Незвичне хобі переходить від покоління до покоління у Рокитнівському районі на Рівненщині. Село Карпилівка називають селом ткаль.
Виявляється, Карпилівка, що в Рокитнівській громаді, – село ткаль. А верстати місцеві жінки не просто бережуть, але й наполегливо працюють на кроснах. З листопада до травня – доки не почнуться активні господарські роботи.
Таке відкриття зробила директорка Рівненського обласного центру народної творчості, письменниця Ірина Рачковська-Баковецька.
Традиції ніколи не переривалися
Своїми враженнями та спостереженнями дослідниця традицій Полісся поділилася на своїй сторінці у фейсбуці.
«За словами однієї із знаних у селі ткалі Любові Андріївни Усач, 1964 р. н., – розповідає Ірина Рачковська-Баковецька, – тут традиція ніколи не переривалася і продовжується далі – у кого донька чи внучка, то обов’язково переймають досвід від старших, тут це як спосіб життя, хобі, місцева мода. Сама Любов Андріївна перейняла ремесло ще змалечку від бабусі (мама теж ткала, але вперше техніку роботи спостерігала у своєї бабусі). Верстат теж від бабусі, хоча деякі деталі вже поновлені – зять навчився їх виготовляти та лагодити, бо у родині ткаль багато, то є біля чого ходити”.
Любов Андріївна Усач, зі слів письменниці, все життя пропрацювала місцевою бібліотекаркою – має творчий підхід до орнаментики, техніки, добору кольорів. Навчила ткати свою зовицю (дружину чоловікового брата, другу невістку своєї свекрухи) і тепер мають «родинну справу», яку називають хобі, відпочинком, віддушиною… Серед виробів майстринь – доріжки та рушники. У хаті панує атмосфера автентики, глибинності традицій та відчуття чогось сокровенного і таємничого – такого, як душа Полісся.
Від начальниці відділу культури і туризму Рокитнівської селищної ради Юлії Коханевич директорка Рівненського обласного центру народної творчості дізналася, що з метою охорони, збереження, розвитку та популяризації традицію ткацтва у с. Карпилівка Рокитнівська громада готує до внесення в обласний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини. «Гарна ініціатива, – підсумовує дослідниця, – адже ця традиція виконує важливі функції – об’єднує громаду у способі життя та розвитку питання національної ідентичності в регіоні».
Фото Юлії КОХАНЕВИЧ
Читайте також: Дудку-викрутку та традицію її виготовлення можуть внести до охоронного списку ЮНЕСКО
- Які БАДи можна “призначити” самостійно. Лікар назвала безпечні дозування
Вживання біологічно активних добавок без призначення лікаря для багатьох українців стало нормою. Чи можна так робити? Які БАДи можна призначати собі самостійно без лікаря?