Журналістка ГО «Рух ЧЕСНО» поспілкувавшись з новообраним головою Острозької громади Юрієм Ягодкою в рамках проєкту «ЧЕСНО. Громади» дізналася, що головним джерелом наповнення бюджету міста Острога залишається Острозька академія.
Під час розмови новообраний голова зауважив, що планує непопулярні рішення – закривати частину шкіл. А ще у громади серйозна проблема з дорогами, на які бракує коштів. і Юрій Ягодка думає над тим, де знайти інвестиції, аби наповнити бюджет. Крім того, місто готується до локдауну в умовах карантину.
Пропонуємо читачам газети «7 днів» інтерв’ю у скороченому вигляді.
– Які три найболючіші проблеми нині в острозькій громаді?
– Наша громада небагата. У нас є Острозька академія – одне з найбільш наповнюючих джерел бюджету. Та, на жаль, у нас немає великих виробництв, серйозних надходжень від приватних організацій, приватного бізнесу. Я працював з 2007 по 2010 рік головою райдержадміністрації при Ющенкові. І я знаю, що Острозький район на 96% дотаційний. Тому перше, що б я хотів зробити, це привести сюди інвесторів, які могли б відкрити хороші виробництва, надати робочі місця і надходження до бюджету. Це складна проблема.
По-друге, в регіоні досі не вирішене питання з оптимізацією освітніх закладів.
У той час, коли інші райони оптимізовували навчальні заклади, закривали школи, у нас влада, вибачте, займалася популізмом. Острозький район п’ять років ігнорував вимоги законодавства. І це, звісно, непопулярне рішення. та як би складно нам не було, ми повинні вирішувати цю проблему і закривати школи.
– Про два найболючіші, на вашу думку, питання у громаді ви розповіли. А яка третя проблема?
– Для мене особисто дуже болюче питання – дороги до сіл. У громаді є села, в яких можна було придбати хату, по суті, за безцінь – 10-20 тисяч гривень лише тому, що туди немає дороги. Наприклад, в одному селі за 18 км від Острога всі хати розкуплені. Я вважаю, що не буде дороги – не буде сіл, не буде життя. Всі, хто їде до Острога, знають про жахливі дороги. Якщо ви були, то в курсі…
– У вас вже є детальний план щодо кілометражу та виділених коштів на будівництво?
– Я не можу сказати вам про кожну дорогу. І про те, з якої дороги розпочнемо та загальний кілометраж. Тим паче ми лише формуємо бюджет. Я зараз вивчаю питання. Але якщо, наприклад, брати ситуацію в Острозі, то в нас є проєктно-кошторисна документація на будівництво доріг. це величезні кошти. Є така вулиця Татарська – дорога до нашої центральної районної лікарні, на будівництво якої заплановано 16 мільйонів гривень. Ми розуміємо, що це для нас непідйомна сума. Треба спілкуватися і з керівництвом області, і з народними депутатами, і ми готові до співфінансування. Щодо сіл, то спочатку було б добре зробити ямковий ремонт, і далі будемо шукати ресурси.
– Ви вже наголосили, що регіон дотаційний, тому хотілося б уточнити: чи заплановані дотації з обласного бюджету і які?
– Обласного бюджету ще немає. Зараз говорити про обласний бюджет, державний бюджет ми не можемо, тому що і до кінця Бюджетний кодекс, Податковий кодекс невідомі. Ми не знаємо правил гри на 2021 рік. Я вам більше скажу: 17 листопада нарешті Верховна Рада проголосувала в другому читанні і в цілому законопроєкт 651-Д. На підпис президенту він переданий 23 листопада. Тотальна проблема в усій країні – новоутворені громади не можуть утворити старостинські округи, не можуть прийняти положення про старост і, відповідно, не можуть призначити старост.
– Як плануєте налагоджувати роботу комунальних підприємств?
