У старовинній Луцькій надбрамній вежі, що століттями зустрічала гостей Острога, вже сорок років зберігають зовсім інший скарб – книжкову пам’ять української культури. Саме 10 грудня 1985 року в цих стінах відкрився Музей книги і друкарства, який став окремим відділом Острозького краєзнавчого музею та одразу перетворився на одну з найпомітніших культурних локацій міста.
Луцька надбрамна вежа – пам’ятка оборонної архітектури XVI століття, рідкісний зразок барбакану. Її зводили як частину міських укріплень, а сьогодні вона сама є частиною експозиції: кам’яні мури, вузькі бійниці, пізніша барокова надбудова створюють атмосферу, де історія книги відчувається у буквальному сенсі простору.
Експозиція музею займає чотири зали загальною площею понад 400 квадратних метрів. Перший поверх – це виставкова зала, де у 2019 році реалізували проєкт «Інтерактивний музей стародруків» від Міністерства культури.
Тут за допомогою мультимедійних проєкцій стародавні книги «оживають», а на стінах і стелі з’являються збільшені фрагменти текстів та декоративних елементів вежі. Такий підхід дозволяє не лише побачити рідкісні видання, а й зрозуміти архітектурну форму будівлі, що сама є історичною пам’яткою.
На другому та третьому поверхах розташовано основні експозиції, присвячені історії книгодрукування в Україні. Загалом музей зберігає майже п’ять тисяч видань: стародруки, рукописи, книги з храмів і монастирів Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей, а також спадщину місцевих громад. Серед них — Острозька Біблія 1581 року, одне з найважливіших видань української та світової книжної історії.
У музеї представлені тематичні колекції, які дозволяють побачити розвиток книги в різних жанрах і традиціях. Серед них — колекція західноєвропейських стародруків XVI–XVIII століть, що налічує близько 1100 примірників, зокрема 30 палеотипів – видань першої половини XVI століття.
Одним із найцінніших експонатів цієї частини зібрання є «Бревіарій хорватський» 1561 року, надрукований у Венеції. Таких видань в українських колекціях одиниці.
Окрему увагу привертає колекція букварів, яка налічує 770 екземплярів – від видань XVIII століття до сучасних навчальних книг українською та іншими мовами.
Важливим елементом музейного фонду є збірка «Кобзарів» Тараса Шевченка – понад сто примірників, серед яких найдавніший надрукований у Празі 1876 року і став першим безцензурним виданням поезії Шевченка.
Цінною є й добірка мініатюрних книг – близько шістсот видань форматом до 10×10 сантиметрів. Найстаріше з них – трактат Йогана Слейдана «Про держави», виданий у 1561 році на території сучасної Німеччини.
Окрему тематичну лінію становить колекція Біблій, яка налічує кілька сотень видань різних періодів, мов і традицій. У фондах зберігаються два оригінали Острозької Біблії, а також рідкісні європейські видання, серед яких Біблія Вуєка (Краків, 1599) та один із ранніх друків перекладу Біблії Мартіна Лютера (Люнебург, 1614).
Музей не обмежується збереженням спадщини – він постійно розвивається й додає нові експозиції. З кінця жовтня тут працює інтерактивна виставка «Острозькі татари», присвячена минулому й сучасності татарської громади краю.
Центральний її експонат – Острозький Коран 1804 року, єдиний відомий рукопис Корану, створений на Волині.
Виставку доповнюють сенсорний стіл, інтерактивна книга й тачскрін-стійка, які дозволяють відвідувачам зануритися в історію татарської спільноти Острожчини.
Сорок років музей живе в історичних стінах, але його експозиції, як і сама книжкова традиція Острога, постійно залишаються сучасними. Це місце, де книга не просто зберігається – вона продовжує говорити.
Музей книги і друкарства працює щодня, окрім понеділка, з 9:30 до 17:15 (у п’ятницю – до 16:00).
Телефон для довідок: +380 68 615 17 03.
Віртуальна екскурсія доступна за ПОСИЛАННЯМ
Світлана ПІКУЛА
Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.