Подальша доля унікального будинку на вулиці 16 Липня, 59 продовжує бентежити громадськість міста. Це зразок міської забудови кінця XVIII – початку XIX століття.
Попри те, що вдалося встановити його статус як пам’ятки архітектури місцевого значення, майбутнє будівлі залишається невизначеним. А тим часом знаходяться все нові документи, які підтверджують історичну цінність цього об’єкта.
Досліджуючи історію появи на мапі Рівного цього будинку та його функціонального використання в різні часи, можна переконатися, що з ним пов’язано чимало цікавинок з минулого нашого міста. Окрім князів Любомирських, історія цього будинку тісно переплітається з історією Рівненської гімназії, створеної у 1839 році. Саме до комплексу будинків гімназії (з 1872 року реального училища) мало не 100 років він і належав. Однак, як свідчать документи, ще до появи в Рівному гімназії в будинку на розі сучасних вулиць 16 Липня і Драгоманова містився набагато старіший навчальний заклад.
Як відомо, перша віднайдена візуальна згадка про цей будинок – це його позначення на знаменитому «Плані замку, садів та частини міста Рівне» Яна Якуба Бургіньйона, про який рівняни дізналися завдяки дослідженню професора Петра Ричкова. А старожили міста розповідали, що ще їхні батьки й дідусі-бабусі називали ту будівлю «яничаркою». Бо буцімто в часи князівські там була кордегарда (караульня, сторожка) при брамі, через яку був один із в’їздів до палацово-паркового ансамблю Любомирських. І на варті там стояли яничари – вояки так званого потішного війська князя.
Про цей будинок ідеться також в угоді між Фридериком князем Любомирським і університетом Святого Володимира від 23 листопада 1835 року про перенесення Луцької гімназії, яка тимчасово розташовувалась у Клевані, на постійне розташування до Рівного.
У наведеному фрагменті цікавою є згадка про той перший навчальний заклад нашого міста – приходське училище. Розміщувалось воно в будинку на розі сучасних 16 Липня – Драгоманова, 59. Ось що розповіла заступник начальника відділу Державного архіву Рівненської області Людмила ЛЕОНОВА.
– Відомо, що власники Рівного Юзеф і Людвика Любомирські опікувалися приходським училищем (так званим фундушевим, тобто створеним на фундуш – пожертву) у Рівному. Точна дата заснування приходської школи (училища) в нашому місті невідома. Але це був перший навчальний заклад у Рівному, який відносять до XVII століття. Імовірно його засновницею була Катажина Острозька, заміжня за Великим Канцлером Коронним Томашем Замойським. До її посагу серед інших міст входило й Рівне.
Відомо, що Юзеф і Людвика Любомирські, які з 1803 року стали опікунами училища, зобов’язались збільшити фундуш (тобто пожертви) на потреби закладу. Зокрема, на зарплату вчителю 45 рублів і доплату учням-відмінникам по 4,5 рублів. З 1819 року опікуном училища став їхній син Фридерик. Як ідеться в історичній довідці директора гімназії Радкевича, Фридерик Любомирський зобов’язувався забезпечити приходське училище кам’яним будинком. Про який саме будинок мова, не уточнюється, однак…
В угоді з університетом від 1835 року йдеться про передачу гімназії саме будинку на теперішній 16 Липня, 59. Причому зазначається, що, окрім уже розміщеного там приходського училища і його викладача, там же можуть розміститися ще й викладачі новоствореної гімназії. Отже можна припустити, що приходське училище розміщувалось у нашому будинку в період з 1819 по 1835 роки.
На плані будівель, які належали Рівненській гімназії 1849 року, позначено й будинок на сучасній 16 Липня, 59 як помешкання директора гімназії. І місток кам’яний, через який був вхід на територію палацово-паркового ансамблю Любомирських. Отже і припущення, що в будинку на сучасній 16 Липня, 59 дійсно могла бути вартівня («яничарка») також цілком імовірне.
А нещодавно Людмила Леонова знайшла в Державному архіві Рівненської області ще один цікавий документ, датований 1860 роком, у якому також згадується наш історичний будинок.
– Це план садиби полковниці Юзефи Павлової, – розповідає Людмила Леонова. – І на цьому плані на розі вулиць Новодворської (сучасна 16 Липня) і Гімназійної (сучасна Драгоманова) позначено наш будинок як такий, що належить гімназії.
Як розповіла Людмила Леонова, у міжвоєнний період будинок на теперішній 16 Липня, 59 також активно використовувався. Зокрема певний період його займала польська державна гімназія ім. Костюшка. Затим – дирекція громадських робіт, шляховий відділ, адміністрація державного архітектора інженера Сікорського. У книзі реєстрації нерухомого майна за 1935 рік зазначається, що в будинку було 10 кімнат, 2 кухні, один склад та дві кімнати господарського призначення. У 1940 році будинок було націоналізовано і там розмістилася комунально-експлуатаційна частина Рівненського гарнізону.
Під час німецької окупації будинок значився як державна власність. А після вигнання німецьких окупантів, з 1945 по 1959 роки в ньому мешкали приватні особи. Зокрема військові з евакуаційного шпиталю, службовці військового гарнізону, студенти фельдшерсько-акушерських курсів, єврейська родина, яка повернулась з евакуації.
Будинок на 16 Липня, 59 є не лише унікальним екземпляром давньої міської забудови, подібних якому в Рівному не збереглося, а й відкриває нам невідомі факти з історії нашого міста. А доки суд ще не поставив крапки в цій багаторічній скандальній історії (міська влада намагається достроково розірвати договір оренди), громадськість міста обговорює подальші перспективи існування багатостраждальної кам’яниці.
Світлана КАЛЬКО
Читайте також: Незламні матері: історії сили та відваги
- Загиблому військовому з Мощаниці на Рівненщині присвоїли звання Героя України
6 травня 2024 року Президент України підписав указ № 274/2024 “Про присвоєння Ю. Гілянчуку звання Герой України”.
