fbpx

Молитва “Отче наш” має помилку

Діліться інформацією з друзями:

Люди, які вірують у Бога, знають молитву «Отче наш». Але переважна більшість з них і гадки не мають, що в текст цієї молитви вкралася помилка.

Ідеться про вислів «і не введи нас у спокусу». У цьому вислові діяльність, яка притаманна дияволові, приписується Богові. Адже диявол спокусив Єву, спокушав і продовжує спокушати людей, спокушав самого Ісуса Христа.

А Бог не спокушає нікого. Про це свідчать докази, які вражають своєю переконливістю. Святий апостол Яків у Соборному посланні у главі 1, віршах 13, 14, 15 зазначає: «у спокусі ніхто не кажи: Бог мене спокушає, бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого. Але кожен спокушається захоплюючись і зваблюючись власною хіттю. Хіть же зачавши породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть».

Бог не тільки не спокушає людей, а навпаки – допомагає їм подолати спокусу. У «Першому посланні до коринфян» у главі 10, вірші 13 святий апостол Павло підкреслює: «Вас спіткала спокуса ніяка інша тільки людська, і вірний Бог, який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше ніж можете, але разом зі спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести».

Про людські спокуси у главі 18, вірші 7 говорить і євангеліст Матфей: «Горе світові від спокус, бо потрібно, щоб прийшли спокуси, але горе такій людині, через яку спокуса приходить».

І наостанок. У Святому Письмі не знаходимо жодних згадок про те, що Бог спокушав людину.

Помилки, допущеної в тексті молитви «Отче наш», уникає перекладач Острозької Біблії українською мовою, лауреат Шевченківської премії Рафаїл Турконяк. Замість вислову «і не введи нас у спокусу» він вживає вислів «і не дай нам зійти у спокусу». Нам думається, що в цьому випадку допущена стилістична погрішність. Краще було б сказати: «і не дай нам увійти в спокусу».

У Біблії, перекладеній Іваном Огієнком, вислів «і не введи нас у спокусу» замінюється на вислів «і не введи нас у випробування». Але, як свідчить Святе Письмо, Господь Бог випробовує людину. Він випробовував, по-перше, Авраама, який приносив у жертву Ісаака, та багатостраждального Іова. По-друге, про випробування Богом людини йдеться у псалмі 16, вірші 3: «Ти випробував серце моє, вночі відвідавши мене. Ти випробував мене і не знайшов у мені неправди, думки мої не розходяться з устами моїми». Інформацію про випробування Богом людини знаходимо у псалмі 65, вірші 10, у псалмі 138, віршах 1, 23, а також у «Посланні до римлян» святого апостола Павла у главі 8, вірші 27.

Нещодавно Папа Римський Франциск прийняв одноосібне рішення, щоб у церквах Італії в молитві «Отче наш» замість помилкового вислову звучав вислів «і не дозволяй нам піддатися спокусі». Маємо зауваження щодо цього варіанту молитви. Все-таки людина до певної міри піддається спокусі, про що свідчать святий апостол Павло у «Першому посланні до коринфян» у главі 10, вірші 13 і святий апостол Яків у «Соборному посланні» у главі 1, вірші 14.

Нами пропонується у тексті молитви «Отче наш» вислів «і не введи нас у спокусу» замінити одним із наведених нижче висловів:

– і відведи (або вбережи) нас від спокуси;

– і дай (або допоможи) нам побороти спокусу;

– і не дай нам увійти у спокусу;

– і не дай нам впасти у спокусу;

– і не дай нам спокуситися;

– і випробуй наші серця;

– і пізнай серця наші.

На мій погляд вислів «і не введи нас у спокусу» найкраще замінити висловом «і відведи (або і вбережи) нас від спокуси», бо в цьому випадку при звучанні молитви майже не помітні внесені зміни. Такий вислів дасть можливість парафіянам легко і безболісно перейти до нового варіанту молитви.

Звичайно, будуть й інші пропозиції щодо виправлення помилки у тексті молитви. Обговорення їх допоможе вирішити цю проблему.

Щодо помилки в тексті молитви «Отче наш» і можливі варіанти її виправлення я написав Предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію. На жаль, відповіді не одержав. Та сподіваюся, що мій голос не буде голосом волаючого в пустелі, а голосом почутим. Це станеться тоді, коли в наших святих храмах молитва «Отче наш» зазвучить правдиво.

Володимир МАКЛЮЧЕНКО,

кандидат історичних наук, доцент кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія»