Віктор ІСЬКІВ: «Нас підтримує фактично весь світ»
У медиків Рівного – свій фронт. Теж важливий і «гарячий». Адже з дня на день зростає кількість пацієнтів. До постійних – рівнян, які звертаються за лікарською допомогою, додалися переселенці, котрі змушені були залишити сплюндровані російськими окупантами рідні домівки. Так лише за перший місяць війни за медичною допомогою до лікувальних закладів Рівного звернулося понад 620 внутрішньо переміщених осіб.
– Майже 22 відсотки, – розповідає начальник міського управління охорони здоров’я Віктор Іськів, – госпіталізовано до стаціонарних закладів. Шосту частину з них становлять діти. До речі, за цей же період 16 жінок, які знайшли притулок у нашому місті, народили немовлят.
Зі слів очільника медичної галузі Рівного, попри війну медичні заклади міста сповна забезпечені всім необхідним для надання якісної допомоги. Значною мірою завдяки підтримці з-за кордону.
– У вигляді гуманітарної допомоги отримуємо фактично все, – каже Віктор Іськів, – і медикаменти (не так багато, як хотілося б, але є), й обладнання – десь нове, десь те, що було у використанні. Надсилають і витратні матеріали для перев’язки, і памперси, і пелюшки, і хірургічні халати, що теж дуже потрібно. Гуманітарна допомога надходить практично з усього світу. З Європи, щоправда, більше. Польща дуже підтримує нас у цей нелегкий час, бо наші медзаклади мають особисті зв’язки з лікувальними установами сусідньої країни. Так, наприклад, велика партія гуманітарної допомоги, яку розділили між трьома медичними закладами Рівного, надійшла з Любліна. Натомість Центральна міська лікарня отримала із Забже два апарати ШВЛ, а Друга міська лікарня – три ліжка. Крім того із Забже очікується автомобіль «швидкої».
Разом з тим є дуже багато благодійників і з інших країн. Зараз, як повідомив начальник міського управління охорони здоров’я, тривають перемовини зі швейцарським благодійним фондом Medair, який також готовий підтримати медичні заклади Рівного.
– Звичайно, бути готовим до всього в житті неможливо, – каже Віктор Іськів. – Так, є запас. Але якщо станеться ситуація, коли більша частина пацієнтів виявиться з однією типовою травмою, то все, що зібране, витратиться за кілька днів. Так само наявні матеріали з обмеженим терміном придатності, тому купити багато нерозумно, бо вони можуть не знадобитися. Бо вийде термін і їх доведеться викинути… Тож ми накопичуємо всього і потроху, аби охопити потребуючих максимально. Зважаємо на терміни придатності. Якщо не знадобиться, дай Бог, то використаємо у мирний час. В будь-якому випадку на сьогодні ми не маємо особливих проблем, які могли б зашкодити якісному медичному обслуговуванню пацієнтів.
Василь БУСЬКО