Парламент вніс важливі тимчасові зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту» 19 червня. Що саме змінилося і що це означатиме, – пише https://www.liga.net/
На час воєнного стану нардепи скасували обмеження на кількість учнів у класах і тривалість навчального року.
Також під час війни трудовий договір із директором школи може бути продовжено без проведення конкурсу.
Документ скерували на підпис президенту.
Що це означає
1) На час дії воєнного стану зупиняється положення про те, що навчання у школах починається з 1 вересня і триває не менше 175 навчальних днів і завершується не пізніше 1 липня наступного року.
Новий календарний навчальний рік може тривати різну кількість днів.
Тривалість навчального року, дату його початку та/або закінчення визначатиме Кабмін.
За словами експертів, гнучкість початку навчального року потрібна під час воєнного стану. Нині важко сказати, що буде за кілька місяців на різних територіях країни. Однак, перенесення початку навчального року на серпень може дати економію видатків на тепло. Важливо попрацювати з батьками, усе їм пояснити.
Норма про обов’язкові 175 днів навчального року, через бойові дії вже і так порушена частиною шкіл. Під час воєнного стану може бути менше навчальних днів, тому важливо передбачити додаткові години (принаймні дистанційно) для усунення прогалин у навчанні дітей.
2) Зняли норму про те, що в державних або комунальних школах у початкових класах не може бути більше, ніж 24 дитини, а в середній та старшій школі – не більше 30 учнів.
Крім очної (денної) та вечірньої форми навчання. Тобто класи збільшені лише для дистанційного навчання.
Якщо школа працює на дистанційці, то бере до класу приміром 40 дітей, а потім вирішує вийти очно, то може ділити дітей на групи і займатися по черзі – 20 очно, 20 – слухає онлайн.
3) Директора школи можна перепризначати на посаду без конкурсу не більше, ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Однак ключове слово тут “можна”. Тобто ніхто не забороняє проводити конкурс. На територіях, де тривають бойові дії, це неможливо, і там мають діяти нові норми закону. Однак, всі інші можуть не відмовлятися від конкурсного відбору.
Що далі
Можливо, наступний навчальний рік розпочнуть раніше, ніж 1 вересня, припускає експерт з питань освіти (до 2021 року – експерт Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні) Сергій Дятленко.
“Це добре в умовах воєнного стану, коли можуть бути різні опції для територій України в залежності від загроз. Та сама Запорізька область і Закарпатська суттєво відрізняються щодо умов і можливостей”, – підкреслює він.
За словами депутатки Наталії Піпи, уряд може ухвалювати рішення не тільки щодо областей, а й щодо окремих територіальних громад, населених пунктів.
Засновники навчальних закладів – міськрада, ОТГ, ОДА – можуть подавати пропозиції Кабміну. “Наприклад, є звернення від населених пунктів, які хочуть почати навчальний рік 15 серпня – це питання теж може розглядатися Кабміном. Діти можуть вчитися очно, плюс, можна заощадити енергоресурси”, – пояснює Піпа.
Експерт зауважує, що, можливо, потрібні ще більш радикальні рішення. Замість п’яти робочих днів, наприклад, вчитися шість. “Максимально використати період, коли не треба опалювати приміщення. А в зимовий період бути на канікулах”, – пояснює він.
Піпа нагадує, що коли в Мелітополі окупанти змушували навчатися за російською програмою, педпрацівники вирішили на свій страх та ризик завершити навчальний рік. Пішли шляхом, який де-факто є правильним. Скасування обмеження на початок, тривалість та закінчення навчального року зараз, зауважує депутатка, зумовлене питанням бойових дій. Щоб можна було швидко ухвалити рішення: “Можна видати наказ і закінчити навчальний рік чи зсунути його межі. Більше поле для маневрів”.
Друга можливість Закону – можна збільшувати кількість дітей у класі, додаючи туди дітей-переселенців, виносити це на розгляд педради, підкреслює Піпа.
“Кожен педколектив вирішуватиме, як організувати навчальний процес. Діти, наприклад, мають вчитися очно через день, чи тільки початкова школа, а середня і старша мінятися, чи будуть позмінно”, – пояснює вона.
Питання щодо наповненості класів – вимушений крок в умовах війни, необхідний для дітей, чиї школи зруйновані чи пошкоджені, для залучення педагогів, які виїхали з зони бойових дій, каже Піпа: “Звісно, буде нерозуміння на місцях. Бо таку кількість дітей вчити непросто. Але кращого рішення за цих умов немає”.