– У мене окремим пунктом прописано питання благоустрою. Я дуже не люблю бур’янів. В Острозі така ситуація, що у нас є КП «Водоканал», на яке покладено функції благоустрою, вивезення сміття, прибирання території. Тому я хотів би подати ідею щодо створення окремого комунального підприємства, яке буде займатися питаннями благоустрою, косити бур’яни. Через те, що я говорив у сільраді про бур’яни, як був головою, мене почали називати завгоспом (сміється).
– Якщо говорити про острозьку громаду, то що для вас означає спроможна громада?
– Коли я був головою райдержадміністрації, ми завели в район одну датську компанію H+H International А/S. Компанії 110 років. Вона виготовляє газобетонні блоки. Тоді ніхто не вірив, що датська корпорація зайде на Острожчину в село Вельбівне і Вельбівне-2. У 2008 році вони взяли в оренду територію 19 га для того, щоб почати будувати завод. Проєкт заводу я вже бачив. Загальний обсяг інвестицій, які планували залучити в область іноземці, сягає понад 38 мільйонів євро. Планували створити 170 робочих місць. За десять років вони сплатили близько 2,5 мільйона гривень за оренду земельної ділянки.
З 2007 року представники компанії пройшли практично всі етапи та отримали дозволи на відповідні земельні ділянки. Також перемогли в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами, заплативши за нього вдвічі вищу ціну від стартової – 1,5 мільйона гривень. Але попри те не вдавалося погодити проєкт розпорядження Кабміну про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки площею понад п’ять гектарів зі зміною цільового призначення.
І в 2018 році датчани вивели іноземний капітал з України. Вони сказали прямо, що хабарів за десять років не платили і не будуть платити. Інвестиційних площадок на Острожчині маса.
– Чи готова громада до другої хвилі боротьби з коронавірусом?
– На даний момент у нас передбачено 60 ліжок в лікарні, і всі заповнені. Це 60 ліжок на 45 тисяч осіб у громаді. Всі вони забезпечені кисневими масками. І близько десяти ШВЛ.
– Всього 60 ліжок на 45 тисяч осіб? Це дуже мало, враховуючи, що наближається друга хвиля.
– Острог перебуває в «червоній» зоні. Так, ситуація складна, але не критична. Зараз цього достатньо. Лікарня фінансується з держбюджету. цих коштів вистачає на виплати зарплат лікарям, забезпечення лікарень всім необхідним для лікування хворих.
Є проблема, пов’язана з відсутністю кисневих концентраторів. Замовлення зроблені з Китаю, але найближча поставка цього обладнання можлива в середині або в кінці січня. Найновіші, що є в Україні – 1989 року, 1988 року, і ніхто не дає гарантії, скільки вони пропрацюють. Ну, якщо розглядати у процесі підготовки до другої хвилі, то може бути біда. Тому людям треба підходити до цього більш свідомо: вдягати маски, дотримуватися дистанції. План ми готуємо. Додатково людей будемо направляти в інші лікарні.
– Незважаючи на те, що держава виділяє кошти на боротьбу з ковідом, гроші потрібні хворим і для лікування. Це додаткові витрати на забезпечення різних потреб, які часто не можна отримати в лікарнях. Острозька міська рада підтримує і чи буде підтримувати хворих?
– Звичайно. Програмні допомоги зараз є. Острог виділяє 3-5 тисяч гривень на одну особу. Я розумію, що ми не можемо цю допомогу надати всім. Але, як правило, люди звертаються в найкритичніших ситуаціях. І це хоч щось.
– На вашу думку, чи доцільно було спускати партійну систему в громади з населенням від 10 тисяч виборців?
– Це взагалі недоцільно. Тому що, наприклад, людина, яка набрала шість голосів, стала депутатом, а людина, яка набрала 150 голосів, не стала тому, що вона значилась у списку під номером 12 чи 13.
Згідно з законодавством, у нас на Острожчині було п’ять виборчих територіальних округів. На округ подаєш або мінімум п’ять кандидатів, або максимум 12. Слухайте, не хочу нікого образити, але тих людей, що додавали у списки в кінці, аби були, щоб партія могла зайти на вибори, – то «табурєти». Ми їх так називали. Крім того була катастрофа з членами ДВК: понабирали кого попало. В нас були такі проблеми на дільницях, що реально члени ДВК не могли заповнити талони бюлетенів. І я думаю, що скасувати партійний принцип на місцях – це правильно. Якщо людина авторитетна, то її підтримають. І тоді відпадає питання конкуренції між кандидатами в єдиному партійному списку. Та не спрацювала і ця внутріпартійна конкуренція. Я вважаю, що потрібно повернути мажоритарну систему.
– Чи спрацювала у вашій громаді виборча 25-відсоткова квота?
– По одному чи то по двох депутатах із 34. Виборча квота на Острожчині становила 406 голосів. Це зайва морока для комісії – рахувати. Ми і так знали, кого ставити першими у списках для того, щоб людина зайшла. І це так само по цій системі підрахунку підтвердилось.
– А щодо 40% гендерної квоти, то чи легко було шукати жінок? Чи партії намагалися заповнити списки, щоб дотримати квоти? Чи все-таки заохочували йти активних жінок, які працювали і хочуть працювати на благо громади?
– Як правило, перші дві п’ятірки – це реально жінки, які готові були працювати і бачили себе депутатками. І я вважаю, що гендерна квота – це правильно. Партійна система – це дурниця, а гендерна квота – ні.
І в перші десятки партій жінок знайти було легко, а далі, вибачте за це слово, воно стосується всіх, це були «табурєти», незалежно від статі.
– Якщо ми говоримо про партії, про тих, хто кандидувався на голів, то, грубо кажучи, хто до кого бігав? Партії до кандидатів, чи навпаки?
– У нашій громаді і партії бігали за кандидатами, і кандидати за партіями. Навіть були такі ситуації, що кандидати не могли знайти партію. Хлопці металися туди-сюди, а їх не беруть. Ну, не знаю, як договорилися, але в одну взяли. То, може, ви знаєте, таке слово гуляло, що купили франшизу (цілий бренд) і зайшли в раду.
– На вашу думку, до якого рівня потрібно запроваджувати цю партійну систему?
– Найнижче – це обласна рада. Тому що – ну що нам тут ділити? Розумієте, всі всіх знають. Але зараз всі сидять усвідомлюють, що через рік запрацює імперативний мандат. Деякі люди йшли від одних політсил, перейшли до інших. Тобто питання не в партіях, а в людях. А тепер депутати будуть більше думати про інтереси якоїсь групи, ніж про інтереси громади.
– Розкажіть про поділ області на нові райони. За яким принципом у вас відбувався поділ і які його результати?
– Рівненщину поділили на чотири райони. І з трьома все нормально. А з Рівненським, де найбільша наша громада, – проблеми. У трьох – Вараському, Сарненському і Дубенському районах – менша кількість жителів: 76 тисяч (Вараський), 200-250 тисяч (Сарнеський і Дубенський). А у Рівненському – 600 тисяч жителів. спрацювала якась політична доцільність. По-іншому пояснити це не можна.
Тобто між собою домовлялися якісь групи впливу і ці домовленості були на вищому рівні. І, звичайно, з ініціативи людей, які там на «вищому» рівні з нашої області.
– Чотири райони – чотири райради. Який функціонал повинен бути покладений на райради і які повноваження вони повинні мати?
– При такому Рівненському районі для чого там ця райрада? Та вже викиньте і залиште обласну. Як на мене, райради зайві. Те, що їм держава збирається делегувати, воно настільки нікчемне. Якщо я не помиляюсь, фінансування апарату районних рад передбачено в наступному бюджеті: це мільйон кожному району. Я працював у сільській раді, де проживає 1200 жителів, і в нас був бюджет сільради 800 тисяч гривень. А це на що мільйон? Щоб голова райради і заступники зарплату отримували? От виникає питання: для чого?
Аріна КРАПКА,журналістка ГО «Рух ЧЕСНО»