І господиня його – українка. Це ж бо вона так любить Україну, що навіть цуцика вдягла у вишиванку. Та чи любить? Як гадаєте? Це питання. Коли ти б’єш себе в груди, що любиш Україну, показушно цю любов демонструючи, не зневажай тоді своїх співвітчизників-українців. Коли б твій улюбленець наваляв удома, прямо під ногами у домочадців, який би то зчинили галас! І вмить усе було б прибрано. А коли в центрі міста на тротуарі, то чого перейматися?
Я вже не кажу про те, як у нас важко знайти клаптик чистої травички (де не побігав і не справив нужду чийсь песик). А по тій травичці бігають наші дітки… Начебто така дрібниця. Та вона характеризує нас: які ми патріоти та як шануємо свого ближнього. Не хотіла цим дописом нікого образити. Борони, Боже! Та ця маленька банальна історія дуже показова. У сенсі, що зміни маємо починати кожен із себе.
«Не гадь, де стоїш!» «Не кради!» «Не бреши!» «Не сій паніки!» Оці чотири короткі гасла вже можна почепити на щитах і контролювати їх дотримання.
Шануймося! Шануймо себе, панове українці!
Людмила МАРЧУК
- Правоохоронці заблокували на Рівненщині канал незаконного перетину кордону
Переправити через кордон України поза офіційними пунктами пропуску за 3500 доларів. Пропонували військовозобов’язаним двоє жителів Вараського району.