Незвичний журналістський запит, який надійшов в офіс Президента України, оприлюднив радник керівника Офісу Президента України Володимира Зеленського Михайло Подоляк.
Подоляк наголосив, що зазвичай вони не оприлюднюють журналістські запити. Але цей незвичний журналістський запит виявився вкрай дивним. І, на думку радника, має абсолютно конкретні наміри.
“І все було б нічого, якби це питання не стосувалось пошуку чорної кішки в прозорій кімнаті. А точніше – спроби кинути тінь на колегіальне рішення… Ставки Верховного Головнокомандувача в чиїхось комерційних інтересах.” – пише у себе в телеграм-каналі пан Михайло
Також він зазначив:
“Ми знаходимося у стані повномасштабної екзистенційної війни з великим та ресурсним противником. Ця війна ведеться за саме існування Української держави. І ця війна ставить перед державою дуже і дуже конкретні виклики.Більшість із цих викликів – логістичних, енергетичних, соціальних, військових – такі, з якими не стикалася жодна країна у світі.Один із них – забезпечення українського війська, що веде активні бойові дії на лінії фронту довжиною понад 2000 км.
У цих умовах усі ресурси мають працювати на забезпечення потреб країни, що веде бій.
Не сьогодні. На вчора. Щоб було завтра.
А тому доводиться приймати негайні і жорсткі управлінські рішення, наступати на права певних власників, що неможливо за мирних часів…
Рішення про відчуження «Укрнафти» (що роками була в руках олігархів), як і чотирьох інших критично важливих підприємств, було прийнято на Ставці Верховного Головнокомандувача.Це свідоме виважене колегіальне рішення, що ухвалено військово-політичним керівництвом держави одноголосно.
Ці підприємства, включно з «Укрнафтою», передані не до Офісу Президента. Вони передані в управління Збройним Силам України на час дії воєнного стану.
Ще раз.
- Одноголосне рішення всіх силовиків на Ставці.
- Передали саме ЗСУ.
- Абсолютно без різниці, як до цього ставиться той чи інший олігарх. Який, може, й хотів би через медіа створити хайп.
Здавалося б, усе зрозуміло, очевидно, на поверхні. Але все ж таки дозволю собі запитання у відповідь. Невже хтось дійсно хоче залишити критично важливе підприємство для армії під час війни… олігарху? Окрім, звісно, самого олігарха. Переконаний також, що рішення Ставки беззаперечно підтримується суспільством та журналістською спільнотою.”
Читайте також: МЗС шукає “Почесних амбасадорів України-2022”
